
- •Серцеві стани, які є фоном для інвазії збудника у клапани чи ендотелій
- •Клінінічні прояви та дані додаткових методів дослідження
- •Головні:
- •Додаткові:
- •Профілактика (проводиться у випадках коли прогнозується бактеремія за умов підвищеного ризику розвитку іе)
- •Хронічний здавлюючий (констриктивний) перикардит.
- •Лікування
- •Тести вихідного рівня знань
- •Клінічні задачі для самопідготовки
Клінічні задачі для самопідготовки
1. Хворий 40 років госпіталізований зі скаргами на задишку, тяжкість в правому підребер’ї, набряки на нижніх кінцівках, збільшення живота. Хворіє 1 місяць. Об’єктивно – стан відносно задовільний. Вени шиї напружені, пульсують. Живіт збільшений, перкуторно – тупий звук. Печінка збільшена на 4-5 см. На ногах – набряки. АТ – 110/70 мм.рт.ст., центральний венозний тиск – 240 мм.вод.ст., ЕКГ – зниження вольтажу зубців. При рентгенологічному обстеженні грудей – серце звичайного розміру, амплітуда пульсації зменшена, наявні вогнища кальцифікації в перикарді. Ваш діагноз?
Констриктивний перикардит
Гострий ексудативний перикардит
Мітральна хвороба серця.
Недостатність аортального клапана.
Синдром верхньої порожнистої вени
2. Пацієнт Д., 34 років, звернувся зі скаргами на болі в області серця, задишку, відзначає утруднення ковтання, підвищення температури тіла до 37,8 оС. Вважає себе хворим протягом 7 днів, ці скарги з'явилися на тлі ГРВІ. Об'єктивно: відзначається вибухання міжреберних проміжків в області серця, верхівковий поштовх ослаблений. Аускультативно – тони серця глухі, вислухується шум тертя перикарда. Перкуторно відзначається розширення границь абсолютної тупості серця. При рентгенологічному дослідженні органів грудної порожнини – розширення тіні серця, зниження пульсації серця. На ЕКГ – зсув інтервалу S-T і деформація зубця Т. Який діагноз у хворого?
Гострий перкардит
Інфаркт міокарду
ТЕЛА
ІХС
Медіостиніт
3. Хворий Л., 28 років, скаржиться на задишку при звичайному фізичному навантаженні. Ревматизмом та ангінами не хворів. Об-но: у горизонтальному положенні – набряк він шиї. Межі серця – у нормі. Аускультативно: - у легенях відмічаються застійні хрипи, ЧД = 30 за хв., зі сторони серця – шумів не виявлено, ЧСС = ПС = 112 за хв. АТ 100/60 мм рт. ст. Печінка + 5 см. Периферійних набряків немає. Аналіз крові у межах норми. ЕКГ – ритм синусовий, різьке зниження вольтажу усіх зубців. Ваша лікувальна тактика?
Перикардектомія
Призначення антибіотиків
Пункція перикарду
Глюкокортикостероїди
Ензимотерапія
4. 45 річна хвора скаржиться на тривалий інтенсивний біль в перикардіальній ділянці, який посилюється при кашлі, ірадіює в шию, зменшується в сидячому положенні при нахилі тулуба вперед, крім того турбує підвищення температури тіла, непостійна задишка. Напередодні перенесла ГРВЗ. При аускультації – по лівому краю грудини вислуховується грубий двокомпонентний шум, який міняється при зміні положення тіла, посилюється при натисканні стетоскопом на грудну клітку. На ЕКГ – елевація сегменту ST в І, ІІ, ІІІ відведеннях. Який діагноз є найбільш ймовірним?
1 Гострий сухий перкардит
2 Гострий міокардит
3 Інфаркт міокарду
4 Ексудативний перкардит
5 Гостра ревматична лихоманка
5. Хворий М., 38 р., скаржиться на пітливість, головний біль, арталгію, підвищення температури , які турбують протягом 2-х тижнів. Об-но: геморагії на шкірі та слизових оболонках, пульс 100 на хв., АТ 100/70 мм. рт. ст., вперше виявлений систолічний і протодістолічний шум в т. Боткіна. Лабораторно: .Е-2,9*1012/л, НВ-96\%, Л-10,0*109/л ШОЕ-65мм/г. Проведення яких лабораторних аналізів підтвердить даний діагноз?
