3.3. Комплектування та технологічна наладка агрегату.

Якісна підготовка агрегатів до роботи має важливе практичне значення в забезпеченні своєчасного виконання технологічних операцій на високому агротехнічному рівні.

В пояснювальній записці потрібно коротко описати порядок підготовки трактора до роботи (проведення щозмінного технічного обслуговування, підготовки начіпного механізму, встановлення коліс на задану ширину колії тощо) і ґрунтовно описати порядок підготовки сільськогосподарської машини до виконання операцій згідно з агротехнічними вимогами і нормативами.

Суть підготовки до роботи - перевірка комплектності машин, правильності їх складання відповідно до заводських інструкцій, складання агрегату в натурі, обладнання його додатковими пристроями, проведення технічного обслуговування. Всі ці питання повинні бути розглянуті в пояснювальній записці, використовуючи заводські інструкції або іншу літературу.

Приклад. Підготовка до роботи агрегату у складі Т-150+СЗ-10,8.

Підготовка трактора до роботи.

Провести ЩТО трактора Т-150. Механізм навіски трактора встановити в крайнє верхнє положення. Верхню центральну тягу навіски підняти і закріпити на одному з важелів підйому навіски. В задні вилки бугелів вставити прищепну скобу і закріпити її гвинтами обмежувальних ланцюгів. При роботі з причіпною сівалкою прищепну скобу треба встановити в друге або в верхнє положення (приливами вниз).

Запряжну кільчасту сергу встановити на середній отвір прищепної скоби і закріпити одним пальцем. До бокових виводів гідросистеми трактора при’єднати шланги з розривними або запірними муфтами, які дозволяють швидко при'єднати гідротрасу трактора від причіпної машини і повністю усувають при цьому втрати масла.

Потім обов'язково перевіряють натяг гусениць. При необхідності їх натягують, так щоб їх провисання посередині вітки між підтримуючими роликами становило 40-60 мм.

Провисання гусениць перевіряють на рівному майданчику. Гусениці трактора Т-І50 натягують за допомогою важільного шприца, нагнітаючи через маслянку консистентне мастило в робочу порожнину циліндра гідро- натягування.

Підготовка сівалки до роботи

Підготовка сівалки до роботи полягає в огляді і підтягуванні гвинтових з'єднань перевірці обертання висівних апаратів, зачеплення зубців шестерень і натягу ланцюгів передавальних механізмів, перевірці обертання висівних апаратів, а також в справності сошників і насіннєпроводів. Перевіряють і доводять тиск у шинах опорно-привідних коліс до 0,16...0,20 МПа.

Перевіряють розміщення сошників на сівалці і при потребі їх розставляють згідно з заданою шириною міжрядь за допомогою розмічувальної дошки. Розстановку сошників розпочинати від середини сошникового бруса.

Перевести сошники у транспортне положення і відрегулювати гвинтовими тягами, що з'єднують передні круглі вали з квадратними, відстань 180...190мм від поверхні майданчика до нижньої кромки всіх сошників.

Встановити глибину ходу сошників. Перевести їх у робоче положення і під колеса сівалки підкласти бруски, висота яких менша глибини загортання на 20...30 мм.(для глибини 6 см, висота брусків 40-30мм).

Відрегулювати гвинтом на сниці положення сошників так. щоб вони торкались поверхні майданчика.

Відрегулювати загортачі. Переміщенням пружинних зубів загортачів по квадратному валу встановити їх посередині між сусідніми сошниками (середина міжрядь).

Встановити переміщенням штиря і ковпачка по натискній штанзі глибину ходу загортачів 30- 40 мм.

Глибина ходу загортачів збільшується при встановленні штиря у перші отвори та при значно стиснутій пружині штанги.

Відрегулювати висівні апарати на задану норму висіву насіння та мінеральних добрив. Встановити важелями одночасного спорожнення і болтами з пружинами насіннєвисівних апаратів зазори між площиною клапанів і нижніми ребрами (довшими) муфт 1...2 мм для зернових культур. У туковисівних апаратах встановити важелями спорожнювачів зазор 8...10 мм між клапанами і штифтами котушок.

Потім встановити висівні апарати на задану норму висіву.

