3. Підготувати прилад та провести визначення густини пального, розповісти про суть методу та значення даного показника для роботи двигуна
ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТИНИ НАФТОПРОДУКТУ ЗА ДОПОМОГОЮ АРЕОМЕТРУ (ГОСТ 3900-85)
Густиною називається маса тіла m, що міститься в одиниці об’єму v.
ρ = , ;
В системі одиниць СІ густина має розмірність кг/м3.
Практично, прийнято користуватись відносною густиною, яка представляє собою відношення густини продукту при даній температурі до густини води при температурі +4°С. Відносна густина позначається ρі є величиною безрозмірною.
Густина змінюється із зміною температури, тому порівняння густини різних палив і мастил проводиться при температурі 20°С.
Якщо відома густина нафтопродукту при будь-якій температурі,
ρ, то можна обчислити густину цього нафтопродукту і при 20°С ρ за формулою: ρ= ρ+ γ (t – 20);
де t – температура, при якій визначається густина.
γ - середня температурна поправка густини на 1°С (таблиця 1).
Від густини залежить вміст пального в баках машини. Висока густина пального забезпечує більший радіус дії танка, літака (при незмінній ваговій теплоті згорання).
Якщо відома густина нафтопродукту та об'єм, можна визначити його вагу.
Густина пального і оливи визначається за допомогою ареометрів (нафтоденсиметрів), гідростатичних терезів та пікнометрів.
Метод визначення густини за допомогою ареометра:
1– аерометр;2 - мірний циліндр
Проведення досліду
У чистий скляний циліндр ємністю 250-300 мл наливають досліджувальне пальне (оливу) і чекають деякий час, щоб з нафтопродукту вийшли усі бульбашки повітря. У випадку утворення піни на поверхні продукту її знімають фільтрувальним папером. В циліндр обережно опускають чистий сухий ареометр. Після того, як ареометр припинить коливання, проводять відлік по верхньому краю меніску, як для світлих, так і для темних нафтопродуктів. При відліку око повинно знаходитись на рівні меніску.
Температуру нафтопродукту встановлюють за термометром ареометра (при випробуванні темних нафтопродуктів ареометр припіднімають так, щоб було видно верхній кінець ртутного стовпчика і можна було зняти відлік температури). У випадку, коли ареометр не має термометра, температура вимірюється звичайним лабораторним термометром. Відлік густини за шкалою ареометра (нафтоденсиметра) проводиться з точністю до 3-го знаку.
Розходження між паралельними дослідами не повинно перевищувати 0,001 – 0,002.
При визначенні густини нафтопродуктів, що мають в'язкість при 50°С більше 200 сс/я, їх розбавляють рівним об'ємом тракторного або освітлювального гасу відомої густини і визначають густину суміші за формулою:
ρ = 2ρ– ρ,
ρ- густина суміші, ρ- густина палива. Розходження між паралельними дослідами не повинно перевищувати 0,004-0,008.
4. Підготувати прилад для визначення фракційного складу, розповісти порядок проведення досліду і значення випробування для роботи двигуна визначення фракційного складу пального (гост 2177-82)
Визначення фракційного складу проводиться для оцінки випаровуваності та для встановлення сорту пального.
Оцінка випаровуваності пального за фракційним складом заснована на залежності випаровування вуглеводнів від температури їх кипіння. За температурою википання окремих фракцій пального можна наближено судити про його дійсне випаровування в двигуні. Наприклад, при оцінці випаровуваності бензинів за температурою початку кипіння судять про присутність у пальному легких фракцій, і ця температура разом з величиною тиску насичених парів дозволяє визначити схильність бензину до утворення парових пробок в системі живлення двигуна.
За температурою википання 10 % бензину можна зробити висновок про його здатність забезпечити запуск двигуна. Чим нижча ця температура, тим при більш низькій температурі довколишнього повітря можна отримати горючу робочу суміш і, забезпечити запуск двигуна.
За температурою википання 50 % бензину можна зробити висновок про середню його випаровуваність і здатність забезпечити швидкий перехід двигуна з одного режиму на інший. Чим нижча температура википання 50 % бензину, тим швидше прогрівається і більш стійко працює двигун.
За температурою википання 90 % бензину роблять висновок про загальну випаровуваність бензину і повноту його випаровування при роботі прогрітого двигуна.
За температурою кінця кипіння (97,5% та 98%) можна зробити висновок про наявність найбільш важких фракцій, що входять до складу бензину. Чим вища ця температура, тим більша небезпека неповного згорання палива внаслідок того, що важкі фракції не встигають випаровуватись і утворювати з повітрям горючу суміш. Частина пального, що не випарувалась, буде стікати в картер двигуна і розріджувати мастило. Витрата бензину зростає.
.
1 - газовий пальник; 2 -верхній кожух; 3 -нижній кожух;4- колба для розгону;
5 -термометр; 6 - трубка холодильника;7 -резервуар холодильника;
8 - відвід води;9 - мірний циліндр на 10 мл; 10 - підведення води;
11 - мірний циліндр на 100 мл