
- •1.Види інвестиційних проектів.
- •2. Види ризиків
- •3.Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності п/п-ва
- •4.Дисконтована вартість.
- •10. Критерії банкрутства.
- •5.Етапи прогнозування грошових потоків.
- •6.Загальна класифікація витрат.
- •7. Загальна характеристика ефективності інвестиційних проектів.
- •9. Користувачі фінансової звітності.
- •11. Критерії управління грошовими потоками.
- •12. Напрямки використання прибутку.
- •17. Показники рентабельності.
- •13. Основні джерела внутрішнього фінансування.
- •14. Основні задачі які вирішуються системою фінансового управління підприємством.
- •15. Основні поняття фінансового аналізу.
- •16. Поглиблений аналіз власних оборотних коштів і поточних фінансових потреб.
- •18. Політика корпорації щодо структури капіталу.
- •19. Поняття банкрутства.
- •20. Поняття інвестиційного проекту.
- •21. Поняття капіталу.
- •22. Поняття норми та нормування.
- •23. Поняття операційного аналізу.
- •24. Поняття операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства.
- •25. Поняття та основні методи фін. Прогнозування.
- •26. Поняття та складові фінансової політики підприємства.
- •27. Поняття фінансової санації.
- •28. Поняття фінансової служби підприємства.
- •29. Поняття ціни капіталу.
- •40. Характеристика форм фінансової звітності.
- •30. Поняття цінової політики підприємства
- •31. Поняття чистого оборотного капіталу.
- •39. Фактори, що визначають зміну вартості грошей у часі.
- •32. Порядок формування чистого прибутку.
- •33. Предмет і методи дисципліни «Фінансовий менеджмент»
- •34.Причини дефіциту готівки на підприємстві.
- •35. Ризик як економічна категорія
- •37. Система фінансових коефіцієнтів.
- •36. Середньозважена вартість капіталу фірми.
- •38. Структура та роль оборотного капіталу.
- •1.Види інвестиційних проектів.
11. Критерії управління грошовими потоками.
Оцінка ефективності моделі управління грошовими потоками, незалежно від того, чи це кількісна оцінка, чи якісна, передбачає співвідношення фактичного рівня цільових фінансових показників, що сформувалися в результаті реалізації визначених моделлю механізмів та технологій управління грошовими потоками підприємства, із плановими або прогнозними величинами, крім того, просте математичне порівняння фактичних та планових величини цільових показників руху грошових коштів має співвідноситися із відповідною системою обґрунтованих критеріїв оцінки ефективності моделі, відповідно до яких і визначається рівень ефективності моделі, при цьому, у якості таких критеріїв можуть використовуватися як кількісні орієнтири (абсолютні та/або відносні величини), так і якісні характеристики.
Загалом, практика функціонування моделей управління грошовими потоками на тому чи іншому підприємства визначає специфічну сукупність критеріїв оцінки її ефективності, оскільки умови та особливості фінансове-господарської діяльності таких суб'єктів господарювання суттєво відрізняються. Однак, можна говорити про існування певної кількості узагальнених критеріїв, перш за все, якісних характеристик, до таких критеріїв відносяться, зокрема, наступні:
стабільність грошових потоків суб'єкта господарювання, перш за все,операційного грошового потоку;
формування чіткої та стабільної тенденції протягом тривалого періоду часу зростання абсолютної величини Free Cash Flow;
узгодженість та значний рівень кореляції між формування інвестиційного
Cash Flow та фінансового Cash Flow;
підтримання за рахунок формування достатньої абсолютної величини операційного Cash Flow прийнятного рівня коефіцієнта забезпечення боргу (debt cover ratio) як одного із показників кредитоспроможності підприємства;
обґрунтованість цільових фінансових показників, що визначаються у фінансовому плані;
та інші критерії, доцільність та обґрунтованість застосування яких випливає із положень фінансової та корпоративної стратегії суб'єкта господарювання.
Важливим критерієм управління грошовими потоками є ідентифікація розподілу грош. потками є ідентифікація розподілу грош. Потоку в часі, відповідно до чого виділяються поточні грош. Потоки, формування яких відбувається у поточному періоді, та очікувані грош. потоки, формування яких відб. поза межами такого період
8. Заходи запобігання ризику.
Запобігання ризику означає просте відхилення від дій, пов'язаних з ризиком. Однак запобігання ризику для інвестора найчастіше означає відмова від прибутку. До зах-ів запобігання ризиків можна віднести: диверсифікація ризиків; страхування подій та їхніх результатів; встановлення лімітів; постійне дослідження ринкової кон'юнктури, накопичення інформації про стан ринку; об'єктивна оцінка власних можливостей;
оптимізація планованої корисності. Диверсифікація ризиків припускає рівнобіжне здійснення різноманітних варіантів підприємницької діяльності з різним рівнем ризиків (одночасний розвиток різноманітних виробництв для підтримки необхідного рівня прибутковості, розподіл портфеля інвестицій у різноманітні цінні папери, розмаїтість торгового обігу тощо). Страхування може здійснюватися за допомогою спеціалізованих посередників (страхові компанії, різноманітні фонди) на основі власних засобів (створення резервних і страхових фондів) і проведення зустрічних страхових угод (наприклад, хеджування в біржовій справі). Встановлення лімітів - це передусім встановлення страхових обмежень - лімітів на ризикові операції.
Постійне накопичення інформації про ринок сприяє розширенню обрію знань про власний бізнес, уточнює прогноз ситуації і знижує ступінь ризику.
Часто на практиці відбувається переоцінка власних можливостей, що сприяє проведенню неадекватних ризикованих операцій. Перед тим як використовувати той чи інший засіб реалізації поставленої мети, варто прорахувати внутрішні можливості й необхідність залучення резервів та зовнішньої допомоги. При оптимізації різноманітних ризиків розраховуються варіанти з максимальною планованою корисністю і різноманітним рівнем ризику. З такого набору вибираються альтернативні варіанти для прийняття рішень.