МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201

"Водні біоресурси та аквакультура"

з навчальної дисципліни "Годівля риб"

Київ

"Аграрна освіта"

2012

1. Риби поділяються за типом живлення:

рослиноїдні та зообентофаги;

фітофаги та зоофаги, та зоофітофаги;

всеїдні та детрити;

+ твариноїдні, рослиноїдні, всеїдні.

2. Скільки часу перетравлюється кормова грудка у хижих риб:

1 добу;

2 доби;

+ 3 доби;

менше 1 доби.

3. Товарні дволітки коропа на весні, споживають корму від маси тіла, %

0,1–0,5;

0,5–1,2;

+ 1,0–1,5;

2,0–3,0.

4. рН шлункового соку у шлункових риб:

7,0 – 7,5;

8,0 – 8,5;

6,0 –6,5;

+ 1,5–5,0.

5. Основа раціональної годівлі риб:

перелік кормових засобів;

комбікорми та премікси;

+ кормовий раціон;

білки та вуглеводи.

6. Найважливіша частина будь-якої клітини організму риб:

метіонін + цистин;

жири та йодне число;

+ білки;

вуглеводи.

7. Корми для риб класифікують :

+ рослини, тварини та культивовані;

рослини, тварини та пастоподібні;

рослинні та штучні;

грубі, соковиті та концентровані.

8. Термін "зообентос" означає:

+ тваринні організми, що живуть на дні водойми;

різновидності водоростей;

тваринні організми, що живуть на поверхні водойми;

личинки комарів метеликів.

9. Термін "детрити" означає:

природний корм;

+ рештки відмерлих тварин і рослин;

комбікорм рослинний;

тварини, що живуть на поверхні і в ґрунті водойм.

10. Перерахувати водорості, які культивують для риб:

зелені;

протококові;

евгленові;

жовті та синьо-зелені;

+ усі відповіді правильні.

11. Під час визначення добової кількості корму враховують:

температуру води та природну рослинність;

оптимальне співвідношення між природними і штучними кормами;

+ вміст кисню, розчиненого у воді та температуру води;

всі відповіді правильні.

12. Назвати комбікорми, які згодовують рибам:

сухі розсипні;

гранульовані;

стартові;

+ усі відповіді правильні.

13. Твердий залишок, отриманий після виділення із зерен олії способом екстрагування розчинниками, називають:

макуха;

кормова мучка;

+ шрот;

фосфатид.

14. Відсотковий вміст протеїну у стартових комбікормах для годівлі личинок:

10–15;

15–20;

20–30;

+ 30–32.

15. Термін підрощування і годівлі мальків коропа (діб) :

+10-15;

20-25;

25-30;

20-45.

16. Необхідна кількість сирого протеїну в комбікормі для годівлі плідників коропа, %:

26–30;

30–35;

35–40;

+ 40–50.

17. Місяць, у якому найбільше використовують корми для риб:

травень;

червень;

+ липень;

серпень.

18. Кількість сирого протеїну в зерні сої, %:

16–21;

22–31;

+ 32–45;

46–65.

19. Жиророзчинний вітамін:

+ вітамін А;

вітамін С;

вітамін В;

вітамін В₁.

20. Водорозчинний вітамін:

вітамін А;

вітамін Д;

вітамін Е;

+ вітамін В₁.

21. Антиоксиданти – це:

сума всіх азотистих сполук корма;

азотні сполуки небілкового характеру;

життєво необхідні амінокислоти, які потрібні для існування риб;

+ сполуки, які уповільнюють окиснення інших сполук.

22. Кормовий засіб – це:

+ кормовий засіб, який використовується для виготовлення комбікормів та білково-вітамінних добавок;

технологічно підготовлена складова частина комбікорму;

продукт, який використовується у годівлі риб;

показник потрібності риби в їжі.

23. Комбікорм у вигляді пористих грудок, обумовленої форми та розмірів, який може деякий час утримуватися на поверхні води:

комбікорм стартовий;

комбікорм продукційний;

комбікорм екструдирований;

+ комбікорм брикетований.