1 Бактеріальний посів крові
2 Коагулограма
3 Імунограма
4 Ревмопроби
5 Визначення ферментів крові
6. Хворому Т., 52 роки, 2 роки тому у зв’язку з набутою вадою серця встановлено штучний клапан серця. Два тижня тому був курс внутрішньовенних ін’єкцій, після чого стан хворого погіршився. Температура тіла підвищилась до 38,50С, з’явилась задишка, загальна слабкість, пітливість, тупий біль в ділянці серця без іррадіації постійного характеру, серцебиття. ЗАК: еритр.–3,8 х1012/л, Hb–130г/л, Le – 23х109/л, базоф.–0\%, еозин.–3%, п/я–7%, с/я –65%, лімфоцити–21%, моноцити–4%, ШОЕ -17 мм/год. Загальний аналіз сечі без змін. ЕКГ – ритм синусовий, правильний, ЧСС – 90 в 1 хв, гіпертрофія лівого шлуночка, зниження вольтажу. Ехо КГ – на створках мітрального клапану наявні вегетації. Посів крові на стерильність – виявлений Staph. aureus. Клінічний діагноз
Вторинний бактеріальний ендокардит
Ревмокардит
Сепсис
Сифілітичний мезоаортит
Системний червоний вовчак
7. Хворий Т., 24 років, “ін‘єкційний” наркоман, протягом 4 місяців хворіє на "інфекційний ендокардит", знаходиться на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні. Пацієнту тричі проводилась антибіотикотерапія за різними схемами. В даний час пацієнт скаржиться на підвищення температури тіла до 37,50С, спостерігаються ознаки лівошлуночкової недостатності, при клінічному обстеженні виявлена недостатність аортального клапана III ступеня. Найбільш доцільна лікувальна тактика:
Протезування клапану
Заміна антибіотика
Нестероїдні протизапальні засоби
Додавання пробіотиків
Терапія імуномодуляторами
8. Дитина, 5 років. Півроку тому була оперована з приводу УВС. Скарги на лихоманку протягом 3-х тижнів, біль в ділянці серця, м’язах та кістках. При огляді – кожа кольору «кави з молоком», аускультативно – систолічний шум в ділянці серця з шумом в III-IV м/р. На кінцівках пальців встановлено плями Джейнуеля. Ваш попередній діагноз?
Інфекційний ендокардит
Неревматичний кардит
Гостра ревматична лихоманка
Сепсис
Черевний тиф
9. Хворий 26 років при хуліганському нападі одержав ножове поранення лівої половини грудної клітки. Доставлений у прийомне відділення у важкому стані. При огляді: свідомість спутана, шкірні покриви бліді, акроцианоз. Помітне набрякання яремних вен. Подих по обидва боки везикулярне, хрипів немає. ЧДР 36 за хв. Границі серця значно розширені, тони грухие, ритмічні. Пульс слабкого наповнення, ритмічний, 140 за хв. АТ 80/60 мм рт. ст. На шкірі грудної клітки ліворуч в ІV межреберье по середнеключічної лінії є колото-різана ранка до 3 см, незначно кровоточить. Ваш діагноз?
Тампонада серця
Пошкодження міжшлуночкової пертинки
Відрив папілярного м’яза
Гемо пневмоторакс зліва
Вторинна тромб емболія легеневої артерії
10. У хворого на 10-й день гострого інфаркту міокарда з’явився загрудинний біль, постійний, іррадіює в шию, посилюється при глибокому вдосі, кашлі, зменшується в сидячому поло-женні, не знімається нітрогліцерином. При аускультації: в легенях – везикулярне дихання, над ділянкою абсолютної серцевої глухості вислуховується грубий двокомпонентний шум непостійного характеру, який змінює тембр залежно від положення хворого. Яке лікування доцільно провести в даній ситуації ?
НПЗП, аспірин, ГКС
Антибіотики, антикоагулянти
Нітрати, (-блокатори
Інгібітори АПФ, антагоністи кальцію
Антикоагулянти, (блокатори)
Еталони відповідей до задач
1 – 1; 2 – 1; 3 –1; 4 – 1; 5 – 1; 6 – 1; 7 – 1; 8 – 1; 9 – 1; 10 – 1
Еталони відповідей до тестів
1 – А; 2 – C, D; 3 – A, Е; 4 – С; 5 – B, C, D; 6 – A; 7 - Е; 8 – D, Е; 9 – В; 10 - A, B, D;
Матеріали, необхідні для самопідготовки
Факультетська терапія. Серкова В.К. - Вінниця, “Нова книга”, 2005.
Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів. За редакцією Мостового Ю.М. – Вінниця, 2004.
Еталони практичних навиків з терапії. Швець Н.І. – Київ, 2005.
Внутренние болезни. Маколкин В.И., Овчаренко С.И. – Москва, “Медицина”, 2005.