Касида про сон під зорями

Жасмину цвіт і свіжо вбитий бик. Поміст без краю. Мапа. Зала. Арфа. Рання. Дівча прикинулось жасминовим биком, а бик — то присмерк, що реве багряно. Щоб небо та було дитям маленьким, жасмин би мав півночі у полоні, а бик — арену синю, без тореро, і серце на спочинку при колоні. Коли ж бо небо — слон здоровий, а той жасмин — вода без крові, а те дівча — то вітка ночі росяна на темному безмежному помості. Поміж жасмином і биком чи кістяні гаки, чи люди сонні. Всередині в жасмині слон і хмари, всередині в бику — скелет дівочий.

Переклад: М.Лукаш

Газела про темну смерть

Хотів би я заснути, як засинають яблука, і спати десь далеко від цвинтарного гамору. Хотів би я заснути, як та мала дитина, що в чистім морі мріє собі розкраять серце. Ви тільки не кажіть мені, що мертві не кривавляться, бо рот гниє, а все водиці просить. Навіщо мені знати, як їх мордують трави і місяць із гадючим ротом, що порається перед світом.

Хотів би я заснуть на час, на час, на хвильку, на століття, хай знають тільки всі, що я не вмер, що є в моїх устах ще стійло золоте, що я — маленький приятель провесняного леготу і велетенська тінь од власних сліз. Покрий мене над ранок покривалом, хай пригорщами сипле на тіло мурашву; змочи мені взуття твердючою водою, хай клешні скорпіонячі по ній дрібочуть пóковзом. Бо хочу я заснути, як засинають яблука, навчитися плачу, що від землі очистить, бо хочу бути разом з дитиною сумною, що в чистім морі мріє собі розкраять серце.

Переклад: М.Лукаш

Тема № 2: З англійської літератури. Дж.Оруелл (1903-1950). «Скотоферма»

Мета: ознайомлення зі змістом алегоричної казки «Скотоферма».

Завдання:

1) характеризувати сатиричне зображення реалій радянського життя та міфів сталінської ідеології у творі;

2) висловлювати власну думку своєрідність твору-казки;

3) визначати характерні ознаки антиутопії у казці.

План роботи, методичні рекомендації:

1. Ознайомитися з основними віхами життєвого і творчого шляху Дж.Оруелла.

2. Прочитати казку «Скотоферма».

3. Визначити характерні ознаки антиутопії у казці.

4. Авторська іронія і її символіко-алегоричний сенс у творі.

Питання/завдання для самоперевірки:

1. Що таке антиутопія і сатира?

2. Хронологічна таблиця за основними віхами життєвого і творчого шляху Дж.Оруелла.

3. Чому для реалізації свого творчого задуму автор обрав жанр казки?

4. У чому полягає система Анімалізму у казці?

5. Сатиричне зображення реалій радянського життя та міфів сталінської ідеології у творі «Скотоферма».

6. У чому полягає авторська іронія і її символіко-алегоричний сенс під час переписування тваринами початково правильних гасел: “Усі тварини рівні” - “Усі тварини рівні, але деякі – рівніші” і т.п.?

Рекомендована література:

1. Г.Є.Безкоровайний, Б.Б.Щавурський Зарубіжна література. Посібник-хрестоматія. – Тернопіль. Навчальна книга –Богдан, 2003 р.

2. О.М. Ніколенко, Т.П.Маєвська Зарубіжна література. Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 1998 р.

3. Дж.Оруелл Скотоферма.

Джордж Оруелл

(1903-1950)

Джордж Оруелл (справжнє ім'я - Ерік Артур Блер) — англійський письменник і публіцист. Найбільш відомий як автор антиутопічного культового роману «1984» і повісті «Скотоферма».

Ерік Артур Блер народився 25 червня 1903 р. в Мотихарі (Індия) у родині британського торгового агента. Оруелл навчався у школі Св. Кіпріана, у 1917 р. отримав іменну стипендію і до 1921 р. відвідував Ітон Коледж. З 1922 по 1927 р. служив у колоніальній поліції у Бірмі, потім жив у Великобританії та Європі на випадкові зарабітки, тоді ж почав писати художню прозу і публіцистику. З 1935 р. почав друкуватися під псевдонімом «Джордж Оруелл». Учасник Громадянської війни в Іспанії 1936—1939 (книга «Пам'яті Каталонії», 1938, нарис «Згадуючи війну в Іспанії», 1943), де близько зіштовхнувся з проявами фракційної боротьби у середовищі лівих.

