2.1 Конверсія

Конверсія – це засіб словотвору, при якому утворення нової частини мови на грунті одного кореня викликає внутрішні зміни мовної одиниці. Змінюються при цьому семантичні зв’язки слова і його синтаксичні функції. Це стосується як поширених випадків конверсії – утворення дієслів від іменників та іменників від дієслів, – так і зміни у межах інших частин англійської мови. Словоформа out викликає зацікавлення своєю приналежністю до 5 частин мови – іменників, прикметників, прислівників, прийменників і, навіть, вигуків (out! – «геть!»). І навпаки такі широковживані дієслова, як ask, assail, argue, reduce, refer, reflect, в іменники чи інші частини мови не конвертуються.

Конверсія інколи уникає слів, що набули якогось словотвірного афікса (особливо, префікса). З цієї причини, наприклад, не конвертуються іменники типу an area, а задля морфологічних потреб входять до відповідних словосполучень.

Характерною ознакою конверсії є те, що їй підвладні, головне, широковживані слова з простою морфологічною структурою.

Конверсія – переважаючий тип дієслівного словотвору. Нові дієслова утворюються часто від іменників. Утворення іменника від прикметника – процес набагато складніший, ніж конвертування прикметника від іменника. Це пов’язано з суттєвими змінами семантичної структури прикметника: значення якості нелегко перетворити на значення предмета. Субстантивація власних назв – явище досить поширене в англійській мові. В наслідок опредмечування утворені назви мешканців країни, міст, континентів.

Іменники можуть утворюватися від прикметниково-прислівникових сполучень.

Існують певні морфологічні перешкоди, через які відповідне слово не може конвертуватися. Так, раніше майже не конвертувалися складні іменники – до конверсії не спонукала сама складність структури слова. Дієслівна конверсія не здійснюється стосовно географічних та власних назв.

Не конвертуються віддієслівні іменники та іменники, що мають закінчення – ation, – ing, – ty, окремі загальні назви з високою мірою конкретності.

Найактивніший процес конверсії у межах іменника і дієслова. Конверсія має кілька критеріїв похідності, що визначають первинність однієї форми і вторинність другої Конверсія на сьогодні практично не має обмежень стосовно різних частин мови, супровідних видів словотвору на походження слів.

Нові дієслова часто утворюються від:

1. іменників: a bill – to bill, a garage – to garage.

2. прикметників: bare – to bare, empty – to empty.

3. скорочень: a bach (bachelor) – to bach. [9]

Конверсія має свої підвиди:

1. реконверсія – мовне явище, коли одне із значень похідного за конверсією слова є джерелом утворення нового значення основи, від якого воно походить: cable – to cable.

2. часткова конверсія. Шляхом конверсії від дієслівної основи починає утворюватися іменник, але потім цей іменник входить до складу словосполучень з дієсловами give, have, make, take тощо: to have a bite, to take a look.

3. субстантивація прикметників – це процес словотвору, при якому прикметник набирає характерних ознак іменника, при цьому новий іменник з’являється не відразу, а поступово: a beloved, a female.

Термін «конверсія», який деякі лінгвісти знаходять неадекватним, відноситься до багатьох випадків фонетичної тотожності словоформ, так-названих початкових форм двох слів, що належать до різних частин мови. Це може бути проілюстровано таким прикладом: «work» – «to work»; «love» – «to love»; «paper» – «to paper»; «brief» – «to brief» і т.д. Зазвичай ми маємо справу з простими словами хоча є і виключення, на пр.: «wireless» – «to wireless».

Справедливо зазначено, що у випадку іменника і дієслова не тільки, так-названі, початкові фонетично-тотожні форми, але всі інші іменникові форми мають омоніми включаючи дієслівну парадигму: (my) work [wэ:k]) – (I) work [wэ:k]; (the) dog’s [dogz] (head) – (many) dogs [dogz] – (he) dogs [dogz]. [13]

Певна різниця є на морфологічному рівні між різних частин мови, в основному між іменником і дієсловом. Наприклад є явно-виражена різниця в сучасній англійській мові, між іменником doctor і дієсловом to doctor – кожне слово в мові існує як єдність його словоформи і варіанта, а не тільки як одна форма – doctor. Деякі з форм – співзвучні (омоніми), але між ними велика різниця, так як вони є граматично і семантично різні.

Конверсія як засіб формування нових слів через зміну в їх парадигмі.

Якщо ми звернемо увагу на такі пари слів як «doctor» – «to doctor»; «water» – «to water»; «brief» – «to brief» з кута їхньої морфемної структури то бачимо, що всі вони є спільнокореневими словами. На дериваційному рівні, однак, одне з них має відноситись до похідних слів, так як воно належить до різних частин мови і розпізнається через семантичні і структурні відносини з іншими словами. Отже, постає питання: що слугує словотвірним засобом в цьому випадку? Виявляється, що іменник формується з дієслова (або навпаки) без допомоги будь-якої морфологічної зміни, але якщо роздивлятися проблему глибше, ми неминуче прийдемо до висновку, що два слова відрізняються в парадигмі. Звідси, саме парадигма виступає словотвірним засобом. Тобто, можемо визначити конверсію як засіб формування нових слів через зміни в їх парадигмі.

