Міністерство Аграрної Політики України

Одеський державний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

Комплексне кваліфікаційне завдання на державний екзамен

з заразної патології № ____

Посада: лікар ветеринарної медицини - епізоотолог.

1. Теоретична частина. 1.1. Епізоотична ситуація.

В літньому таборі КСП "Нива" утримується 65 дійних корів,20 нетелів і 35 телиць парувального віку.В нічний час і в непогоду ко­рови розміщуються під навісом на прив'язі,а нетелі і телиці - в окремих загонах.Вдень вся велика рогата худоба виганяється на па­совище.Під вечір одна телиця впала на землю і в судомах загину­ла. З носової і ротової порожнин виділяється кров'яниста піна,а з прямої кишки - темного кольору кров.

Після повернення з пасовища захворіла ще одна телиця.Вона ледве пересувалась,стояла опустивши голову,апетит відсутній,слизові обо­лонки носової і ротової порожнин ціанотичні, рубець здутий, кал рідкий, з домішкою крові, дихання часте і поверхневе,в міжщелеповому просторі набряк. Пастухи безпосередньо в загоні забили тварину,зня­ли шкіру,видалили рубець,кишечник,тушу погрузили на підводу,відвезли її до комори і сповістили про захворювання дільничному ліка­рю ветеринарної медицини.

По дорозі до літнього табору лікар ветеринарної медицини оглянув тушу і внутрішні органи і при цьому у підшкірній та м'язовій клітковині,а також у ділянці нирок та брижів виявив драглисті інфільтрати,пронизані крововиливами. Селезінка збільшена, пульпа розм'якшена, дає великі зскрібки дьогтеподібної консистенції. Лімфатичні вузли збільшені,геморагічне запалені. При огляді туші було відібрано патологічний матеріал для лабораторних досліджень.

Труп телиці, яка загинула на пасовищі,не розтинався, лише було відрізане вухо і теж направлено до лабораторії.

І.2.Яку інфекційну хворобу можна запідозрити в даному випадку ?

1.3.Дайте загальну характеристику збудника ?

І.4.Яка стійкість збудника у зовнішньому середовищі ?

І.5.Які дезінфекуючі речовини використовуються при цій хворобі ?

1.6.На підставі яких лабораторних методів ставиться діагноз ?

І.7.Охарактеризуйте диференціальний діагноз.

2. Практична частина.

2.І. Який патологічний матеріал направляють в лабораторію для підтвердження діагнозу ?

2.2.Яких засобів особистої безпеки необхідно дотримуватись при проведенні лабораторних досліджень ?

2.3.Як необхідно поступити з трупом телиці ?

2.4.Який порядок проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою у випадку вимушеного забою тварин ?

2.5.Які заходи необхідно провести при підозрі на захворювання ?

2.6.Які заходи необхідно провести при встановленні діагнозу ?

2.7.Які заходи необхідно провести на м'ясопереробних підприємствах при виявленні ознак хвороби ?

2.8.Які використовуються вакцини з метою профілактики хвороби і порядок їх використання ?

2.9.Які заходи проводяться з метою профілактики захворювання ?

3. Матеріально-технічне забезпечення.

3.1.Вакцини,які використовуються при даній хворобі.

Посада: ветеринарний лікар м'ясопереробного підприємства.

1.Теоретична частина.

1.1.Епізоотична ситуація.

На конвеєрній лінії м'ясокомбінату проводиться забій великої рогатої худоби в кількості 200 голів. При ветеринарно-санітарній експертизі продуктів забою в масетерах 3 голів та м'язах туші виявлені прозорі міхурці сірувато-білого кольору. Патологоанатомічних змін у внутрішніх органах не виявлено.

1.2. Що потрібно зробити негайно для уточнення діагнозу?

1.3. Назвати збудника, охарактеризувати його стійкість.

1.4. Післязабійна діагностика цього захворювання.

