4.Дисконтована вартість.
Дисконтована вартість виражає вартість майбутніх потоків платежів в значенні поточних потоків платежів.
У
фінансових розрахунках виникає
необхідність порівнювати між собою
різні суми грошей в різні моменти часу.
Дисконтування – це зведення економічних
показників різних років до порівняного
в часі вигляду. Дисконтування здійснюється
за допомогою коефіцієнта дисконтування
(дисконтую чого множника). Цю задачу
вирішують за допомогою наступної
формули:
,
де:
Рn – це майбутня вартість;
Р – дисконтована або приведена вартість.
-
це коефіцієнт дисконтування.
Економічний коефіцієнт дисконтування полягає в тому, що його величина відповідає поточній вартості однієї грошової одиниці, яка буде одержана в кінці періоду n при складному відсотку r. Його величина залежить від тривалості свого періоду і необхідної ставки дисконту. Формула використовується також при оцінці облігацій з нульовим купоном.
При
нарахуванні складного відсотку m разів
на рік формула набуває вигляду:
Для
відсотку, що нараховується безперервно:
Для
розрахунку дисконтованою вартості для
простого відсотку використовується
формула:
Чиста поточна (приведена/ дисконтована) вартість (Net Present Value (NPV)) - метод оцінки інвестицій, за яким розраховується приведена (дисконтована) вартість прогнозованих в майбутньому надходжень від основної діяльності підприємства (прибутків) і відповідних видатків коштів (наприклад, вартості інвестицій) з застосуванням вибраного коефіцієнту дисконтування (завжди рівного необхідній нормі прибутку). Приведена (поточна) вартість всіх передбачених надходжень коштів (прибутку) мінус приведена вартість очікуваних наявних затрат. Якщо їх різниця позитивна, тобто одержана позитивна чиста приведена вартість, даний проект прийнятний.
Чиста поточна (дисконтована) вартість (NPV) визначається як сума поточних вартостей грошових потоків планованого періоду і поточної (дисконтованої) вартості залишкової (ліквідаційної) вартості за межами планованого періоду. При ненегативному значенні чистої поточної (дисконтованої) вартості приймається рішення щодо корегування проекту.
10. Критерії банкрутства.
критерії неоплатності та неплатоспроможності не суперечать один одному, а взаємопов'язані, оскільки у більшості випадків припиняють платежі ті підприємства, пасив яких перевищує актив. Критерій «неоплатності» — «надлишкова заборгованість», є додатковою підставою для провадження у справі про банкрутство та підставою для вибору конкретної процедури — ліквідаційної чи реабілітаційної. Критерій «неплатоспроможності» означає нездатність боржника вчасно виконати свої зобов'язання перед кредиторами, в результаті чого можна припустити, що активи такої особи перевищують пасиви. Крім того, критерій неплатоспроможності дає можливість швидше розпочати процедуру банкрутства при виявлені перших ознак неплатоспроможності для уникнення різного роду зловживань з боку боржника. Критеріями стану неплатоспроможності постають законодавчо встановлені умови порушення справи про банкрутство (для підприємств усіх форм власності) та/або критерії неплатоспроможності, закріплені Кабінетом Міністрів України у «Положенні про реєстр неплатоспроможності підприємств та організацій» (для підприємств та організацій державної форми власності).
Існують і інші критерії можливого банкрутства:
- падіння ринкової вартості акцій фірми;
- неспроможність погашення прострочених зобов’язань;
- високий рівень конкуренції і викликане нею падіння цін на продукцію без наявної можливості знизити рівень витрат виробництва.