35. Проблеми функціонально-правового забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель.

36. Проблеми розподілу і перерозподілу земель як функції управління в галузі використання, відтворення та охорони земель.

Форми розподілу та перерозподілу земель – приватизація; продаж (в тому числі – на земельних аукціонах); передача на праві користування (в тому числі, на умовах аукціону); вилучення, викуп зем діл, зміна цільового призначення.

- вилучення та викуп ЗД

// «тіньова схема» – відміна радою власних рішень. З даним питанням було внесено конституційне подання. Рішення КСУ за конституційним поданням Харківської міської ради (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009

- відсутність чіткої законодавчо-закріпленої процедури набуття прав на ЗД (надання, передача ЗД, викуп, вилучення ЗД) із зазначенням конкретних строків проходження документів (по більшості стадій), із зазначенням конкретних строків розгляду матеріалів та їх погодження, із зазначенням конкретних строків щодо виготовлення та реєстрації правопосвідчуючих документів.

+ див. 24 і 34

37. Проблеми планування використання земель як функції управління в галузі охорони, відтворення та використання земель.

На законодавчому рівні не дається визначення «планування використання земель». У спеціальній земельно-правовій літературі цей термін розглядається як діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, що полягає у створенні, прийнятті перспективних програм (схем), використанні та охорони земельних відносин з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також прийнятті та реалізації на їх основі відповідних рішень.

Аналіз чинного зак-ва дає можливість виділити такі форми планування земель:

• розробка та затвердження програм використання та охорони земель;

• планування територій, у тому числі зонування земель

• природно-сільськогосподарське районування земель.

Правова основа – ст. 6 ЗУ «Про охорону НПС», ст.ст. 6, 8, 177,178 ЗК.

Проблема –України так не затвердила загальнодержавну програму використання та охорони земель. Замість неї затверджена Концепція державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року. На думку Ковтун О.М. це значна проблема, адже має бути не концепція програми, а сама програма.

Необхідно зазначити, що планування здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

Наступна проблема є фактична відсутність схем планування окремих частин територій України (областей та районів).

Переважна більшість генпланів населених пунктів була розроблена до 1991 року. За час незалежності України з них зкореговано близько 15%.

У ЗУ «Про генеральну схему планування території України», який розрахований на два етапи: перший – до 2010 року, другий – 2011-2020 роки. У цьому законі не враховані чинники міжнародної інтеграції та міжнародного співробітництва.

Складовою» планування територій є зонування земель. Закон «про зонування земель» досі не прийнятий.

38. Проблеми здійснення землеустрою як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.

Землеустрій законодавчо визначається як «сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил» (ст.1 ЗУ «Про землеустрій», ст.181 ЗКУ). Фактично, таке визначення ототожнює землеустрій із регулюванням земельних відносин, воно не відповідає існуючим правилам про землеустрій, будучи, на наш погляд, надто широким.

Цілий спектр визначень землеустрою пропонується у спеціальній літературі.

А.М. Мірошниченко вважає, що землеустрій сьогодні вживається у законодавстві у значенні сукупності заходів, що включають підготовку, складання, виконання, затвердження та нагляд за виконанням проектної документації щодо використання, охорони та відтворення земель.

Роботи із землеустрою як різновид підприємницької діяльності підлягають ліцензуванню (п.58 ст.9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»). Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт затверджені наказом Держкомзему від 05.08.2009 №423. На жаль, сьогодні у сфері ліцензування цієї діяльності існує величезна кількість практичних проблем.

Згідно ЗУ ст..1 «Про захист конституційних прав громадян на землю» Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виконання робіт з такими розцінками часто є невигідним і навіть збитковим для землевпорядних організацій. В таких умовах положення Закону часто ігноруються всіма землевпорядними організаціями, що здійснюють надання послуг в певній місцевості. Землевпорядні організації практикують затягування землевпорядних робіт, змушуючи замовника до неофіційних доплат. Іншим шляхом обходу положень Закону є стягнення землевпорядними організаціями окремо коштів в оплату за виконання робіт із виготовлення право установлюючи документів, і окремо – за виготовлення проекту відведення, за встановлення меж тощо.