Перевірити, щоб торці котушок висівних апаратів лицювались з внутрішньою площиною розеток при крайньому положенні регулятора висіву насіння, при невідповідності (тобто при відхиленні більше чим на 1 мм) відрегулювати переміщенням корпуса (коробки) апарата по днищу насіннєвого ящика.

За номограмою вибрати передаточне відношення механізму передачі залежно від норми висіву насіння, добрив. При нормі висіву насіння (Q=200кг/га, передаточне відношення буде і=0,616. при цьому кількість зубів на змінних шестернях становить : Д-17, Е-25, Ж-30 і И-17.

По номограмі також визначають робочу довжину котушок висівних апаратів, яка дорівнює для нашого прикладу l_k=27 мм

За допомогою шаблону і важелів регуляторів висіву встановлюють цю довжину котушок і закріплюють це положення важелів. В редукторах встановлюють відповідні шестерні.

Визначають кількість висіяного насіння за 15 обертів коліс за формулою:

(3.49)

де Q - норма висіву насіння, кт/га;

В_р - робоча ширина захвату сівалки, м;

Д - діаметр ходового колеса, м;

Е - коефіцієнт проковзування коліс (Е=0,05-0,1)

Визначаємо цю кількість насіння для наших умов:

Після цього проводять пробний висів його можна проводити на одній половині сівалки в такій послідовності:

- заповнити насіннєвий ящик на об'єму насінням;

- підняти раму сівалки домкратом так. щоб приводне колесо вільно

оберталось:

- під насіннєпроводи поставити коробки або підвісити мішечки;

- прокрутити приводне колесо 2...3 рази дія заповнення апаратів насінням. Висіяне насіння засипати назад в ящик;

зробити на ободі колеса мітку, прокрутити його рівномірно по ходу сівалки на 15 обертів (частота обертання колеса повинна відповідати швидкості руху агрегату – 30...60 об/хв.).

- висіяне за 15 обертів насіння зважити і порівняти отримані значення з розрахунковими. Оцінюють точність встановлення висівних апаратів на норму висіву за виразом:

(3.50)

У випадку, коли фактична маса висіяного насіння відрізняється від розрахункової більш чим на 3% необхідно змінити довжину робочої частини котушки і провести повторний пробний висів насіння. Якщо цього буде недостатньо, необхідно змінити на більше або менше передаточне відношення на редукторі.

Установлення норми висіву насіння часто виконують разом з перевіркою рівномірності висіву. В цьому разі від кожного висівного апарата насіння збирають окремо, зважують його масу т₁ і визначають коефіцієнт нерівномірності і фактичну масу висіяного насіння q_ф:

q_ф=Σ m₁ (3.51)

У полі норму висіву насіння перевіряють наважками по 20...60 кг їх засипають у насіннєві ящики і проїжджають агрегатом шлях до повного висіву наважки. Потім заміряють відстань, порівнюють з розрахунковою і перераховують на один гектар.

Для встановлення прийнятої норми внесення мінеральних добрив необхідно провести пробний висів, аналогічно як і при перевірці насіннєвих апаратів.

При підготовці посівного агрегату до роботи обов'язково треба встановити правильні розміри правого і лівого маркерів.

Виліт правого і лівого маркерів визначають за формулою:

(3.52)

(3.53)

де С - відстань між серединами передніх коліс трактора або краями гусениць, м;

в_ст - ширина стикового міжряддя;

вст=в=0,15 м при посіві зерно туковою сівалкою.

Визначаємо:

Після визначення вильоту маркерів їх регулюють.

3.4. Розрахунок техніко-економічних показників агрегату (продуктивність агрегату, затрати праці, витрати палива на одиницю роботи, кількість МТА)

Продуктивність агрегату – це один з найголовніших показників використання техніки в сільськогосподарському виробництві.

