- •Витоки політичного знання і формування політичної науки.
- •Основні парадигми та школи політології.
- •3. Предмет політології як науки і як навчальної дисципліни.
- •Система і структура політичної науки.
- •5.Методи політології.
- •6.Функції і значення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •Місце політології в системі гуманітарних наук. Особливості розвитку політології в Україні.
- •8. Виникнення політики як суспільного явища.
- •9. Поняття і властивості політики.
- •10.Роль політики у житті сучасного суспільства.
- •11.Політика і право
- •12. Політика і економіка
- •13 Політика і релігія
- •14 Сутність політичної влади, її наукові концепції
- •15 Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади
- •16 Властивості політичної влади
- •17 Ефективність і легітимність політичної влади
- •18 Поняття, джерела і типи легітимності політичної влади
- •19 Поняття суб’єктів політики. Діалектика суб’єктів і об’єктів політики
- •20 Характерні риси особистості як суб’єкта політики
- •21 Передумови і мотиви участі індивіда в політиці
- •22 Політична соціалізація: етапи і фактори
- •23 Сутність, типи, види і мотивація політичної поведінки особи
- •24. Сутність і наслідки відчуження людини від політики.
- •25. Форми, методи, характерні риси політичної діяльності.
- •26. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності. Можливості участі громадян України в політиці.
- •27.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти(групи) як основні суб’єкти політики.
- •28. Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.
- •29.Політичне лідерство:сутність,функції,типологія.
- •30.Політична еліта: ознаки,структура, функції
- •31. Класичні та новітні теорії еліт.
- •32. Типологія політичних еліт.
- •33. Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.
- •34.Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.
- •35. Особливості держави як політичного інституту.
- •36. Правова держава: основні риси.
- •37. Ознаки, структура і функції держави
- •38. Сутність та поняття політичного режиму.
- •39. Типологія політичних режимів.
- •40. Особливості політичного режиму в Україні.
- •41. Взаємозв’язок та взаємодія громадянського суспільства і держави.
- •42. Поняття та функції соціальної держави.
- •43. Сутність і значення громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
- •44. Політичні партії: визначення і функції.
- •45. Типологія сучасних політичних партій та її критерії.
- •47. Альтернативні рухи як різновид суспільно політичних об’єднань
- •48. Групи тиску як засіб впливу на державну політику.
- •49. Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.
- •50.Структура політичної системи.
- •51.Функції політичної системи
- •52.Типологія політичних систем.
- •53.Специфіка політичної системи України.
- •54.Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Різновиди авторитарних політичних систем.
- •55.Поняття і основні властивості тоталітарних політичних систем.
- •56. Основні сучасні теорії демократії
- •57. Сутність і універсальні особливості демократичних політичних систем.
- •58. Поняття політичної свідомості та її значення для функціонування політичної сфери суспільства.
- •59. Структура, функції, типи політичної свідомості.
- •60. Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.
- •61. Основні принципи лібералізму.
- •62. Основні принципи неолібералізму
- •63. Основні цінності консерватизму
- •64. Основні риси ідеології неоконсерватизму
- •65. Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база, цілі.
- •66. Соціал-демократичний рух у світі і на Україні
- •67. Націоналізм, його сутність і роль у політичному житті.
- •68. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- •69. Поняття, сутність політичної культури. Класифікація і типологія політичних культур.
- •70. Структура і функції політичної культури
- •71. Характерні риси і проблеми розвитку політичної культури в Україні
- •72. Поняття, сутність, особливості і типологія політичного процесу
- •73. Політична модернізація
- •74. Політична криза: поняття та різновиди
- •75. Революція та реформа як види політичних перетворень
- •76. Сучасні тенденції розвитку світової політики.
- •77. Глобалізація і глобальна політика.
- •78. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання
- •79. Правові засади міжнародної політики
- •80. Національний інтерес, як основа зовн. Політ держави
- •81. Міжнародні організації та Україна
- •82. Сутність геополітики
- •83. Основні геополітичні характер Укр. Держ
- •84. Завдання і напрями зовнішньої політики України
- •85. Політичний конфлікт: сутн, ознаки, причини виникнення
- •86. Структура, функції, динаміка політ конфлікт.
- •87. Типологія політичних конфліктів
- •88. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі.