Повернувшись з Іспанії, написав книгу про іспанську громадянську війну, однак його давній видавець Віктор Голланц відмовився її друкувати, посилаючись на те, що книга може завдати шкоди справі боротьби з фашизмом.

Писав есе і статті соціально-критичного і культурологічного характеру. Під час Другої світової війни вів антифашистську програму на Бі-бі-сі.

У повісті (казці) «Скотоферма» (1945) показав переродження революційних принципів і програм: «Скотоферма» - притча, алегорія на революцію 1917 року і всі наступні події у Росії.

Роман-антиутопія «1984» (1949) став ідейним продовженням «Скотоферми». Оруелл показав можливе майбутнє світового суспільства як тоталітарного ієрархічного устрою, заснованого на витонченому фізичному і духовному поневоленні, протятому загальним жахом і ненавистю. У цій книзі вперше прозвучав відомий вислів «Великий брат слідкує за тобою» (чи, у перекладі Віктора Голишева, «Старший брат дивиться на тебе»).

Після війни, незадовго до смерті співпрацював з Департаментом інформаційних досліджень британського Міністерства іноземних справ. Письменник помер у Лондоні від туберкульозу 21 січня 1950 р.

Казка (роман-притча) «Скотоферма» («Скотний двір», «Колгосп тварин», «Звіроферма», «Свинячий колгосп», «Ферма тварин», «Ферма «Рай для тварин», «Скотоферма» або «Свійський хутір». 

Твір є гострою сатирою на реалії «радянського експерименту». Оруелл описує насильницьку однодумність, що стала символом сталінської епохи, атмосферу страху, їй супутню; пристосуванство і безпринципність, примушування оголошувати чорним те, що ще вчора вважалося білим; беззаконня, загальну підозрілість, пишну парадність, за якою ховалися економічні та політичні прорахунки.

Але письменник робить це не з метою позловтішатися над подіями в чужій країні, а з метою пролити світло на радянські події, щоб схожа перспектива не спіткала все людство.

Свої задумки Дж. Оруелл втілив саме в казці як найбільш простій ідоступній формі для розуміння.

І так дію цього твору відбувається на хуторі «Садибний» неподалік від містечка Уіллінгдон в Англії, господарем якого є містер і місіс Джонс. Тварини тут, як і в будь-якій казці, наділені людськими якостями.

Вся зав'язка починається з того, що старий Ватажок (Майер) розповідає іншим тваринам свій сон, в якому з землі зникла людина, а світом правлять тварини, немає ніякого гніту і всі між собою рівні.

Він розмірковує про те, яка причина всіх бід і в остаточному підсумку приходить до висновку, що в усьому винна людина: «Людина - ось хто найсправжніший ворог. Якщо ми приберемо людину, ми навіки покінчимо з голодом і непосильною працею, тому що людина - їх причина ». Всі ці доводи він підкріпив старою піснею «Тварини Англії», яка згодом стала гімном боротьби тварин проти людства. Вже зі змісту першого розділу стає зрозуміло, що Панський двір і його господар містер Джонс - цісарська Росія на чолі з Миколою II.

Щоб краще зрозуміти особливості цього періоду необхідно зробитиневеликий екскурс в історію. Після Першої Світової війни економічне і політичне становище Російської імперії стало вкрай важким. Криза царського самодержавства продовжувавала посилюватися. Все це різко позначилося на життєвому рівні населення, яке природно хотіло перетворень, а сааме повалення існуючого ладу. Тому не дивно, що в цей період стали дуже популярні комуністичні ідеї К.Маркса та його послідовників В.І.Леніна.

Через якийсь час після свого тріумфального виступу старий кабан помер. Всі завдання керівників в підготовці до революції поклали на свиней, серед яких лідерами стали два молодих кнура - Сніжок і Наполеон. У цьому і проявляється вся суть сатири твору. Адже в житті цими свинями була комуністична партія більшовиків, що стала біля керма країни після Жовтневої революції.

У Наполеоні «великому, лютого вигляду беркшірскому кнурі» зовсім неважко впізнати Й.В.Сталіна, а в його соратникові «красномовного і найкмітливішого Льва Троцького.

Як свиня Вищун (Стукач) був правою рукою Наполеона, так і в СРСР, одним з інструментів утвердження одноосібної влади та встановлення культу особи були засоби масової інформації. Вони знаходилися під суворим контролем ідеологічних служб. І в них могла з'явитися тільки потрібна для партійних верхів інформація. Вищуну "нічого не варто було видати чорне за біле".