Годинна продуктивність агрегату визначається за формулою:

W_год=0,1·В_р·V_р·τ, га/год; (3.54)

де В_р- робоча ширина захвату, м;

V_р- робоча швидкість руху агрегату на вибраній передачі, км/год;

τ - коефіцієнт використання часу зміни, (Додаток Б табл. 13),

В_р = В_к х  ; м (3.55)

де - коефіцієнт використання ширини захвату агрегату. (Додаток Б табл. 2)

Змінна продуктивність обчислюється наступним чином:

W_зм= W_год·Т_зм , га /зм; (3.56)

де Т_зм - час зміни (7год)

Денна продуктивність агрегату:

W_ден= W_годТ_ден, га /д; (3.57)

де Т_денּ - час роботи в день (7, 10, 14 год).

Витрати палива на одиницю роботи:

(3.58)

де , , - відповідно годинна витрата палива при робочому ході, при холостих поворотах і при зупинках, кг/год; (Додаток Б табл. 6)

, , - час роботи агрегату при робочому ході, при холостих поворотах, при зупинках, год.

Чисто робочий час, протягом якого виконується операція визначається за формулою:

Т_р= Т_зм ·τ , год; (3.59)

Час роботи на холостих переїздах і зупинках обчислюють за формулою:

Т_х = Т_з = 0,5 (Т_зм-Т_р), год; (3.60)

Витрати палива на увесь обсяг робіт:

Q= W_заг ·q , кг (3.61)

де W_заг – загальний обсяг робіт, га;

Затрати праці на одиницю роботи:

(3.62)

де - чисельність механізаторів, що обслуговують один агрегат, осіб;

- чисельність допоміжних працівників, що обслуговують один агрегат, осіб.

Затрати праці загальні:

З_п.заг= W_заг ·З_п , люд.-год (3.63)

Кількість агрегатів, необхідних для виконання операції:

(3.64)

де n_д.р. – кількість днів роботи згідно агровимог,

К_зм – коефіцієнт змінності.

Приклад. Розрахунок техніко-економічних показників агрегату МТЗ-82 + КРН-5,6, при міжрядному обробітку і об’єму робіт W_заг = 100 га.

Визначаємо годинну продуктивність агрегату за формулою:

W_год=0,1·В_р ·V_р ·τ, га/год; (3.55)

де В_р- робоча ширина захвату, м;

V_р- робоча швидкість руху агрегату на вибраній передачі, км/год;

τ-коефіцієнт часу зміни,

В_р = В_к х  ; м

де - коефіцієнт використання ширини захвату агрегату.

В_р = 5,6 х 1=5,6 м

W_год=0,1·5,6·7,60·0,67=2,85 га/год;

Визначаємо змінну продуктивність:

W_зм= W_год·Т_зм , га /зм; (3.56)

де Т_зм-час зміни (7год)

W_зм= 2,85·7=19,95 га /зм;

Денну продуктивність агрегату визначаємо за формулою:

W_ден= W_годТ_ден ·, га /д; (3.57)

де Т_ден - час роботи в день (10 год).

W_ден= 2,85·10=28,50 га /д;

Витрати палива на одиницю роботи визначаємо слідуючим чином:

(3.58)

де , , - відповідно годинна витрата палива при робочому ході, при холостих поворотах і при зупинках, кг/год;

, , - час роботи агрегату при робочому ході, при холостих поворотах, при зупинках, год.

Чисто робочий час, протягом якого виконується операція визначається за формулою:

Т_р= Т_зм ·τ , год; (3.59)

Час роботи на холостих переїздах і зупинках обчислюють за формулою:

Т_х = Т_з = 0,5 (Т_зм-Т_р), год; (3.60)

Т_р= 7·0,67=4,69 год;

Т_х = Т_з = 0,5 (7-4,69)=1,12 год;

Витрати палива на увесь обсяг робіт визначаємо за формулою:

Q= W_заг ·q , кг (3.61)

Q= 100 ·3,53=353 кг

де W_заг – загальний обсяг робіт, га;

Визначаємо затрати праці на одиницю роботи:

(3.62)

Затрати праці на весь обсяг робіт визначаємо за формулою:

З_п.заг= W_заг·З_п , люд.-год (3.63)

З_п.заг= 100·0,35=35 люд.-год

Кількість агрегатів, необхідних для виконання операції:

(3.64)

де n_др – кількість днів роботи згідно агровимог,

К_зм – коефіцієнт змінності.

Для виконання операції приймаємо один агрегат.