32. Порядок формування чистого прибутку.

Чистий прибуток (Net Income) - частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету.

Чистий прибуток підприємства — розраховують як алгебраїч¬ну суму прибутку від звичайної діяльності, надзвичайного прибутку та податку з надзвичайного прибутку. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво.

При формуванні чистого прибутку враховуються операції зі сплати штрафних, санкцій, пені та інших платежів, які раніше сплачувалися за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні організації після оподаткування.

Чистий прибуток розподіляється за наступними напрямками:

- на формування резервних фондів;

- виплату доходів засновникам (учасникам);

- створення фондів цільового призначення (накопичення, споживання, соціальної сфери).

Чистий прибуток є найважливішим фінансовим показником, який є джерелом подальшого розвитку підприємства.

Отже, чистий прибуток - це прибуток від звичайної діяльності, а також результат від надзвичайної діяльності (події). Так визначають чистий прибуток фактично за певний період. Під час планування цього показника надзвичайні події, доходи та збитки від них не можна визначити, тому що невідомо, які події та коли вони відбудуться. Тому чистий прибуток плановий - це прибуток в основному від звичайної діяльності. Розрізняють пасивну й активну стадії складання плану прибутку. Розроблення плану прибутку з урахуванням корективів, що враховують зміни зовнішніх і внутрішніх умов, - це пасивна стадія планування. Активна стадія полягає у визначенні найбільшої прибутковості підприємства з урахуванням зовнішніх і внутрішніх змін. Активна стадія дає змогу збільшити прибуток, визначений у процесі пасивної стадії розроблення плану, завдяки пошуку й мобілізації резервів підвищення продуктивності праці, зниження окремих витрат на виробництво та реалізацію продукції, збільшення обсягів продажу продукції, частки прибутку в ціні окремих виробів, якість яких перевищує якість аналогічної продукції конкурентів.

Чистий прибуток розподіляється в порядку, передбаченому в установчих документах підприємства. В узагальненому вигляді чистий прибуток підрозділяється на прибуток, що направляється на накопичення, прибуток, що направляється на споживання, і резервний фонд. Прибуток, що спрямовується на накопичення, служить джерелом фінансування розширення, розвитку підприємства. З прибутку, що спрямовується на споживання, підприємство виплачує дивіденди власникам капіталу, надає соціальні виплати працівникам підприємства. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку

33. Предмет і методи дисципліни «Фінансовий менеджмент»

Зміни в економіці України, що пов'язані з переходом до ринкових засад господарювання, потребують нових способів і підходів до управління економічними процесами. Значною мірою це стосується й управління процесами формування та використання фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських об'єднань і громадян. Отже, у сучасних умовах об'єктивно зростає роль фінансового менеджменту як комплексу взаємопов'язаних управлінських рішень і заходів на різних рівнях управління фінансовими ресурсами.

На наш погляд, зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей виробництва. Можна зробити висновок, що процес управління фінансами є процесом зміни функцій, за допомогою яких суб'єкт господарського управління впливає на об'єкт – фінансові потоки з метою їх оптимізації та отримання кінцевого результату виробництва [3].

Можна визначити три основні підходи до тлумачення функцій фінансового менеджменту. Перший підхід полягає у фактичному ототожнені функцій фінансового менеджменту і фінансів підприємств із деякими змінами.

До цих функцій відносять:

1) відтворювальну функцію, яка забезпечує збалансованість між рухом матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях обігу капіталу в процесіпростого і розширеного відтворення;

2) розподільчу функцію, яка формує і використовує грошові фонди, підтримує ефективну структуру капіталу підприємства;

3) контрольну функцію, яка контролює зміни фінансових показників, стану платежів і розрахунків.

В теоретичному аспекті ФМ представляє собою систему розробки і реалізації управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємницьких структур і організацій, обігу їх грошових коштів

Предметом дисципліни є управління грошовими потоками, прибутком, інвестиціями, капіталом підприємств.економічні, організаційні, правові, соціальні питання, що виникають у процесі управління фінансовими відносинами суб’єктів господарювання та їх вирішення.

ФМ – це управління фінансами підприємства, спрямоване на досягнення його мети за допомогою певних методів.

Виділяють його наступні напрямки (методи) ФМ:

- формування активів (розрахунок реальної потреби за видами активів і визначенням їх суми, виходячи з обсягів діяльності підприємства);

- формування фінансової структури капіталу (визначення загальної потреби в капіталі, вивчення й аналіз альтернативних джерел формування фінансових ресурсів підприємства);

- управління оборотними активами (аналіз і прогнозування тривалості оборотних циклів робочого капіталу);

- управління необоротними активами (забезпечення ефективного використання основних засобів);

- управління інвестиціями (формування напрямків інвестиційної діяльності підприємства, оцінка реальних проектів);

- управління формуванням власних фінансових ресурсів (визначення потреби у власних фінансових ресурсах для реалізації фінансової стратегії підприємства, підвищення розміру чистого прибутку);

- управління залученим фінансовими ресурсами (визначення вартості залучених коштів, оптимізація співвідношення короткострокової та довгострокової заборгованості);

- управління фінансовими ризиками (визначення складу основних фінансових ризиків, їх оцінка, формування заходів по їх мінімізації та страхуванню).

Методи фінансового менеджменту дозволяють оцінити ризик і вигідність того або іншого способу вкладення грошей; ефективність роботи п-ва; швидкість оборотності капіталу і його продуктивність

Вплив на фін відносини здійснюється за допомогою спеціальних методів: фінансового прогнозування(передбачення ймовірного фін стану підприємства, обґрунтування показників фін планів)., фін планування(діяльність по збалансуванню і пропорційності фінансових ресурсів),фін регулювання,фін контролю(процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблем змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів для їх розв'язання, усунення порушень, попередження в подальшому.