Важливо звернути увагу на той факт, що парадигма грає визначну роль у процесі словотворення англійських слів і не тільки у випадку конверсії. (Парадигма в мовознавстві – система форм одного слова, що відбиває видозмінення слова за належними йому граматичними категоріями). Таким чином іменник «cooker» сформований від слова «to cook» не тільки з допомогою приєднання суфікса – er, але також через зміну його парадигми. Однак, у цьому випадку, роль, що грає парадигма як словотвірний засіб є менш зрозумілою, ніж словотвірний суфікс – er, що йде на першому місці. Отже, конверсія характерна не просто вживанням парадигми як словотвірного засобу, але також формуванням нового слова виключно способом зміни йог парадигми. Звідси розуміємо, що зміна в парадигмі являється єдиним словотвірним засобом у конверсії. Так як парадигма є морфологічною категорією, то конверсія може бути описана, як морфологічний засіб формування слів. Наступні беззаперечні випадки конверсії обговорювались у лінгвістичній літературі.

1. Формування дієслів з іменників і рідше – з інших частин мови.

2. Формування іменників з дієслів і рідше – з інших частин мови.

Субстантивація як приклад конверсії

Субстантивація – це процес у якому прикметники приймають парадигму і синтаксичні функції іменника. Розрізняють два типи субстантивації: повна і часткова.

Повністю субстантивовані прикметники приймають парадигму іменника, форми однини та множини. Вони можуть асоціюватись з різними визначеннями (означений, неозначений та нульовий артиклі, вказівний та присвійний займенники, та ін.), напр.: an official, the official, official, official’s, officials’, this official, our official тощо. Повна субстантивація зазвичай розглядається як приклад конверсії (A→N, конвертування з прикметника в іменник), хоча це може підлягати сумніву, оскільки, зазвичай вона є результатом еліпсису атрибутивних словосполучень.

У випадку часткової субстантивації, прикметники не приймають повну парадигму іменника. Вони підлягають поділу на декілька структурно-семантичних груп:

1) частково-субстантивовані прикметники (ЧСП), котрі стоять у формі однини, хоча означають множину. Вони вживаються з означеним артиклем і можуть визначати групу чи клас людей, напр.: the rich, the accused, the English, the blind, the living тощо;

2) ЧСП, більш за все, використовуються в множині, коли визначають групу чи клас людей, напр.: reds, greens, buffs, blues тощо;

3) ЧСП також використовуються для того, щоб передати ознаки неживих речей у множині, напр.: sweets, ancients, eatables тощо;

4) ЧСП показують присвоювання, як субстантивне абстрактне поняття, напр.: the good, the evil, the beautiful, the singular тощо;

5) ЧСП показують назви мов, напр.: English, German, Ukrainian, Italian тощо. [8]

Конверсія як безафіксний тип творення слів. Омонімія.

Одні лінгвісти визначають конверсію як безафіксний тип творення слів, вказуючи на те, що характерною рисою є те, що певна основа вживається для формування різних слів різних частин мови, без приєднання похідного афікса. Інші ж притримуються думки, що конверсія формує нові слова з допомогою нульової морфеми.

Визначення конверсії як засобу формування за допомогою нульової морфеми заслуговує на увагу. Засновники цього тлумачення конверсії віддають деяку увагу аналогії між афіксацією та конверсією. Серед них є схожість на семантичному рівні між похідним словом і його основою, з одної сторони, і між словами в межах видозміненої конверсією пари, з іншої. Пр.: дія – виконувач дії: 1) «to walk» – «awalker» (афікс) «to tramp» – «a tramp» (конверсія); 2) дія – результат дії: to agree – agreement (афікс), to find – a find (конверсія). [13]

Після норманського завоювання більшість суфіксів загубили свою продуктивність і зникли. У середньо-англійський період відбувається вирівнювання закінчень. Граматичні закінчення, що давали розбіжність в кількості, відмінку і роді, стають схожими у вимові і із-за цього непотрібними. Те ж саме відбувається з дієслівними закінченнями. Після того, як більшість закінчень відпадають, однокореневі слова, що відносяться до різних частин мови, стають омонімічними. Так наприклад давньоанглійські: «lufian» – кохати, «lufu» – кохання, «slæpan» – спати, «slæp» – сон, стають омонімічними у результаті нівелювання і відпаду закінчень, так що у сучасній мові: «love» кохання і кохати, «sleep» сон і спати. [13]

Їхні граматичні форми також виявляються частково омонімічними, тобто виникають омоформи.