Отже, три цих лідера розвивають вчення старого Ватажка, називаючи його

Анімалізмом. У нашому світі - це, звичайно ж, комунізм.

Тварини (як і радянський народ) багато в чому не розуміли його суть, але революція все ж таки була вона завершена, тому що вважали, що гірше вже не буде. Джонс зі своїми працівниками і дружиною були з легкістю вигнані з ферми. Ще одним персонажем, вигнаним з ферми, був ручної ворон Мойсей, що розповідав байки про краї, де течуть молочні ріки з кисільними берегами. Чи не виникає сумнівів, що це духовенство і церква. Навіть його ім'я підтверджує це. Але не можна сказати однозначно, що партія не могла домовитися з церквою.

Відразу ж було знищено все, що нагадувало про колишніх господарів: будиноклюдей був перетворений на музей, а Панський двір перейменували в «Скотний двір». Принципи Анімалізму свині звели до Семи Заповідей і записали їх на стіні амбару. За ними відтепер і назавжди повинні жити на «Скотофермі» тварини:

1. Усі двоногі — вороги. 2. Усі чотириногі чи з крилами — друзі. 3. Тварини не повинні носити одяг. 4. Тварини не повинні спати у ліжку. 5. Тварини не повинні вживати алкоголь. 6. Тварини не повинні вбивати інших тварин без причини. 7. Усі тварини рівні.

За своєю суттю вони були правильними, визнавали гуманні і чесні відносини в новому суспільстві. Інша справа, що в них спостерігаласярадикальна однобічність та законсервованість, не дозволяла будь-яківідхилення від норми. Тобто, чому дві ноги має бути погано, лише попричини, що це не чотири? Але ці правила розповсюджувалися тільки на «Простих смертних». Керівництво, як казкової, так і цієї країни, безсовісно порушувало, а пізніше і перебріхувало на свою користь існуючі закони.

Після того як радісний шок від перемоги пройшов, у тварин відразу ж виникло питання: а що далі? На що «розумні і начитані» свині відповіли: працювати і ще раз працювати! Насправді ніхто з них не мав чіткого плану розвитку країни. Так само не мали його і в Радянському Союзі.

Тварини стали працювати «без втоми, до сьомого поту». Найбільш затятимипрацівниками на фермі були коні - Боєць (Боксер) і Кашка (Кловера). Саме в образі ломових коней Оруелл зобразив робітничий клас, на плечі якого лягли всі труднощі побудови нової країни. Боксер готовий був працювати незважаючи ні на втому, ні на розбите копито, голод і холод. «Я буду працювати ще більше», - говорив він при кожному своєму досягненні. У Радянському Союзі таких називали стахановцями, єдине, що не давало їм зламатися ні силою, ні духом - це віра в благородність і правильність їхніх дій, у світле майбутнє, яке буде побудовано їх руками. Але яка ж плата за таку відданість? Чи не спокійна і сита старість, як хотілося б, а бійня - жалюгідна і ганебна смерть.

Вже з перших днів існування обори, між його правителями виникали гострі суперечності. Причиною їх була боротьба за чільне становище в керівництві. Наполеон і Сніжок, Сталін і Троцький, - це були найближчі соратники і закляті вороги.

Сніжок складає план побудови млину, що принесе «колосальну економію праці». Цей млин - символ індустріалізації, при проведенні якої були витрачені величезні не тільки матеріальні, але йлюдські ресурси.

Але Наполеон був категорично проти неї. Собаки «вимуштрувані» Наполеоном - не що інше як органи НКВС у особі Ягоди, Єжова, Берії, довгий час тримали країну в «їжакових рукавицях». Ганебне і незаконне вигнання Сніжка з країни, і з партії зокрема - це лише перший прояв справжнього обличчя вождя всіх народів. З розвитком подій він не раз ще покаже своє «свинське» походження.

Наполеон досяг мети - влада була цілком у його руках, але він все-таки продовжує розпочату Сніжком справу. Усі досягнення соратника він нахабно привласнює собі. Починається небувале створення культу особистості Наполеона. Він став батьком і вождем народів. Його підняли до рівня Божества. Для піднесення своєї персони він навіть нагородив себе медалями: «Тварина - Герой» I ступеня і «Тварина - Герой» II ступеня.

