Тема 1.

1. Дайте визначення особливої частини кримінального права як частини галузі права, як структурної частини кримінального закону, як навчальної дисципліни, як частини кримінально-правової науки.

ОЧКП як частина галузі права – це система закріплених в КК норм, в яких сформульовані ознаки певних злочинів, передбачено покарання за їх вчинення, роз’яснено певні кримінально-правові поняття, передбачено умови звільнення від кримінальної відповідальності.

ОЧКП як структурна частина кримінального закону – це частина КК україни, яка включає кримінально-правові норми, що конкретно визначають які суспільно- небезпечні діяння (дії або бездіяльність) вважаються злочинними, визнають склади злочинів а також вид і розмір покарання за їх вчинення.

ОЧКП як частина кримінально-правової науки – це певна система поглядів, ідей концепцій і теорій про систему законодавчих норм, які складають ОЧ КП та окремі злочини, практику їх застосування та перспективи розвитку.

ОЧКП як навчальна дисципліна – це сукупність розташованого відповідно до структури ОЧ КК України навчального матеріалу в якому розглядаються теоретичні положення що розкривають зміст кримінально-правових норм і дозволяють студентам засвоїти суму знань, необхідних для обґрунтованої кримінально-правової оцінки вчиненого діяння.

2. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права (вказати чинники, які зумовлюють єдність загальної та особливої частини кримінального права, а які відмінність).

Чинники, які зумовлюють єдність ЗЧ і ОЧ:

• Обидві частини містяться в єдиному КК;

• Відображають єдину політику держави;

• Побудовані на одних принципах;

• Мають одні і ті ж завдання

Відмінність норм ЗЧ і ОЧ:

• в змісті норм: в ЗЧ містяться узагальнюючі поняття, в ОЧ – конкретні злочини;

• в структурі норм: в ЗЧ в нормі є гіпотеза і диспозиція, в ОЧ – стаття має диспозицію і санкцію (крім заохочуючих і розяснюючих).

3. Дайте визначення терміну “криміналізація”.

Криміналізація – встановлення кримінальної відповідальності за діяння, яке раніше не вважались злочином шляхом доповнення КК статтею або шляхом внесення змін.

4.Способи криміналізації.

доповнення окремою статтею

внесення змін до вже існуючої статті

внесення змін до іниши НПА в яких конкретизуються положення КК

Інший варіант:

доповнення новою нормою - доповнення новими альтернативними ознаками - розширення змісту термінів - виключення обов’язкових ознак

5. Дайте визначення терміну “декриміналізація”.

Декриміналізація – скасування к/в за діяння, які раніше вважалися злочинами, шляхом виключення певної статті або шляхом внесення змін.

6. Назвіть способи декриміналізації.

• виключення статті

• внесення змін до норми КК

• внесення змін до інших НПА

Інший варіант

виключення норми - встановлення додаткових обов’язкових ознак - скасування альтернативних ознак

звуження змісту термінів

7. Диференціація кримінальної відповідальності. Приклади диференціації кримінальної відповідальності.

Це встановлення в кримінальному кодексі більш чи менш суворої відповідальності за одне і те ж діяння з урахуванням наявності чи відсутності пом.якшуючих або обтяжуючих обставин.

- ч.1 і п.13 ч.2 ст.115 – «умисне вбивство» і «умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого ст.116-118 ККУ»

- ч.4 і ч.5 ст.185 – крадіжка у великих розмірах і особливо великих розмірах (критерій – за розміром шкоди).

8. Назвіть критерії, на основі яких повинна будуватися Особлива частина кримінального закону, вкажіть які з них враховані у побудові Особливої частини КК України

• поділ розділів за родовим об’єктом; розміщення розділів від найбільш суспільно-небезпечних до найменш суспільно-небезпечних; - розміщення статей в межах розділу від найбільш суспільно-небезпечних до найменш суспільно-небезпечних. Дотриманий тільки перший критерій, два останні не дотримано.

9. Назвіть елементи Особливої частини КК України.

-розділи

-статті

-частини статей

-пункти

-примітки

10.. Види та структура норм Особливої частини КК України.

1) За формою викладення законодавчого матеріалу:

- називні

- описові

- відсильні

- бланкетні

2) За ступенем суспільної небезпеки:

- основні

- кваліфіковані

- особливо кваліфіковані

- привілейовані

3) За змістом норм:

- забороняючі

- роз’яснюючі (дефінітивні)

- заохочувальні

- виключні