122. Перифітоноїдний рот – це:

+ розміщений у нижній частині голови рот, у вигляді поперечної щілини, нижня губа має гострий різальний край, іноді вкритий роговим чохликом, зубів, як правило, немає;

нижній рот, у вигляді трубочки, часто висувний, як правило, без зубів, слугує для живлення донними безхребетними;

кінцевий рот, із міцними зубами у вигляді пластин або шипів, слугує для подрібнення твердих панцирів безхребетних;

кінцевий або верхній рот, зазвичай великий і, як правило, не висувний, зуби дрібні або частіше їх зовсім немає, зяброві тичинки довгі, діють як сито;

кінцевий або верхній рот, великий із гострими зубами як на щелепах, так часто і на лемеші та піднебінних кістках, зяброві тичинки короткі, рідкі і гострі.

123. Макрофаги – це:

риби, які живляться дрібними кормовими організмами через короткі інтервали часу;

риби, які споживають велику здобич через відносно довгі інтервали часу, мають великий мішко- або сифоноподібний шлунок;

+ риби які споживають вищу водну рослинність

усі відповіді правильні.

124. Мікрофаги – це:

риби, які живляться дрібними кормовими організмами через короткі інтервали часу;

риби, які споживають велику здобич через відносно довгі інтервали часу, мають великий мішко- або сифоноподібний шлунок;

+ риби які споживають вищу водну рослинність

усі відповіді правильні.

125. Корми – це:

натуральні і синтетичні продукти, які за своїм хімічним складом мають потенційну харчову цінність і можуть бути використані для виготовлення кормів;

+ спеціально вирощені або виготовлені фізіологічно допустимі продукти рослинного, тваринного чи мікробіологічного походження, які у доступній формі містять необхідні поживні та біологічно-активні речовини, енергію, шкідливо не впливають на тварин і риб, на якість отриманої від них продукції;

усі відповіді правильні.

126. Кормові засоби – це:

+ натуральні і синтетичні продукти, які за своїм хімічним складом мають потенційну харчову цінність і можуть бути використані для виготовлення кормів;

спеціально вирощені або виготовлені фізіологічно допустимі продукти рослинного, тваринного чи мікробіологічного походження, які у доступній формі містять необхідні поживні та біологічно-активні речовини, енергію, шкідливо не впливають на тварин і риб, на якість отриманої від них продукції;

усі відповіді правильні.

127. Нижній рот мають:

риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів;

риби, які беруть поживу з товщі води;

+ риби-бентофаги;

усі відповіді правильні.

128. Перифітонофаги – це:

риби, які споживають фітопланктон;

риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

+ риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.

129. Макрофітофаги – це:

риби, які споживають фітопланктон;

риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

+ риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.

130. Фітопланктофаги – це:

+ риби, які споживають фітопланктон;

риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.

131. Детритофаги – це:

риби, які споживають фітопланктон;

+ риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.

132. Зоопланктофаги – це:

риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою;

 риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів;

+ риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами;

усі відповіді правильні.

133. Зообентофаги – це:

риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою;

+  риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів;

риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами;

усі відповіді правильні.

134. Іхтіофаги – це:

+ риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою;

 риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів;

риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами;

усі відповіді правильні.

135. Риби, в яких ротовий отвір спрямований догори мають:

+ верхній рот;

кінцевий рот;

нижній рот;

136. Риби, в яких ротовий отвір спрямований донизу мають:

верхній рот;

кінцевий рот;

+ нижній рот;

137. Кінцевий рот мають:

риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів;

+ риби, які беруть поживу з товщі води;

риби-бентофаги;

усі відповіді правильні.

138. Кормороздавач КРЗ-1 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

+ до 30 га;

до 100 га;

більше 100 га;

більше 200 га.

139. Кормороздавач СКР-1,5 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

+ до 30 га;

до 100 га;

більше 100 га;

більше 200 га.

140. Кормороздавач СКР-1,5 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

+ до 30 га;

до 100 га;

більше 100 га;

більше 200 га.

141. Кормороздавач АКУ-2 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

до 30 га;

+ до 100 га;

більше 100 га;

більше 200 га.

142. Кормороздавач ІРД призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

до 30 га;

до 100 га;

+ більше 100 га;

більше 200 га.

143. Відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби називається:

кормовою грудкою;

+ ступенем перетравлюваності корму;

добовим раціоном;

річним раціоном.

144. Можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення травним каналом риби, називається:

+ кормовою грудкою;

ступенем перетравлюваності корму;

добовим раціоном;

річним раціоном.

145. Маса корму, спожита рибою протягом доби, виражена у відсотках його маси, називається:

кормовою грудкою;

ступенем перетравлюваності корму;

+ добовим раціоном;

річним раціоном.

146. Маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках називається:

кормовою грудкою;

ступенем перетравлюваності корму;

добовим раціоном;

+ річним раціоном.

147. Відношення спожитого рибою корму до приросту її маси називається:

+ кормовий коефіцієнт;

підтримувальний корм;

продукувальний корм;

усі відповіді правильні.

148. Частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла, називається:

кормовий коефіцієнт;

+ підтримувальний корм;

продукувальний корм;

усі відповіді правильні.

149. Частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби, називається:

кормовий коефіцієнт;

підтримувальний корм;

+ продукувальний корм;

усі відповіді правильні.

150. Більшість продукції водоростей у ньому не споживається, а відмирає, піддається розкладанню сапротрофними організмами – це:

пасовищний трофічний ланцюг;

+ детритний трофічний ланцюг;

усі відповіді правильні.

151. Верхній рот мають:

+ риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів;

риби, які беруть поживу з товщі води;

риби-бентофаги;

усі відповіді правильні.

152. Риби, які споживають фітопланктон, називаються:

перифітонофаги;

макрофітофаги;

+ фітопланктофаги;

детритофаги.

153. Риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність, називаються:

перифітонофаги;

+ макрофітофаги;

фітопланктофаги;

детритофаги.

154. Риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах, називаються:

+ перифітонофаги;

макрофітофаги;

фітопланктофаги;

детритофаги.

152. 155 Риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок, називаються:

перифітонофаги;

макрофітофаги;

фітопланктофаги;

+ детритофаги.

153. 156 Риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами, називаються:

+ зоопланктофаги;

зообентофаги;

іхтіофаги;

усі відповіді правильні.

154. Риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу, називаються:

зоопланктофаги;

+ зообентофаги;

іхтіофаги;

усі відповіді правильні.

155. Риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою, називаються:

зоопланктофаги;

зообентофаги;

+ іхтіофаги;

усі відповіді правильні.

156. Риби, в яких нижня щелепа більша за верхню, мають:

+ верхній рот;

кінцевий рот;

нижній рот;

157. Риби, в яких верхня щелепа більша за нижню, мають:

верхній рот;

кінцевий рот;

+ нижній рот;

158. 161 Риби, в яких нижня і верхня щелепи однакові, мають:

верхній рот;

+ кінцевий рот;

нижній рот;

159. Риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів, мають:

+ верхній рот;

кінцевий рот;

нижній рот;

160. 163 Риби, які беруть поживу з товщі води, мають:

верхній рот;

+ кінцевий рот;

нижній рот;

161. Риби-бентофаги мають:

верхній рот;

кінцевий рот;

+ нижній рот;

162. Риби, в яких ротовий отвір спрямований догори мають:

+ верхній рот;

кінцевий рот;

нижній рот;

163. Риби, в яких ротовий отвір спрямований донизу мають:

верхній рот;

кінцевий рот;

+ нижній рот;

164. Риби, в яких нижня і верхня щелепи однакові, мають:

верхній рот;

+ кінцевий рот;

нижній рот;

165. Кінцевий або верхній рот, великий із гострими зубами як на щелепах, так часто і на лемеші та піднебінних кістках, зяброві тичинки короткі, рідкі і гострі називається:

+ хапальний;

всмоктувальний;

подрібнювальний;

планктоноїдний;

перифітоноїдний.

166. Нижній рот, у вигляді трубочки, часто висувний, як правило, без зубів, що слугує для живлення донними безхребетними, називається:

хапальний;

+ всмоктувальний;

подрібнювальний;

планктоноїдний;

перифітоноїдний.

167. Кінцевий рот із міцними зубами у вигляді пластин або шипів, що слугує для подрібнення твердих панцирів безхребетних, називається:

хапальний;

всмоктувальний;

+ подрібнювальний;

планктоноїдний;

перифітоноїдний.

168. Кінцевий або верхній рот, зазвичай великий і, як правило, не висувний, зуби дрібні або частіше їх зовсім немає, зяброві тичинки довгі, діють як сито, називається:

хапальний;

всмоктувальний;

подрібнювальний;

+ планктоноїдний;

перифітоноїдний.

169. Розміщений у нижній частині голови рот, у вигляді поперечної щілини, нижня губа має гострий різальний край, іноді вкритий роговим чохликом, зубів, як правило, немає називається:

хапальний;

всмоктувальний;

подрібнювальний;

планктоноїдний;

+ перифітоноїдний.

170. Риби, які споживають велику здобич, називаються:

+ макрофаги;

мікрофаги;

усі відповіді правильні.

171. Риби, які живляться дрібними кормовими організмами, називаються:

макрофаги;

+ мікрофаги;

усі відповіді правильні.

172. Прості білки називаються:

+ протеїни;

протеїди;

глюкоза.

173. Складні білки називаються:

протеїни;

+ протеїди;

глюкоза.

174. Амінокислоти, здатні синтезуватися в організмі, називаються:

+ замінними;

незамінними;

усі відповіді правильні.

175. Амінокислоти, не здатні синтезуватися в організмі, називаються:

замінними;

+ незамінними;

усі відповіді правильні.

176. Продукувальний корм – це:

відношення спожитого рибою корму до приросту її маси;

частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла;

+ частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби;

усі відповіді правильні.