1.5. Чи хворіють цим захворюванням інші види тварин ( свині, дрібна рогата худоба, олені, кролі)? Якщо хворіють,

то дати післязабійну діагностику цього захворювання.

І.б.Які захворювання слід віддеференціювати ?

1.7. Яка санітарна оцінка продуктів забою великої рогатої рогатої худоби при цьому захворюванні в залежності від

інтенсивності їх враження ?

1.8. Які методи знезараження умовно-придатних продуктів забою при захворюванні ?

2.Практична частина.

2.1. Провести уточнення діагнозу за допомогою компресоріума та трихінелоскопа.

2.2. Перевірити ефективність знезараження продуктів забою при цьому захворюванні.

З. Матеріально-технічне забезпечення.

3.1. Мікроскоп.

3.2.Компресоріум.

3.3. Ножиці.

3.4. Розчин жовчі ( 50 %- ний ).

3.5. Чашка Петрі.

3.6. Спиртовка.

Посада: ветеринарний лікар м'ясопереробного підприємства.

1. Теоретична частина.

1.1.Епізоотична ситуація.

На ринок доставлені туші свиней із Березовського району Одеської області, в одній при проведенні досліджень, виявлена методом трихінелоскопії, одна трихінела.

1.2. Які види тварин хворіють трихінельозом?

1.3. Методики післязабійного дослідження м'яса на трихінельоз.

1.4. Трихінелоскопія.

1.5. Переварювання м'язів в штучному шлунковому соці.

1.6. Санітарна оцінка трихінельозного м'яса.

1.7. Розробіть ветеринарно-санітарні заходи по недопущенню розмноження трихінельозу в лабораторії та за її межами.

1.8. Розробіть заходи щодо охорони навколишнього середовища при трихінельозі.

1.9. Визначить прямі затрати для проведення ветеринарно-санітарних заходів при виявленні трихінел у м'ясі.

2. Практична частина.

2.1. Проведіть трихінелоскопію шматочків м'яса з ніжок діафрагми свинини.

2.2. Проведіть дослідження конини на трихінельоз.

3. Матеріально-технічне забезпечення.

3.1. Трихінелоскоп.

3.2. Конічна колба на 250 мл.

3.3. Розчин штучного шлункового соку.

3.4. Ножиці.

3.5. Компресоріум.

3.6. Шматочки м'яса для дослідження.

Посада: ветеринарний лікар м'ясопереробного підприємства.

1. Теоретична частина.

1.1.Епізоотична ситуація.

На санітарній бойні м'ясокомбінату проводиться забій 156 голів великої рогатої худоби із господарства неблагополучного по туберкульозу. Тварини позитивно реагують на туберкулін.

1.1. Які патологоанатомічні зміни можливо виявляти при після забійній ветеринарно-санітарній експертизі туш і

органів ?

1.2. Провести диференційну діагностику патологоанатомічних змін туберкульозного характеру від актиномікозу,

бруцельозу, злоякісних та доброякісних пухлин, звапнованих личинок паразитів та псевдотуберкульозу.

1.3. Дати санітарну оцінку продуктів забою великої рогатої худоби при різних формах враження туберкульозом

внутрішніх органів, тканин, лімфатичних вузлів.

1.4. Як реалізуються туші та інші продукти забою великої рогатої худоби, яка позитивно реагувала на туберкульоз,

при відсутності клінічних ознак та патологоанатомічних змін ?

1.5. Які ветеринарно-санітарні заходи повинні бути проведені на санітарній бойні, щоб оберегти від захворювання

людей, зайнятих переробкою хворих тварин та не допустити поширення інфекції через харчові та технічні

продукти забою ?

2. Практична частина.

2.1. Провести санітарний обробіток автотранспорту, на якому доставили тварин, хворих туберкульозом.

2.2. Провести знешкодження яловичини, свинини, птиці при туберкульозі методом проварювання.

2.3. Відібрати зразки для лабораторного уточнення діагнозу на туберкульоз.