1.2 Біологічні особливості культури. Вибір сорту для даної зони. Вибір попередника

В даному підпункті необхідно описати біологічні особливості заданої культури (температура проростання, вибагливість до вологи, вибагливість до ґрунтів та ін..), підібрати сорти заданої культури, котрі будуть найбільш підходити для вирощування в нашій зоні та вибрати один котрий буде максимально задовольняти ваші вимоги, описати його ботанічну характеристику, біологічні особливості, врожайність, переваги та недоліки даного сорту. Вибрати попередника для заданої культури та навести обґрунтування вибору .

Наприклад, для сільськогосподарської культури горох підпункт 1.2 буде мати такий вигляд.

Горох маловибагливий до тепла, належить до рослин довгого дня. Насіння проростає при температурі 2—3 °С, однак за таких умов проростання його відбувається досить повільно і триває 12—20 днів і більше, сходи ослаблені. Мінімальна температура для утворення ве­гетативних органів становить 4—5 °С. З підвищенням її до 10 °С насіння проростає протягом п'яти-семи днів. Опти­мальна середньодобова температура повітря в період фор­мування вегетативних органів — 12—16 °С, для формування генеративних органів — 16—20 °С, в період росту бобів і наливання насіння — 16—22 °С. Температура вище 26 °С негативно впливає на кількість і якість зерна гороху.

Горох вибагливий до вологи, особливо в перший період розвитку. Висока температура й посуха під час бутонізації негативно впливають на зав'язування бобів. Горох порів­няно з іншими бобовими може цвісти і при нижчих тем­пературах (10—12 °С). Найкращі умови для його вирощу­вання в Правобережному Лісостепу, де річна сума опадів становить у середньому 500—600 мм, у тому числі за тра­вень — липень — 200—250 мм, а середньодобова температура в травні — червні — 12—18 °С. У роки з надмірною кількістю опадів у червні — липні горох розвивається буйно, рано ви­лягає, уражується хворобами, і врожай набагато знижується.

Горох добре реагує на родючість ґрунту. Найвищі врожаї його одержують на чорноземах, окультурених суглинкових ґрунтах з нейтральною (рН 6,8—7,4) реакцією ґрунтового розчину, що містять достатньо гумусу, кальцію, фосфору, калію та мікроелементів — молібдену й бору.

На важких, дуже щільних і кислих ґрунтах коренева система розміщується неглибоко, пригнічується життєдіяльність бульбочкових бактерій. Малопридатні для гороху бідні ко­лоїдами піщані, солонцюваті та кислі підзолисті ґрунти.

Для нашої зони пропоную такі сорти гороху:

Богатир чеський. Різновидність вульгатум. Стебло заввишки 80—128 см. Міжвузлів до першого суцвіття — 14—17, всього — 22—24. Листки світло-зелені. Суцвіття — двоквіткова пазушна китиця. Квітки середні, білі. Боби прямі, з тупою верхівкою, завдовжки 6,5, завширшки 1,2 см. Насінин у бобі — чотири-п'ять. Насінина жовто-рожева, округла, гладенька. Маса 1000 насінин — 186—247 г. Вміст білка — 24 %. Смакові якості добрі. Середньостиглий. Стійкий проти вилягання та обсипання. Середню уражується кореневими гнилями і аскохітозом. Сильно пошкоджується гороховим зерноїдом, гороховою плодожеркою, гороховим комариком. Високоврожайний — 24,1—42,6 ц/га. Придатний для виро­щування за інтенсивною технологією.

Надійний. Різновидність вульгатум. Рослини заввишки 99 см. Листки складаються з двох-трьох пар листочків яйцеподібної форми. Суцвіття — одно-двоквіткова китиця, квітки білі. Боби прямі, з тупим кінчиком, середня кількість насінин — 5—7, максимальна — 9. Насіння світло-жовте, округле, злег­ка вдавлене з боків. Маса 1000 зерен — 254 г. Вміст білка — 23,7 %. Середньостиглий. Стійкість проти вилягання — 2,5 ба­ла, обсипання — 4,2, посухи — 3,2 бала. Ураження ас­кохітозом — 10,4, антракнозом — 1,7 %.

Рената. Різновидність вульгатум. Рослина заввишки 65 см. Листки овально-серцеподібної форми. Кількість міжвузлів до першого бобу — 10—14. Суцвіття одно-двоквіткова китиця, квітки білі. Боби прямі з тупим кінчиком, середня кількість насінин — 6—7, максимальна — 9. Насіння світло-жовте, округле, без рубчика. Маса 1000 зерен — 259 г. Стійкість проти вилягання — 3,2 бала, обсипання — 3,9, посухи — 1,5 бала. Вміст білка — 22,8 %. Ураженість аскохітозом — 1,4, антракнозом, кореневими гнилями — 1 %.

Кращі попередники гороху в Лісостепу — зернові та просапні культури, які залишають після себе малозабур'янені поля. Це озимі зернові, кукурудза, картопля, а в районах достатнього зволоження — цукрові буряки. Однак за цих умов урожайність зерна гороху після кукурудзи на 5—6 ц/га вища, ніж після цукрових буряків. Це свідчить, що після кукурудзи у ґрунті залишається значно більше поживних речовин та води, і вона є кращим попередником гороху в Лісостепу, ніж цукрові буряки.

Для курсового проектування приймаємо сорт – “Рената” , а попередником для гороху вибираємо кукурудзу на зерно.