24. Енергетична поживність корму – це:

кількість енергії, яка отримується з кормом;

енергія, яка бере участь у перетворенні органічних сполук у процесі їх всмоктування у травній системі;

загальна кількість енергії, яка утримується у кормовому протеїні, жирах та вуглеводах;

+ сумарна енергія, яка надходить зі спожитим кормом до організму риби.

25. Раціон – це:

кількість повноцінного корму, потрібного для годівлі риб упродовж доби;

+ необхідна кількість повноцінного корму, яка потрібна для вирощування риби;

необхідна кількість корму, яка відповідає визначеним нормам потреби риби у поживних речовинах;

загальна кількість повноцінного корму, яка пішла на отримання вирощеної риби.

26. Безазотисті речовини – це:

амінокислоти;

+ сирий жир;

аміди;

сира клітковина.

27. Вміст протеїну в пшениці, %:

5–6;

9–17;

+ 18–20;

21–24.

28. У годівлі форелі використовують рецепт комбікорму:

+ РГМ–2В;

К 111–2;

К 111–1;

СТ–4Аз.

29. У годівлі осетрових використовують рецепт комбікорму:

РГМ–2В;

РГМ–3В;

К 111–1;

+ СТ–4Аз.

30. Детритофаги – це:

риби, які споживають фітопланктон;

+риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

риби, які споживають вищу водну і прибережно водну рослинність.

31. У годівлі коропових використовують рецепт комбікорму:

РГМ–2В;

РГМ–3В;

+ К 111–1;

СТ–4Аз.

32. Основні поживні речовини кормів, без яких неможливий нормальний розвиток риб:

вода, СО₂, NH₄, H₂SO₄, HCl;

мікроелементи, макроелементи, вода;

протеїни із незамінними амінокислотами, жир, вуглеводи, вода, СО_2, NH₄, H₂SO₄, HCl;

+ протеїни з незамінними амінокислотами, жир, вуглеводи, мінеральні та біологічно активні речовини.

33. Протеїн – це складні сполуки, що містять:

+ білки та аміди;

білки, вуглець, водень, сірку, кисень, азот;

тільки білки;

білки та ліпіди.

34. Валовий склад кормів – це:

+ вміст у кормах окремих груп сполук (суха речовина, вода тощо);

вміст у кормах мінеральних речовин;

вміст у кормах мінеральних та біологічно активних речовин;

вміст у кормах протеїнів та амідів.

35. Корми риб за походженням поділяють на:

рибні корми з пасовищ та луків;

м’ясні та рибні концентровані корми;

рослинні та тваринні корми;

+ рослинні, тваринні та корми хімічного і мікробіологічного походження.

36. Корми, що використовуються у годівлі риб – це:

+ продукт рослинного, тваринного походження чи промислового синтезу, спеціально вирощений або виготовлений, з поживними речовинами у засвоюваній формі;

продукт корисної дії корму у стенофагів і еврифагів;

продукт промислового синтезу;

продукт хімічного синтезу.

37. Валовий склад кормів це:

+ вміст у кормі окремих груп сполук (суха речовина, вода тощо);

вміст у кормі мінеральних речовин;

вміст у кормі мінеральних та біологічно активних речовин;

вміст у кормі тільки протеїнів.

38. Перетравність поживних речовин корму – це:

+ властивість складних органічних речовин корму перетворюватися на прості сполуки у травному тракті риб;

узагальнена характеристика поживних речовин або поживності корму;

властивість протеїну корму перетворюватися на білок у травному тракті риб;

властивість ліпідів корму перетворюватися на жир у травному тракті риб.

39. Повнораціонні корми риб мають у своєму складі:

всі макро- та мікроелементи;

білки, жири та вуглеводи;

+ усі поживні речовини відповідно до норм годівлі риб усіх видів, віку та напряму продуктивності;

білки та вуглеводи.

