21. Необхідність державного втручання в інноваційну діяльність: аргументи за і проти.

Необхідність регулювання та стимулювання інноваційної діяльності, з одного боку, пов’язана із зростаючим значенням інновацій для стабілізації соціально-економічного розвитку суспільства та зміцнення національної безпеки, з іншого боку, обумовлена обмеженістю ринкових механізмів в галузі отримання та впровадження науково-технічних результатів. Крім цього, необхідність стимулювання нововведень на Україні спричинена кризовими тенденціями в науці, виробництві та потребою прискорення відновлювального економічного зростання.

Аргументи «за»

Аргументи «проти»

окремим господарюючим суб’єктам неможливо сконцентрувати засоби, необхідні для здійснення масштабних інновацій. чимало інновацій можуть виявитись економічно ефективними лише за масштабів впровадження, що перевершують певний критичний мінімум, і наявності достатньо місткого ринку. ізольоване здійснення інновацій веде до суттєвих втрат як для окремих фірм, так і для економіки в цілому. існують інноваційні процеси, які взагалі не можуть здійснюватись на комерційній основі. інноваційні проекти у більшості випадків характеризуються значним ступенем невизначеності результату та тривалістю лагу отримання віддачі. економічний ефект інновацій виявляється у різних видах та у багатьох сферах. існує прагнення до стабільного отримання надприбутку за рахунок монопольного володіння науково-технічними досягненнями. висока вартість нових видів продукції та послуг часто робить їх недосяжними для масового споживача. Це безпосередньо пов’язано з високими витратами на початкових етапах інноваційного циклу, на стадії освоєння нововведень.

неефективний механізм програмно-цільового планування науково-технологічної та інноваційної політики. недостатній розвиток джерел фінансування інновацій. інституційно-ієрархічна система організації та фінансування наукової діяльності уповільнює розповсюдження результатів досліджень і розробок через інституційні канали. залежність від динаміки політико-економічних реформ. наукові дослідження і розробки лише епізодично затребуються економікою.

22. Теоретичне обґрунтування діяльності держави в науково-технічній та інноваційній сферах.

Розвиток сучасної економіки неможливий без інноваційної діяльності й активності підприємств. Однак створення інновації – процес тривалий і ризикований, передбачає залучення значних капіталовкладень і поєднання наявних ресурсів у просторі та часі відповідно до потреб виробничого циклу. Цим зумовлена необхідність державної підтримки пріоритетних напрямів НДДКР, які є основою для створення і впровадження майбутніх інновацій. Державне регулювання має сприяти зростанню інноваційної активності як великих, так і малих підприємств. В результаті цього можна отримати не тільки новий чи вдосконалений продукт, послугу, систему управління, методи виробництва тощо, але й збільшити зайнятість населення і рівень його добробуту. Це також конкурентні переваги, які дадуть змогу вітчизняному виробнику впевнено працювати на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Перешкоди, які виникають як на мікро-, так і на макрорівні у вітчизняних підприємств під час впровадження і реалізації інноваційних проектів, свідчать про те, що в Україні існує гостра потреба у вивченні та вдосконаленні теоретичного і практичного досвіду ведення цього виду діяльності.

Відсутність збалансованості та системності реалізації інноваційної політики, підтримки з боку держави гальмує технологічний розвиток багатьох виробництв, що робить продукцію вітчизняних підприємств неконкурентоспроможною на зовнішньому та внутрішньому ринках. Більшість підприємств потребують оновлення та модернізації виробництва з метою адаптації до постійних змін навколишнього середовища і вчасного реагування на виклики, що постають перед ними.

Нужно сказать и про «відмови ринку»

Відмови (провали, фіаско) ринку (market failures) - нездатність ринкового механізму в певних умовах забезпечувати ефективність за Парето:

1. Монопольна влада. Парето-ефективну рівновагу у виробництві та споживанні може виникнути тільки на ринку досконалої конкуренції. Однак реальні ринки досить далекі від такого стану. У звязку з цим нам необхідно розглянути проблему монополії і вибір адекватної реакції держави.

2. Зовнішні ефекти. Другою проблемою є так звані «зовнішні ефекти». До цих пір ми розглядали ринкові події лише з точки зору продавців та покупців. Однак, як правило, ринкова діяльність цим не обмежується контрагентів. Взяти, наприклад, проблему навколишнього середовища.

3. Громадські блага. Більшість економічних благ є приватними. Вони купуються приватними особами і споживаються приватним товариством. Однак є й численні і дуже важливі суспільні блага, які не обмежуються лише сферою приватних інтересів (оборона держави, комунікації, підтримання громадського правопорядку і багато чого іншого).

4. Асиметричність інформації. Досягнення Парето-ефективності має на увазі абсолютну інформованість покупців і продавців про властивості придбаних благ. Але на практиці подібна інформованість недосяжна.