Подібних пар, де різні, у давньоанглійській мові, дієслово та іменник стали омонімами, у сучасній мові дуже багато. Ось деякі найбільш поширені: аnger – гнів, сердитись; shame – сором, соромитись; rest – відпочинок, відпочивати; answer – відповідь, відповідати; та багато інших.

Аналогічні приклади можна привести для прикметників і дієслів.

Схожа омонімія дієслів та іменників виникла також в результаті запозичення з французької мови однокореневих слів, що у французькій мові належали до різних частин мови і там відрізнялися одне від одного, але фонетично співпадали після запозичення і асиміляції. Такі наприклад: comfort – утіха, тішити; cover – кришка, накривати; escape – втеча, тікати; cry – крик, кричати, та ін.

Для розділення конверсії та омонімії важливо мати на увазі, що перша є засобом словотворення, тобто творення нових слів, а тому належить до області діахронії; друга характеризує відношення між існуючими у мові словами, неналежно до того, як вони виникли, а, тому належить до синхронії.

Тому при описі сучасних відносин між такими парами як love, v. і love, n. чи beam, n. і beam, v., доведеться констатувати, що обидві пари є омонімами. На даному етапі розвитку мови це елементи однієї системи і виявлення однієї і тієї ж характерної для англійської мови риси, а саме збіг основних форм багатьох однокореневих слів, що належать до різних частин мови.

При роздивлянні тих же слів у плані їх історичного розвитку, тобто діахронно, дослідник натрапляє на дві різні за походженням групи. В одній групі, що сходить до афіксального словотворення, основні форми співпали в результаті відпадання закінчень, а інша пара створювалась за прикладом першої вже після того, як в англійській мові з’явились слова, в котрих границя слова співпадала з границею кореня. У цій другій групі словотворення з самого початку було безафіксним, основна форма висхідного слова із самого початку з основою формою нового слова, але система фор, синтаксичні функції і значення були різними. Таке словотворення і називається конверсією.

Іншим характерним для англійської мови типом утворення є часткова конверсія, коли вживання віддієслівного іменника пов’язано з визначеним дієсловом чи групою дієслів: have, take, give, get і утворення передає видове значення є фразеологізмом: to have a drink, a nap, a smoke, a bathe, to break into a run, to have a brush up – випити, трохи поспати, покурити, викупатися, почати бігти, почиститись. [13]

Таким чином, ми переконалися в тому, що в англійській мові в конверсійних відношеннях можуть знаходитись слова з різних частин мови, але основною групою є дієслова та іменники. Не дивлячись на те, що конверсія є в багатьох мовах, із-за практично повної відсутності морфологічних показників частин мови в англійській мові вона має велике розповсюдження.

Дієслова конвертовані з іменників (denominal verbs)

Це найбільша група слів, що пов’язані з конверсією. Семантичні відносини між іменниками і дієсловами дуже різняться. Якщо іменник відноситься до якоїсь речі в дійсності (також до живих та неживих речей) конвертоване дієслово може означати:

1. діяльну характеристику речі, наприклад: ape n – ape v – імітувати в дурній манері; butcher n – butcher v – вбивати тварин для їжі, потрошити вбитих тварин;

2. інструментальне використання речі, наприклад: screw n – screw v – прикручувати гвинт; whip n – whip v – сікти (бити пліткою);

3. надбання чи додавання предмета, наприклад: fish n – fish v – ловити рибу, чи намагатися зловити рибу; coat n – шар фарби, coat v – наносити фарбу на;

4. пересування предмета, наприклад: dust n – dust v – стирати пилюку з чогось; skin n – skin v – здирати з чогось шкіру. [13]

Іменники конвертовані з дієслів (deverbal substantives).

Дієслово зазвичай відноситься до дії, конвертований іменник може означати:

1. момент з дії: jump v – jump n – різкий стрибок з підлоги; move v – move n – зміна положення;

2. людина, що виконує дію, наприклад: help v – help n – людина, що допомагає; bore v – bore n – людина, що займає; cheat v – cheat n – людина, що бреше;

3. місце дії, наприклад: drive v – drive n – частина дороги по якій їздять; walk v – walk n – місце для прогулянок;

4. предмет чи результат дії, наприклад: peel v – peel n – зовнішня шкірка фрукта або картоплі, що знімається; find v – find n – знаходження чогось, особливо чогось цінного чи приємного. [4]

Важливо, що у випадку полісемантичних слів один і той самий член конвертованої пари, дієслово чи іменник, належить до декількох з перерахованих груп. Наприклад, дієслово dust належить до четвертої групи конвертованих дієслів, коли воно означає «змітати пилюку з чогось», і до третьої групи, коли воно означає «притушувати»; іменник slide належить до третьої групи конвертованих іменників, коли означає «доріжка з гладкого льоду на якій люди катаються» і до другої групи коли належить до інструментів чи машини.