177.  180 Водорості (продуценти), рослиноїдні тварини, які поїдають водорості (консументи 1-го порядку), риби-споживачі зоопланктону (консументи 2-го порядку), хижаки (консументи 3-го порядку) – це:

+ пасовищний трофічний ланцюг;

детритний трофічний ланцюг;

усі відповіді правильні.

178. Короп належить до:

всеїдних;

хижаків;

планктоїдних;

+ бентосоїдних.

179. Оптимальна температура для інтенсивного харчування коропа, °С:

12–14;

15–17;

18–20;

+ 22–25.

180. За характером живлення риби поділяються на:

м’ясоїдні;

травоїдні;

+ мирні.

181. Мирні риби не мають:

луски;

+ шлунку;

плавального міхура;

бічної лінії.

182. 185 Живі організми, що належать до бентосу:

+ життя яких проходить на дні водоймища або у мулі;

життя яких проходить у товщі води;

життя яких проходить на поверхні води;

усі відповіді правильні.

183. Живі організми, що належать до планктону:

життя яких проходить на дні водоймища або у мулі;

+ життя яких проходить у товщі води;

життя яких проходить на поверхні води;

усі відповіді правильні.

184. 187 Ступінь перетравлюваності корму – це:

відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби;

+  можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення травним каналом риби;

маса корму, який споживає риба за добу, виражена у відсотках його маси;

маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках.

185. Добовий раціон – це:

відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби;

 можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення травним каналом риби;

+ маса корму, який споживає риба за добу, виражена у відсотках його маси;

маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках.

186. Річний раціон – це:

відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби;

 можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення травним каналом риби;

маса корму, який споживає риба за добу, виражена у відсотках його маси;

+ маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках.

187. Кормовий коефіцієнт – це:

+ відношення спожитого рибою корму до приросту її маси;

частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла;

частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби;

усі відповіді правильні.

188. Підтримувальний корм – це:

відношення спожитого рибою корму до приросту її маси;

+ частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла;

частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби;

усі відповіді правильні.

189. Маса, за якої приступають до нормованої годівлі молоді коропа, г:

0,5;

+ 1,0;

1,5;

2,0.

190. 193 Кормова грудка – це:

+ відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби;

можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення травним каналом риби;

маса корму, який споживає риба за добу, виражена у відсотках його маси;

маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках.

191.  Температура, за якої коропу дають повну норму добового раціону, °С:

18;

20;

+ 22;

26.

192. Добову норму годівлі риб необхідно зменшити у разі:

підвищенні температури води;

зниженні температури води;

+ зниженні вмісту кисню;

зміні структури раціону.

193. Строки початку підгодівлі риби комбікормами у нагульних ставах залежать від:

кормового коефіцієнту комбікорму;

+ природної кормової бази;

вікової групи риб;

прозорості води.

194. Добову норму годівлі залежно від вмісту розчинного у воді кисню регулюють:

+ вміст кисню збільшується і добова норма годівлі збільшується;

вміст кисню збільшується, а добова норма годівлі зменшується;

вміст кисню збільшується, а добова норма годівлі не змінюється;

вміст кисню зменшується, а добова норма годівлі збільшується.

195. 198 Кормом для культивованих живих кормів є:

вода;

бактерії;

+ кормові дріжджі;

мінеральні та органічні добрива.

196. Середовищем для культивованих живих кормів є:

+ вода;

бактерії;

кормові дріжджі;

мінеральні та органічні добрива.

197. 200 Оптимальний рівень протеїну у кормах для молоді риб:

20–25%;

25–35%;

35–45%;

+ 45–55%.

198. Нижній рот мають риби, в яких:

нижня і верхня щелепи однакові;

+ верхня щелепа більша за нижню;

нижня щелепа більша за верхню.

199. Основні показники, які характеризують поживну цінність корму для риб:

хімічний склад;

кормовий коефіцієнт;

+ енергетична цінність;

енерго-протеїнове співвідношення.

200. Пора року, коли, зазвичай, використовують корми для риб із вузьким протеїновим співвідношенням:

взимку;

+ весною;

влітку;

восени.

201. Пора року, коли, зазвичай, використовують корми для риб із широким протеїновим співвідношенням:

взимку;

весною;

+ влітку;

восени.

202. Кінцевий рот мають риби, в яких:

+ нижня і верхня щелепи однакові;

верхня щелепа більша за нижню;

нижня щелепа більша за верхню.

203. Молоді на 1 кормовий майданчик потрібно, тис. шт.:

1–2;

3–4;

+ 5–12;

13–15.

204. Поїдання корму після роздачі перевіряють через ... годин:

0,5;

+ 1–2;

3,5;

2,5.

205. Рівень протеїнового живлення – це:

фактична кількість поживних речовин і енергії корму, спожитих рибою за добу, виражена у відсотках;

+ кількість сирого протеїну, спожитого рибою відносно сухої речовини корму, вираженого у відсотках;

відношення кількості амінокислот, спожитих рибою, до сирого протеїну або сухої речовини корму;

відносний вміст вітамінів в одиниці корму;

 загальна кількість енергії в кормі, яка міститься в протеїні, жирі та вуглеводах.