40. Характеристика форм фінансової звітності.

Фінансова звітність — це сукупність форм звітності, які складені на підставі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для при¬йняття цими користувачами певних ділових рішень.Головна мета аналізу фінансових звітів — своєчасно вияв¬ляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності та знаходити ре¬зерви поліпшення фінансового стану підприємства і його плато¬спроможності.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті звітів.

Баланс – звіт про фін. стан п-ва, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Звіт про фін. результати – це звіт про доходи, витрати і фін. результати роботи п-ва.

Звіт про рух грош коштів - відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді (місяць, квартал, рік). Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності підприємства: операційної, інвестиційної та фінансової.

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття і аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

30. Поняття цінової політики підприємства

Цінова політика суб’єкта господарювання є невід’ємним елементом моделі управління його прибутком, що визначає особливості формування доходів такого підприємства.

Цінова політика виконує такі функції:

- у якості індикатора для фінансового планування використовується масштаб цін;

- сприяння формуванню старого контингенту клієнтів підприємства;

- формування конкурентної позиції підприємства на ринку робіт, послуг;

- сприяння скороченню терміну інкасації дебіторської заборгованості.

Важливим елементом цінової політики підприємства в моделі управління прибутком є визначення ціни продукції суб'єкта гос-подарювання. Для потреб управління прибутком використовують і окупність показників, що характеризують та визначають абсолютну величину ціни продукції суб'єкта господарювання, у тому числі:

♦ собівартість одиниці продукції:

- величина умовно-змінних витрат на одиницю продукції;

- величина умовно-постійних витрат на одиницю продукції;

♦ прибуток на одиницю продукції;

♦ ціна виробника одиниці продукції;

♦ відпускна ціна одиниці продукції.

Цінова політика представляє собою важливий елемент загальної стратегії підприємства, і безпосередньо входить у такий великий її розділ, як ринкова стратегія. Вона з’єднує в собі як стратегічні, так і тактичні аспекти і в найбільш загальному вигляді може бути визначена як діяльність керівництва підприємства по встановленню, підтримці і зміненню цін на продукцію, яка здійснюється в руслі загальної стратегії підприємства і спрямована на досягнення його цілей і задач.

Аналіз цінової політики і її формування безпосередньо впливають на результати діяльності підприємства. Саме від ціни залежить, наскільки вдалим буде збут і який буде прибуток. Уміле формування цінової політики дає можливість підприємству підвищити рівень своєї адаптаційної спроможності, не стояти на місці, швидко реагувати на зміну ринкової ситуації і перемагати в конкурентній боротьбі.

Формування цінової політики підприємства покликане забезпечити умови досягнення його стратегічних цілей і завдань та окреслити принципи ціноутворення, методи визначення базового рівня цін, умови і розміри їх диференціації та коригування.

Ціноутворення зазвичай переслідує кілька цілей. До них належать: намагання підприємства досягти певних показників діяльності (обсяг продажу, частка ринку, прибутку), проникнення на певний ринок і закріплення на ньому, посилення інших маркетингових функцій, наприклад, низька ціна в період просування товару або уникнення втручання держави в політику підприємства

В умовах конкурентного ринку цінова політика формується переважно під впливом факторів, які об’єктивно складаються незалежно від підприємства. Під групуванням факторів розуміють їх поділ на зовнішні та внутрішні. Внутрішні фактори торкаються стану виробничих можливостей, системи управління виробництвом та збутом, стану фінансових ресурсів підприємства. Зовнішні фактори торкаються ринкових умов, включаючи макроекономічне середовище, ринків збуту та конкретних споживачів. На них фірма впливати не може, але повинна враховувати їх у своїй діяльності.

Таким чином, можна сказати, що процес формування цінової політики підприємства є дуже складним і багатогранним і передбачає перед усім неодмінний контроль за виконанням цінової стратегії підприємства та врахування всіх факторів, які можуть впливати на здійснення цього процесу.