Наполеон робить рішучий крок: він всупереч законам починає дипломатичні відносини з містером Соплі з Уіллінгдона – нібито нейтральною стороною. Як видно, це США з Рузвельтом. Свині всіляко намагаються вислужитися перед Соплі. Починають наслідувати його спосіб життя: піднімаються на задні лапи, переходять жити в будинок Джонса, їдять за столом, сплять в ліжках. Це суперечило існуючих законів. Наполеон вирішує вступити в дипломатичні відносини з сусідами - Містером Калмінгтоном з Плутні (Черчель і Англія), і Містером Пітером з Чвар (Гітлер і Німеччина). Він хоче продати дрова одній з ферм, але не може визначити якій саме. Він по черзі зводить наклеп на ці ферми, стверджуючи, що останні у змові зі Сніжком. Нарешті, Наполеон вважаючи, що приймає мудре і далекоглядне рішення, обирає в союзники містера

Пітера. Той легко обводить його навколо пальця і нападає на Скотний двір, руйнуючи заповітний млин.

Приблизно теж саме відбувається в Радянському Союзі в 1939 р. Сталін кидається між англо-французьким об'єднанням і гітлерівською Німеччиною і, як відомо, обирає Німеччину, підписуючи договір про ненапад і дружні відносини строком на 10 років.

Тварини продовжували жити тим же життям: вічно не доїдати, спати на соломі, ходити на водопій до ставка, працювати в полі, взимку страждати від холоду, а влітку від мух.

Тільки ось свині ставали все більш схожими на людей, які колись були заклятими ворогами.

Наполеон тепер абсолютний диктатор з безмежною владою. Це він затвердив в одній заповіді: «Всі тварини рівні, але деякі рівнішіінших».

Оруелл закінчує свій твір неоднозначно. Деякі можуть подумати, що історія завершилася повним примиренням між свинями та людськими істотами. Але це не так. Дружня гулянка - це Тегеранська конференція після якої, всі думали, що покращилися відносини між СРСР і Заходом. Але як показує історія, все було навпаки - почалася Холодна війна.

У своїй казці Оруеллом вдалося відзначити і вдало підкреслити всі найважливіші особливості і реалії тоталітаризму, показати закономірності виродження утопічної комуністичної теорії, жорстокість, нелюдяність і абсурдність «комуністичного раю».

Цим твором прагнути відкрити очі світовій громадськості,застерегти світ від жахливої небезпеки, перетворення його на жорстоку соціалістичну казарму, в якій будуть керувати люди-свині.

Тема № 3: Із лірики періоду Другої світової війни. П.Елюар «Свобода», П.Целан «Фуга смерті»; з поезій К.Симонова, Ю.Друніної, О.Берггольц

Мета: осмислення досвіду Другої світової війни у ліриці європейських і російських авторів.

Завдання:

1) проаналізувати характер та зміст ліричних творів про Другу світову війну;

2) поглибити знання про лірику та її жанри;

3) визначати основні ідеї, мотиви у поезіях П.Елюара «Свобода», Пауля Целана «Фуга смерті»; з поезій К.Симонова, Ю.Друніної, О.Берггольц.

План роботи, методичні рекомендації:

1. Ознайомитись з іменами основних авторів, які присвятили свої твори темі Другої світової війни.

2. Прочитати вірші періоду Другої світової війни названих поетів.

3. Проаналізувати поезію П.Целана «Фуга смерті» як модерністського зображення трагедії Голокосту.

4. Проаналізувати поезію П.Елюара «Свобода» як приклад уславлення ідеалу свободи.

5. Відтворення суворої правди війни та щоденного героїзму в поезіях К.Симонова, Ю.Друніної, О.Берггольц (на вибір).

Питання/завдання для самоперевірки:

1. Біографічні відомості авторів, які присвятили свої твори темі Другої світової війни (П.Целан, П.Елюар).

2. У чому полягає небезпека війни? Для чого необхідна активна життєва позиція?

3. Чи можна писати вірші після Освенциму і про Освенцим?

4. Основні ідеї та мотиви у творах про Другу світову війну.

5. Аналіз творів П.Целана «Фуга смерті», П.Елюара «Свобода».

6. Проаналізуйте одну з поезій (К.Симонов, Ю.Друніна, О.Берггольц (на вибір).

В результаті виконання самостійної роботи студент повинен:

• знати найвідоміших представників літератури, що писали про Другу світову війну;

• вміти аналізувати поезії, присвячені темі Другої світової війни, осмислювати небезпеку війни як соціального явища.

Рекомендована література:

1. Г.Є.Безкоровайний, Б.Б.Щавурський Зарубіжна література. Посібник-хрестоматія. – Тернопіль. Навчальна книга –Богдан, 2003 р.

2. Твори авторів: П.Елюара «Свобода», Пауля Целана «Фуга смерті»; поезії про війну К.Симонова, Ю.Друніної, О.Берггольц.