40. Норма годівлі – це:

кормовий раціон на певний проміжок часу;

кількість сирого протеїну, жиру та вуглеводів, що спожила риба;

+ кількість корму з відповідним набором і співвідношенням поживних речовин і енергії;

кількість корму з відповідним набором поживних речовин.

41. Фактори впливу на режими годівлі риб:

H₂SO₄, HCL, H₂NO₃, Na(OH)₂, вміст протеїну;

+ O₂, t H₂O, вміст протеїну, полікультура, маса риби;

H₂SO₄, HCL, H₂NO₃, Na(OH)₂, Co, Fe, Na;

O₂, t H₂O, вміст протеїну, маса риби.

42. Годівля дволіток коропа впродовж вегетаційного періоду в ставу відбувається:

тільки високобілковим комбікормом;

тільки низькобілковим комбікормом;

+ спочатку високобілковим, а потім низькобілковим комбікормом, що містить тільки протеїн та вуглеводи;

спочатку високобілковим, а потім низькобілковим комбікормом, що містить тільки протеїн, жир та вуглеводи.

43. Вміст органічних речовин у кормах для риб визначають (у %) як:

100 % – % вологи;

100% – % золи;

+ % сухої речовини – % золи;

% золи + % вологи;

44. Відношення, що характеризує коефіцієнт перетравності поживних речовин:

спожитих до перетравлених;

+ перетравлених до спожитих;

виділених з калом до спожитих;

виділених з калом до перетравлених.

45. Щоб визначити перетравність поживних речовин комбікорму для риб треба врахувати:

кількість спожитого комбікорму;

виділені екскременти;

кількість поживних речовин у кормі та екскрементах;

+ вміст поживних речовин і інертної речовини у кормі та екскрементах.

46. Група природних кормів, до якої належать інфузорії, дафнії, коловертки:

фітопланктон;

+ зоопланктон;

макроліти;

зообентос.

47. Компонент комбікормів для риб, який містить найбільше сирого протеїну:

зерно пшениці та ячменю;

висівки;

макухи олійних культур;

+ рибне борошно.

48. У кормах тваринного походження міститься білків (%):

15–28;

+ 57–84;

29–50;

усі відповіді правильні.

49. У рослинних кормах міститься білків (%):

5–10;

11–14;

57–70;

+ 15–56.

50. У мікроорганізмах (дріжджах) міститься білків (%):

15–28;

29–45;

71–90;

+ 48–70.

51. Мінеральні елементи, що належать до мікроелементів:

кальцій, фосфор, натрій, калій, магній;

+ залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, молібден, селен;

усі відповіді правильні.

52. Мінеральні елементи, що належать до макроелементів:

+ кальцій, фосфор, натрій, калій, магній;

залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, молібден, селен;

усі відповіді правильні.

53. Вітаміни, що належать до жиророзчинних:

+ А, D, E, K;

В₁, В₂, В₃, В₄, В₅, В₆, В₉, В₁₂, Н, С;

усі відповіді правильні.

54. Вітаміни, що належать до водорозчинних:

А, D, E, K;

+ В₁, В₂, В₃, В₄, В₅, В₆, В₉, В₁₂, Н, С;

усі відповіді правильні.

55. Поживність кормів – це:

+  показник, який характеризує кількість окремих поживних речовин у кормах, що забезпечують ріст риб у відповідних умовах вирощування;

сума всіх органічних і мінеральних речовин, що беруть участь в обміні речовин в організмі риб;

кількість кормів, спожитих рибою, що забезпечують 1 кг приросту її маси.

56. Амінокислоти, які є критичними для риб:

лізин, цістин, аргінін;

триптофан, валін, цістин;

лейцин, цістин, триптофан;

+ лізин, метіонін, триптофан.

57. Енергетична цінність (валова енергія, кДж/1 г сухої речовини) зумовлюється вмістом у природних і штучних кормах:

вологи;

сирої золи;

протеїну та золи;

+ протеїну, жиру, клітковини та БЕВ.

58. Перифітонофаги – це:

риби, які споживають фітопланктон;

риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

+ риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

риби, які споживають вищу водну і прибережно водну рослинність.

