2.3 Вибір схеми електропостачання мереж 6 кВ та визначення перерізу і типу кабелів 6 кВ

Розрахунок робимо для ТП по першому варіанту. Розрахункова схема наведена на рисунку 2.3.

Ірозр.(Л-1)= , А

(2.12)

де S_{р (ТП-1)} – максимальна розрахункова повна потужність Л-1, кВА,

Визначаємо розрахунковий струм для одієї лінії:

Ірозр.(Л-1)=1061/(√3×6,3×2)=48,62 А.

Переріз визначаємо за економічною густиною струму:

Sек= , А/мм2

(2.13)

де j _ек – економічна щільність струму, згідно з [1], табл. 2.26, с. 85, j _ек =1,2 А/мм².

S_ек=48,62/1,2=40,52 мм².

Попередньо беремо до установки кабель з алюмінієвими жилами, з паперовою ізоляцією, просоченою маслоканіфольною і нестікаючими масами, у свинцевій оболонці, броньований, марки ААШв із перерізом 50 мм², І_тр.доп=155А, [1], табл. 2.9, с. 43.

Перевіряємо кабель за умовою нагрівання:

І^’ _тр.доп = К₁ ×К₂ ×І _тр.доп, А (2.14)

де K₁ – поправочний коефіцієнт на фактичну температуру навколишнього середовища, К₁=0,95 згідно з [1], табл. П2, с. 358,

К₂ – поправочний коефіцієнт, враховуючий умови прокладки, K₂=0,9 згідно з [1], табл. П1, с. 358,

І_тр.доп – табличне значення тривалого припустимого струму для обраного стандартного перерізу, І_тр.доп =155 А.

І^’ _тр.доп =0,95× 0,90× 155=132,525 А > 48,62 А.

Так як 98,34 А > 48,62 А, то кабель з перерізом 25 мм² проходить за умовою нагрівання.

Перевіряємо лінію довжиною 1,6 км по втраті напруги:

U%= × Ірозр.(Л-1) × (R× cos + X× sin), %

(2.15)

де R, Х – активний та індуктивний опір, Ом/км,

І_{розр.(Л-1)} – розрахунковий струм у лінії, І_{розр.(Л-1)}= 48,62 А.

cos – коефіцієнт потужності для даної ділянки, cos=0,98, sin =0,2.

Визначаємо активний опір:

R=ρ× l / S, Ом

(2.16)

де  – питомий опір алюмінію, =0,0283 Ом× мм² /м,

l– довжина лінії, l=1,6 км =1600 м,

S – переріз ЛЕП, S=50 мм² .

R=0,0283× 1600/50=0,906 Ом.

Визначаємо індуктивний опір:

Х=х0× L1, Ом

(2.17)

де х₀ – питомий індуктивний опір, для КЛ до10 кВ х₀=0,08 Ом/км.

Х=0,08× 1,6=0,128 Ом.

Визначаємо втрати напруги у лінії в нормальному режимі:

U%=3× 100%/6300× 48,62× (0,906× 0,98+0,128× 0,2) =1,22 %.

Так як , ΔU%=1,22% < ΔU_доп%=5% то кабельна лінія проходить по утраті напруги.

Визначаємо втрати напруги у лінії в аварійному режимі:

U%=3× 100%/6300× 97,24× (0,906× 0,98+0,128× 0,2)=2,44%.

Так як, ΔU% = 2,44% < ΔU_доп% = 8% то кабельна лінія проходить у аварійному режимі по утраті напруги.

Аналогічно перевіряємо кабельні лінії електропередач для другого варіанта. Дані розрахунків заносимо у таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 – Вибір марки і перерізу кабельних ліній

№ Варіанта	Наймену-вання кабельної лінії	I розр, А	Sек, мм2	Марка і перетин кабельної лінії	Кількість кабелів у пучку, шт.	Iтр.доп, А
1 варіант	Л-1	48,62	40,52	АСБ-6-3х50	2	155
2 варіант	Л-1	32,41	27	АСБ-6-3х25	3	105

Таблиця 2.4 – Каталожні дані трансформаторів

№ варіанта	Тип трансформаторів	Рхх, кВт	Рк.з, кВт	Uк.з, %	Iхх, %	Ко тис.грн
1 Варіант	2хТС-1000-6/0,4	3,3	12,2	5,5	2,8	30
2 Варіант	3хТС-630-6/0,4	2,27	8,5	5,5	2	24

Техніко-економічні порівняння двох варіантів робимо у табличній формі за допомогою програми Ecxel. (Таблиця 2.5 – Техніко-економічний розрахунок)