- •89. Сутність та структура політ. Комунікації
- •90. Змі у системі масової комунікації
16 Властивості політичної влади
Основні особливості політичної влади:
верховенство
публічність
моноцентричність
легальність
різноманіття ресурсів.
Верховенство полягає в обов'язковості її рішень для інших видів влади, що забезпечує дієвість верховенства суспільства в цілому. Вона може обмежити вплив інших видів влади, наприклад економічної чи духовно-інформаційної, або й узагалі припинити функціонування окремих їхніх суб'єктів.
Моноцентричність проявляється в наявності єдиного центру прийняття рішень, які стосуються всього суспільства. Таким центром є держава, її вищі органи. На відміну від політичної влади інші види влади (економічна, соціальна, духовно-інформаційна) є поліцентричними, вони здійснюються багатьма незалежними один від одного центрами - підприємствами, соціальними фондами, засобами масової інформації тощо.
Легальність політичної влади означає її законність, зокрема щодо існування самої влади та застосування нею примусу.
Різноманіття ресурсів, тобто засобів здійснення. Політична влада використовує не тільки примус, а й економічні, соціальні, духовно-інформаційні засоби. При цьому найважливішими засобами її здійснення є правові й політичні норми.
Кумулятивний характер проявляється у зростаючому нагромадженні влади та значному посиленні її впливу в результаті взаємодії різних видів і ресурсів влади. Так, економічна влада, створює можливості для оволодіння владою політичною, наприклад шляхом фінансового забезпечення перемоги на виборах. Наявність економічних ресурсів відкриває доступ і до духовно-інформаційної влади. Оволодіння засобами масової інформації створює можливості для інформаційного впливу на суспільство і владу, зайняття провідних політичних позицій, отримання доходу. Політична влада відкриває доступ до економічної, соціальної і духовно-інформаційної влади, дає можливість зосереджувати в руках конкретних осіб економічні, соціальні та інформаційні ресурси. В результаті зосередження в руках небагатьох осіб ресурсів економічної, політичної, соціальної та духовно-інформаційної влади утверджується олігархічна форма державного правління, коли країною править фактично у власних інтересах невелика група найбагатших людей.
17 Ефективність і легітимність політичної влади
Дієздатність влади багато в чому залежить від її легітимності. Це один з показників ефективності політичної влади. В легітимності відображається ставлення громади до влади, її можна визначити як стан влади, коли вона визнається більшістю народу законною і справедливою. Легітимність і авторитетність влади - явища певною мірою схожі. Легітимність означає згоду народу з владою, коли він добровільно визнає її право приймати рішення, які повинні виконуватися. Чим нижчий рівень легітимності, тим частіше влада буде спиратися на силовий примус. Від легітимності потрібно відрізняти легальність влади. Це юридичне поняття, яке означає відповідність влади діючим законам. Наприклад, влада президента легальна, тому що він обраний відповідно до законів і в здійсненні своїх повноважень опирається на закон; влада монарха легальна, тому що не був порушений порядок престолонаслідування.
Легітимація - це спосіб або процес, методом якого влада отримує виправдання. Ідеальні легітимності (рівень 100% підтримки населенням) не буває. У будь-якому суспільстві є люди, що порушують закони або ставляться до влади апатично. Нарешті, в демократичному суспільстві існує опозиція офіціальній владі. Відповідно будь-яка влада повинна підтверджувати свій авторитет, доказувати населенню, що саме вона найбільшою мірою відповідає його інтересам.
Вебер зазначав, що характер легітимності влади відображає її природу. Він виділив 3 типи легітимності панування: традиційний (заснований на вірі в звичай, в священну спрадавна існуючих порядків і властей), харизматичний (ґрунтується на вірі у виняткові якості керівника, дані йому зверху — Богом або Природою. Харизматична легітимність базується на вірі і на емоційному, особовому відношенні вождя і маси), раціонально-легальний (джерелом легітимності виступає інтерес, який спонукає людей підкорятися не особі керівника, а праву, в рамках якого обираються і діють представники влади в демократичних державах).
Разом з легітимністю найважливішим чинником стабільності в суспільстві є ефективність влади. Ефективність – це результативність влади, що характеризується саме мірою виконання нею своїх функцій, реалізацією чекань і вимог громадян. Не дивлячись на мотиваційні відмінності, легітимність і ефективність влади тісно зв'язані: будь-які типи легітимності багато в чому визначаються надіями на її ефективність.