
- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •6. Означення визначника n-го порядку
- •7. Властивості визначників n-го порядку
- •8. Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
- •9. Лінійно незалежні системи векторів. Базис, розклад вектора за базисом.
- •10. Проекція вектора на вісь.
- •11 Декартова система координат. Координатна форма вектора.
- •12.Скалярний добуток векторів
- •13 Векторний добуток векторів
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •15. Векторне і нормальне рівняння площини.
- •16. Загальне рівняння площини. Відстань та відхилення точки від площини.
- •17. Кут між двома площинами.
- •20. Кут між пр в прост. Умови належн двох прямих одній площині
- •21. Взаємне розташув 2 площ. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •25. Загальне рівняння кривої другого порядку.
- •26. Види матриць. Лінійні операції над матрицями.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами. Нсд
28 Елементарні перетворення матриць
Елементарними називаються такі перетворення:
множення рядка (стовпця) на число, що не дорівнює 0;
дод до рядка(ст) іншого рядка (ст), помноженого на довільне число
переставлення будь-яких рядків(стовпців)
Дві матриці називаються еквівалентними, якщо кожна з них отримується з іншої за допомогою скінченої кількості елементарних перетворень. Якщо елементарні перетворення застосовуються до одиничної матриці Е то одержимо матрицю, яка є елементарною. Введемо позначення елементарних матриць:
Еі(λ) – множення і-того рядка на число λ .
Еij(λ) – додавання і-того рядка j-того рядка, помноженого на λ.
Еij – переставлення і-того і j-того рядків Е.
З (3) випливає, що кожне елементарне перетворення з рядками В рівносильне множенню її зліва на відповідну елементарну матрицю.
З (2) випливає, що елементарні перетворення стовбців А рівносильні множенню її справа на елементарні матриці.
Еіт(λ)=Еі(λ)
Еijт=Еij
32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
Комплексне
число – вираз
a
+ ib,
де
i
– уявна один
,
a,b
єR
z = a + ib - алгебраїчна форма комплексного числа
а
– дійсна частина
b
– уявна частина
Якщо
b=0,
то
Якщо
а=0,
то
Представлення z=a+ib – алгебраїчна формула комплексного числа.
Компл. числа можна представляти, як точки компл. площини. При цьому ОХ – дійсна вісь, а ОУ – уявна вісь. В багатьох випадках компл. число зручно представл, як радіус-вектор точки з координатами А,В.
М
одулем
КЧ назив число
.
Аргументом КЧ назив кут
arg z – гол знач аргумента arg z є (-π; π]
arctg
b/a, a>0
arg z= π+arctg b/a, a<0, b>0
-π+arctg b/a, a<0,b<0
π, b=0,a<0
π/2(-π/2), a=0, b><0
Тригонометрична
ф-ла:
,
-
модуль φ – arg
z.
33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
1)
2)
3)
4)
- розкривається
за ф-лою бінома Ньютона
В тригонометричній формі:
z1=ρ1(cosφ1+isinφ1) z2=ρ(cosφ2+isinφ2)
1)
2)
Формула
Муавра:
k={0,1,…,(n-1)}
Показникова форма:
1)z1=ρ1eiφ1 z2=ρ2eiφ2
z1z2=ρ1ρ2ei(φ1+φ2)
2)z1/z2=(ρ1/ρ2)∙ei(φ1-φ2)
3)zn=ρneinφ
4)
34. Операції над многочленами. Нсд
Многочленом n-го степеня назив. функція f(x)=a0xn+a1xn-1+…+an де
аі
коефіцієнти, які є С(аі
є
КЧ) і=
,
х є С
Операції над многочленами
f(x)=
a0xn+…+an
g(x)=b0xm+…+bm
n
m
Сумою двох многочленів назив. многочлен f(x)+g(x)=c0xn+…+cn де ci є сумою коефіцієнтів при Хn-і многочленів f(x) і g(x).
Добутком многочл f(x) і g(x) назив многочл f(x)g(x) коефіцієнти сі якого є рез-том перемнож таких коеф многочл, що сума відповід степенів змінної = n-і та додав таких добутків.
Операції дода і множ комутативні, асоц і має місце дистрибутивність. (f(x)+g(x))q(x)=f(x)q(x)+g(x)q(x)
Протилежний многочлен до многочл f(x) – це многочл –f(x)=-a0xn-…-an. Оберненений многочлен визнач лише для многочленів 0-го степеня f-1(x):=f(x)f-1(x)=1
Введемо операцію ділення многочленів з остачею.
Теор. Для будь-яких многоч f(x) і g(x) q(x), r(x) такі що f(x)=g(x)q(x)+r(x) причому степінь r(x) менший за степінь g(x), або r(x)=0
Доведення методом ділення куточком.
О.Мног (x) назив. дільником мног f(x) якщо (x) такий,щоf(x)=(x)(x)
Властивості подільності многочленів
1)
f(x)
(x)
та (x)
r(x)f(x)
r(x)
2)
f(x)
(x)
і
g(x)
(x)(f(x)
g(x))
(x)
3) f(x) (x)f(x)g(x) ) (x)
4) будь-який мног ділиться на будь-який ненул мног нульового степеня
5) Мног діляться один на одного,коли f(x)=cg(x) cєC,c0
НСД многочленів f(x) і g(x) відмінним від 0 назив. такий мног d(x) який є дільником кожного з них та сам ділиться на будь-який інший спіл діл цих многочленів НСД(f(x),g(x))=d(x)
Для знаходж НСД використ. Алгоритм Евкліда
f(x)=g(x)q1(x)+r1(x)
g(x)=r1(x)q2(x)+r2(x)
r1(x)=r2(x)q3(x)+r3(x)
……………………………..
(к) rk-2(x)=rk-1(x)qk(x)+rk(x)
(к+1) rk-1(x)=rk(x)qk+1(x)
d(x)=НСД(f(x),g(x))=rk(x)
Доведення
(5)rk-1 rk
(4)rk-2 rk
………………….
(3)r1 rk
(2)g rk
(1)f rk
Звідси rk спільний дільник f і g
Нехай (x) спільний дільник f і g. Доведемо,що rk(x) (x)
(1)f ,g r1 ……………………. (4)rk-2 ,rk-1 rk
Наслідок. Якщо f і g мають дійсні коефіц,то їх НСД теж буде мати дійсні коефіцієнти
Зауваження. В силу власт. 5 дільників многочленів маємо, що НСД визначений з точністю до многочлена 0-го степеня, тому можна вважати, що старший коефіцієнт НСД дорівнює 1
О.Многочлени f і g назив взаємнопростими, якщо їх НСД дорівнює 1
Теорема. Якщо d(x)=НСД(f(x),g(x)), то u(x),v(x), що виконується f(x)u(x)+g(x)v(x)=d(x)
Причому якщо степені f і g>0 то степінь u(x) менший степені g(x), а степінь v(x) менший степені f(x). Доведення спирається на алгоритм Евкліда(знизу вверх)
Наслідок: Якщо f(x) i g(x) взаємнопрості, то існують єдині u(x) ta v(x) такі, що f(x)u(x)+g(x)v(x)=1