59. Обмінна енергія корму використовується рибами для:

забезпечення основного обміну;

підтримання температури тіла;

роботи м'язової системи;

+ підтримування життя та синтезу продукції.

60. Рибопродуктивність ставів – це:

кількість (екз.) виловленої риби;

маса (кг) виловленої риби;

+ маса приросту риби на 1 га площі водойми;

наявність у водоймі біомаси природних кормів не менше 15 г/м³.

61. Кормовий коефіцієнт – це поживність кормів для риб, яка вимірюється вмістом:

валової енергії в 1 кг корму;

обмінної енергії;

частки (%) використаного корму на приріст;

+ кількості корму (кг), що забезпечує приріст 1 кг маси риби.

62. Нормативний кормовий коефіцієнт стандартних комбікормів для риб (вирощування товарного короп складає):

1–2;

+ 4–5;

8–10;

20–30.

63. Норма годівлі риб – це:

+ потреба в кількості корму з певним набором поживних речовин визначений в % від маси риби;

потреба в кормах для годівлі риб;

добові даванки різних сухих кормів в розрахунку на площу водойми;

фактична кількість поживних речовин і енергії спожитих рибою за добу;

64. Норми годівлі риб не залежать від:

маси риби;

температури води;

вмісту протеїну в кормі;

+ площі водойми.

65. Витрата штучних кормів на 1 кг приросту коропа, корм. од.:

1–2;

+ 5–6;

7–8;

9–10;

66. Азотні сполуки корму – це:

+ сума всіх азотних речовин корму;

антиоксиданти;

вітаміни;

усі відповіді правильні.

67. Амінокислоти – це:

+ органічні киcлоти, що містять аміногрупу (NH₂);

антибіотики;

шкідлива суміш комбікорму;

усі відповіді правильні.

68. Незамінні амінокислоти:

+ життєво необхідні амінокислоти, які організм риби не може синтезувати;

життєво необхідні амінокислоти, які організм риби може синтезувати;

хімічна сполука, яка утворюється у залозах внутрішньої секреції;

усі відповіді правильні.

69. Невелика кількість комбікорму, відібрана з партії для складання початкового зразка, називається:

+ вибірка;

однорідна продукція;

доза;

наважка.

70. Сукупність усіх вибірок, відібраних із партії комбікорму, називається:

вибірка;

однорідна продукція;

+ початковий зразок;

наважка.

71. Зразок комбікорму, який використовують для визначення якості початкового зразка, називається:

вибірка;

однорідна продукція;

+ середній зразок;

наважка.

72. Точно відважена частина середнього зразка, яка використовується для визначення окремих показників якості комбікорму, називається:

вибірка;

однорідна продукція;

середній зразок;

+ наважка.

73. Раціональне використання комбікормів для отримання високої рибопродуктивності з якнайменшими витратами кормів і забезпеченням нормального фізіологічного стану риби під час інтенсивного вирощування у ставах та індустріального ведення рибництва, називається:

+ технологія годівлі риб;

норма годівлі;

нормування годівлі.

74. Кількість корму з певним набором і співвідношенням поживних речовин і енергії, які задовольняють потреби вирощуваної риби в усіх елементах живлення та забезпечують нормальний фізіологічний стан, інтенсивний ріст та високу відтворювальну здатність, називається:

технологія годівлі риб;

+ норма годівлі;

нормування годівлі.

75. Годівля риби за нормами, залежно від виду, віку, маси, фізіологічного стану, рівня продуктивності, плодючості, називається:

технологія годівлі риб;

норма годівлі;

+ нормування годівлі.

76. Необхідна кількість і якість кормів, яка забезпечує потреби риби у поживних речовинах, енергії, вітамінах, макро- і мікроелементах згідно з нормами називається:

+ раціон;

добовий раціон;

рівень годівлі (живлення);

усі відповіді правильні.

