
- •Витоки політичного знання і формування політичної науки.
- •Основні парадигми та школи політології.
- •3. Предмет політології як науки і як навчальної дисципліни.
- •Система і структура політичної науки.
- •5.Методи політології.
- •6.Функції і значення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •Місце політології в системі гуманітарних наук. Особливості розвитку політології в Україні.
- •8. Виникнення політики як суспільного явища.
- •9. Поняття і властивості політики.
- •10.Роль політики у житті сучасного суспільства.
- •11.Політика і право
- •12. Політика і економіка
- •13 Політика і релігія
- •14 Сутність політичної влади, її наукові концепції
- •15 Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади
- •16 Властивості політичної влади
- •17 Ефективність і легітимність політичної влади
- •18 Поняття, джерела і типи легітимності політичної влади
- •19 Поняття суб’єктів політики. Діалектика суб’єктів і об’єктів політики
- •20 Характерні риси особистості як суб’єкта політики
- •21 Передумови і мотиви участі індивіда в політиці
- •22 Політична соціалізація: етапи і фактори
- •23 Сутність, типи, види і мотивація політичної поведінки особи
- •24. Сутність і наслідки відчуження людини від політики.
- •25. Форми, методи, характерні риси політичної діяльності.
- •26. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності. Можливості участі громадян України в політиці.
- •27.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти(групи) як основні суб’єкти політики.
- •28. Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.
- •29.Політичне лідерство:сутність,функції,типологія.
- •30.Політична еліта: ознаки,структура, функції
- •31. Класичні та новітні теорії еліт.
- •32. Типологія політичних еліт.
- •33. Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.
- •34.Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.
- •35. Особливості держави як політичного інституту.
- •36. Правова держава: основні риси.
- •37. Ознаки, структура і функції держави
- •38. Сутність та поняття політичного режиму.
- •39. Типологія політичних режимів.
- •40. Особливості політичного режиму в Україні.
- •41. Взаємозв’язок та взаємодія громадянського суспільства і держави.
- •42. Поняття та функції соціальної держави.
- •43. Сутність і значення громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
- •44. Політичні партії: визначення і функції.
- •45. Типологія сучасних політичних партій та її критерії.
- •47. Альтернативні рухи як різновид суспільно політичних об’єднань
- •48. Групи тиску як засіб впливу на державну політику.
- •49. Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.
- •50.Структура політичної системи.
- •51.Функції політичної системи
- •52.Типологія політичних систем.
- •53.Специфіка політичної системи України.
- •54.Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Різновиди авторитарних політичних систем.
- •55.Поняття і основні властивості тоталітарних політичних систем.
- •56. Основні сучасні теорії демократії
- •57. Сутність і універсальні особливості демократичних політичних систем.
- •58. Поняття політичної свідомості та її значення для функціонування політичної сфери суспільства.
- •59. Структура, функції, типи політичної свідомості.
- •60. Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.
- •61. Основні принципи лібералізму.
- •62. Основні принципи неолібералізму
- •63. Основні цінності консерватизму
- •64. Основні риси ідеології неоконсерватизму
- •65. Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база, цілі.
- •66. Соціал-демократичний рух у світі і на Україні
- •67. Націоналізм, його сутність і роль у політичному житті.
- •68. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- •69. Поняття, сутність політичної культури. Класифікація і типологія політичних культур.
- •70. Структура і функції політичної культури
- •71. Характерні риси і проблеми розвитку політичної культури в Україні
- •72. Поняття, сутність, особливості і типологія політичного процесу
- •73. Політична модернізація
- •74. Політична криза: поняття та різновиди
- •75. Революція та реформа як види політичних перетворень
- •76. Сучасні тенденції розвитку світової політики.
- •77. Глобалізація і глобальна політика.
- •78. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання
- •79. Правові засади міжнародної політики
- •80. Національний інтерес, як основа зовн. Політ держави
- •81. Міжнародні організації та Україна
- •82. Сутність геополітики
- •83. Основні геополітичні характер Укр. Держ
- •84. Завдання і напрями зовнішньої політики України
- •85. Політичний конфлікт: сутн, ознаки, причини виникнення
- •86. Структура, функції, динаміка політ конфлікт.
- •87. Типологія політичних конфліктів
- •88. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі.
- •89. Сутність та структура політ. Комунікації
- •90. Змі у системі масової комунікації
42. Поняття та функції соціальної держави.
Соціальна держава — це правова держава, яка проводить активну соціальну політику, спрямовану на забезпечення прав і свобод людини, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення.
У цьому зв’язку підкреслимо, що розвинена, «повноцінна» соціальна держава як держава соціально-демократичного типу виконує, взагалі кажучи, всі функції останньої. Але специфічними функціями, в яких виражається, власне соціальність держави, є наступні:
- соціально-активізуюча (сприяння економічній активності працездатних верств населення);
- соціально-правозабезпечувальна (забезпечення реальних гарантій здійснення економічних, соціальних і культурних прав усіх громадян);
- узгоджувальна, «консенсусна» (зміцнення соціального миру й злагоди у суспільстві).
43. Сутність і значення громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
У політичній cфері носіями політичної діяльності та політичних відносин є різні організації, а насамперед політичні партії. Політична партія — це організація, що об’єднує на добровільній основі найактивніших представників тих чи інших класів, соціальних верств та груп. Основним призначенням партії є політична освіта мас та надання цілеспрямованого й організованого характеру діям цих мас для захисту власних інтересів. Як свідчить історична практика, політичні партії в усіх країнах створювалися як інструмент боротьби за владу та перенесення інтересів різних ідейно-політичних течій у реальну політику держави. Звідси випливає й головна мета їхньої діяльності — захист соціально-політичних інтересів певних груп населення. Саме заради реалізації цих інтересів і ведеться боротьба за завоювання й утримання влади.
Політичні партії, як правило, мають свою програму, систему цілей, які вони активно пропагують та захищають, більш-менш розгалужену організаційну структуру, вони покладають на своїх членів певні обов’язки та встановлюють норми поведінки. Це дає змогу партіям стати могутнім чинником підвищення рівня організованості політичного життя. У тих суспільствах, де існує розвинута система політичних партій, діяльність яких базується на правових нормах, панує й політична стабільність. Суспільство за таких умов здатне цивілізовано вирішувати всі політичні проблеми, що виникають, використовуючи для цього різноманітні засоби, не боючись ані кризи, ані анархії.
Отже політичні партії є важливою ланкою, що з'єднує громадянське суспільство й державу, є політичні партії.
Ознаки політичних партій: добровільність об’єднання; певна тривалість існування в часі; наявність організаційної структури; прагнення влади; пошук народної підтримки.
Основна мета діяльності політичної партії — здобути політичну владу в державі та реалізовувати свої програмні цілі — економічні, політичні, ідейно-теоретичні, моральні за допомогою законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.
Свої програмні цілі політичні партії проводять у життя через ідейно-політичну, організаційну, пропагандистську, державну (коли оволодівають державною владою) діяльність, виробляючи стратегію й тактику своєї поведінки на різних історичних етапах розвитку і за різних політичних умов.
Структура політичної партії:
– ядро (керівні органи вищої і нижчої ланок, партійні лідери, активісти);
– рядові члени партії;
– прибічники.