77. Добова кількість корму, який згодовують рибі протягом доби, котра виражається або у вагових одиницях, або у відсотках від маси риби, залежно від температури води і вмісту розчиненого у воді кисню, називається:

раціон;

+ добовий раціон;

рівень годівлі (живлення);

усі відповіді правильні.

78. Фактична кількість поживних речовин і енергії корму, спожитих рибою за добу, виражена у відсотках, називається:

+ рівень годівлі (живлення);

рівень протеїнового живлення;

рівень амінокислотного живлення;

рівень вітамінного живлення;

енергетична поживність корму.

79. Кількість сирого протеїну, спожитого рибою відносно сухої речовини корму, вираженого у відсотках, називається:

рівень годівлі (живлення);

+ рівень протеїнового живлення;

рівень амінокислотного живлення;

рівень вітамінного живлення;

енергетична поживність корму.

80. Відношення кількості амінокислот, спожитих рибою, до сирого протеїну або сухої речовини корму, називається:

рівень годівлі (живлення);

рівень протеїнового живлення;

+ рівень амінокислотного живлення;

рівень вітамінного живлення;

енергетична поживність корму.

81. Відносний вміст вітамінів в одиниці корму, називається:

рівень годівлі (живлення);

рівень протеїнового живлення;

рівень амінокислотного живлення;

+ рівень вітамінного живлення;

енергетична поживність корму.

82. Загальна кількість енергії в кормі, яка міститься в протеїні, жирі та вуглеводах, називається:

рівень годівлі (живлення);

рівень протеїнового живлення;

рівень амінокислотного живлення;

рівень вітамінного живлення;

+ енергетична поживність корму.

83. Брикетований корм – це:

корм, які отримують шляхом екстрагування.

корм, які отримують шляхом гранулювання.

корм, які отримують шляхом висушування.

+ корм, які отримують шляхом пресування розсипного корму.

84. Різниця між вмістом валової енергії в кормі і енергією, що міститься в екскрементах, називається:

енергетична поживність корму;

+ перетравна енергія;

обмінна фізіологічно доступна енергія;

енергія генеративного обміну.

85. Вітаміни поділяють на:

нерозчинні;

спирторозчинні;

+ жиро та водорозчинні;

усі відповіді правильні.

86. Енергія, яка йде на формування статевої системи і статевих продуктів риб, називається:

енергетична поживність корму;

перетравна енергія;

обмінна фізіологічно доступна енергія;

+ енергія генеративного обміну.

87. Природний корм:

дерть;

макуха;

+ зоопланктон;

шрот.

88. Комбікорм гранульований:

комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне;

+ комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду – тоне або плаває;

комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває;

складна однорідна суміш, очищених та подрібнених різних кормових сполук та мікродобавок.

89. Комбікорм брикетований:

+ комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне;

комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду – тоне або плаває;

комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває;

складна однорідна суміш, очищених та подрібнених різних кормових сполук та мікродобавок.

90. Комбікорм екструдований:

комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне;

комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду – тоне або плаває;

+ комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває;

складна однорідна суміш, очищених та подрібнених різних кормових сполук та мікродобавок.

91. Кормова суміш – це:

+ однорідна суміш подрібнених до необхідних розмірів компонентів;

комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне;

комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду –тоне або плаває;

комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває.

92. Сира клітковина кормових засобів – це:

речовина, яку виділяють із комбікорму шляхом оброблення жиророзчинниками.

+ нерозчинний залишок після обробки комбікорму кислотними розчинниками, має у своєму складі целюлозу і пентозони;

залишок мінеральних речовин, отриманих шляхом спалювання наважки комбікорму;

речовина, яка регулює нормальний обмін в організмі риб.

93. Сира зола кормових засобів – це:

речовина, яку виділяють із комбікорму шляхом оброблення жиророзчинниками.

нерозчинний залишок після обробки комбікорму кислотними розчинниками, має у своєму складі целюлозу і пентозони;

+ залишок мінеральних речовин, отриманих шляхом спалювання наважки комбікорму;

речовина, яка регулює нормальний обмін в організмі риб.

94. Сирий жир кормових засобів:

+ речовина, яку виділяють із комбікорму шляхом оброблення жиророзчинниками.

нерозчинний залишок після обробки комбікорму кислотними розчинниками, має у своєму складі целюлозу і пентозони;

залишок мінеральних речовин, отриманих шляхом спалювання наважки комбікорму;

речовина, яка регулює нормальний обмін в організмі риб.

95. Рівень протеїнового живлення – це:

відносний вміст вітамінів в одиниці корму;

відношення кількості амінокислот до сирого протеїну, а також збалансованості амінокислот відносно потреб риб;

+ відношення кількості сирого протеїну до сухої речовини кормів (%);

вміст жирів та вуглеводів на одиницю корму.

96. Рівень амінокислотного живлення – це:

відносний вміст вітамінів в одиниці корму;

+ відношення кількості амінокислот до сирого протеїну, а також збалансованості амінокислот відносно потреб риб;

відношення кількості сирого протеїну до сухої речовини кормів (%);

вміст жирів та вуглеводів на одиницю корму.

97. Температури води, за якої необхідна регулярна годівля коропа:

10–14 °С;

+ 15–29 °С;

22–27 °С;

5–9 °С.

98. Температури води, за якої короп привчається до споживання корму:

+ 10–14 °С;

15–20 °С;

21–25 °С;

26–30 °С.

99. Рівень вітамінного живлення – :

+ відносний вміст вітамінів в одиниці корму;

відношення кількості амінокислот до сирого протеїну, а також збалансованості амінокислот відносно потреб риб;

відношення кількості сирого протеїну до сухої речовини кормів (%);

вміст жирів та вуглеводів на одиницю корму.

100. До мирних риб відносяться:

+ перифітонофаги;

іхтіофаги;

зоопланктофаги;

зообентофаги.

101. До хижих риб відносяться:

перифітонофаги;

макрофітофаги;

фітопланктонофаги;

+ зообентофаги.

102. Ендогенне живлення риб:

+ живлення за рахунок використання поживних речовин власного тіла;

живлення за рахунок надходження корму із зовнішнього середовища;

живлення дрібними формами планктонних безхребетних;

живлення вищими та нижчими водними рослинами.

103. На інтенсивність живлення риб впливає:

температура;

освітленість;

насиченість води киснем;

+ усі відповіді правильні.

104. Частка (%) кормів від маси тіла, яка споживається хижими рибами за добу у період максимальної харчової активності:

+ 5–6;

10–12;

20–30;

30–50.

105. Частка (%) кормів від маси тіла, яка споживається мирними рибами за добу у період максимальної харчової активності (з урахуванням харчового спектру):

1–5;

+ 15–35;

40–55;

60–100.

106. Вид рослин, насіння якого характеризується найвищим вмістом жирів:

рис;

овес;

ячмінь;

+ соняшник.

107. Усі риби на перших етапах екзогенного живлення, споживають:

фітопланктон;

зообентос;

макрофіти;

+ зоопланктон.

108. У стартові комбікорми для вирощування молоді осетрових, вугрових, сомових видів риб допускається введення вуглеводів:

+ до 10%;

до 22%;

до 33%;

до 44%.

109. У продукційні комбікорми для вирощування молоді осетрових, вугрових, сомових видів риб допускається введення вуглеводів:

до 10%;

+ до 22%;

до 33%;

до 44%.

110. Найбільш оптимальна температура води для годівлі канального сома:

+ 19–30;

10–15;

32–35;

5–10.

111. Вказати час, коли потрібно розпочинати годівлю риб, год:

6–7;

+ 7–9;

9–11;

11–13.

112. "Детрити" – це:

природний корм;

+ рештки відмерлих тварин і рослин;

комбікорм рослинний;

тварини, що живуть на поверхні і в ґрунті водойм.

113. Вказати, що враховують під час визначення добової кількості корму:

температуру води та природну рослинність;

оптимальне співвідношення між природними і штучними кормами;

+ вміст кисню, розчиненого у воді та температуру води;

усі відповіді правильні.

114. Вказати періодичність годівлі личинок коропа на добу:

2 рази;

2–3 рази;

3–4 рази;

+ 4–5 раз.

115. Товарні дволітки коропа на весні, споживають корму від маси тіла, %

0,1–0,5;

0,5–1,2;

+ 1,0–1,5;

2,0–3,0..

116. За типом живлення риби поділяються на:

рослиноїдні та зообентофаги;

фітофаги та зоофаги, та зоофітофаги;

всеїдні та детрити;

+ твариноїдні, рослиноїдні, всеїдні.

117. Риби, в яких нижня і верхня щелепи однакові, мають:

верхній рот;

+ кінцевий рот;

нижній рот;

118. Хапальний рот – це:

розміщений у нижній частині голови рот, у вигляді поперечної щілини, нижня губа має гострий різальний край, іноді вкритий роговим чохликом, зубів, як правило, немає;

нижній рот, у вигляді трубочки, часто висувний, як правило, без зубів, слугує для живлення донними безхребетними;

кінцевий рот, із міцними зубами у вигляді пластин або шипів, слугує для подрібнення твердих панцирів безхребетних;

кінцевий або верхній рот, зазвичай великий і, як правило, не висувний, зуби дрібні або частіше їх зовсім немає, зяброві тичинки довгі, діють як сито;

+ кінцевий або верхній рот, великий із гострими зубами як на щелепах, так часто і на лемеші та піднебінних кістках, зяброві тичинки короткі, рідкі і гострі.

119. Всмоктувальний рот – це:

розміщений у нижній частині голови рот, у вигляді поперечної щілини, нижня губа має гострий різальний край, іноді вкритий роговим чохликом, зубів, як правило, немає;

+ нижній рот, у вигляді трубочки, часто висувний, як правило, без зубів, слугує для живлення донними безхребетними;

кінцевий рот, із міцними зубами у вигляді пластин або шипів, слугує для подрібнення твердих панцирів безхребетних;

кінцевий або верхній рот, зазвичай великий і, як правило, не висувний, зуби дрібні або частіше їх зовсім немає, зяброві тичинки довгі, діють як сито;

кінцевий або верхній рот, великий із гострими зубами як на щелепах, так часто і на лемеші та піднебінних кістках, зяброві тичинки короткі, рідкі і гострі.

120. Подрібнювальний рот – це:

розміщений у нижній частині голови рот, у вигляді поперечної щілини, нижня губа має гострий різальний край, іноді вкритий роговим чохликом, зубів, як правило, немає;

нижній рот, у вигляді трубочки, часто висувний, як правило, без зубів, слугує для живлення донними безхребетними;

+ кінцевий рот, із міцними зубами у вигляді пластин або шипів, слугує для подрібнення твердих панцирів безхребетних;

кінцевий або верхній рот, зазвичай великий і, як правило, не висувний, зуби дрібні або частіше їх зовсім немає, зяброві тичинки довгі, діють як сито;

кінцевий або верхній рот, великий із гострими зубами як на щелепах, так часто і на лемеші та піднебінних кістках, зяброві тичинки короткі, рідкі і гострі.

121. Планктоноїдний рот – це:

розміщений у нижній частині голови рот, у вигляді поперечної щілини, нижня губа має гострий різальний край, іноді вкритий роговим чохликом, зубів, як правило, немає;

нижній рот, у вигляді трубочки, часто висувний, як правило, без зубів, слугує для живлення донними безхребетними;

кінцевий рот, із міцними зубами у вигляді пластин або шипів, слугує для подрібнення твердих панцирів безхребетних;

+ кінцевий або верхній рот, зазвичай великий і, як правило, не висувний, зуби дрібні або частіше їх зовсім немає, зяброві тичинки довгі, діють як сито;

кінцевий або верхній рот, великий із гострими зубами як на щелепах, так часто і на лемеші та піднебінних кістках, зяброві тичинки короткі, рідкі і гострі.