26. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності. Можливості участі громадян України в політиці.

Мотивація. осн мотиваційн чинники до участі в політичній діяльності:загальне благо; самореалізація;задоволення індивідуальних інтересів;прагнення до влади

Вебер акцентує на тому, що успіх політичної діяльності буде залежити не тільки від мотивації лідера, для якого віра і відданість ідеї є неодмінною умовою, але і від мотивів йото оточення.

Єжи Вятр називає такі основні мотиви у політичній діяльності:соціоцентричні;егоцентричні

Політичну пасивність, різке зниження політичної участі людей зумовлюють нестатки, життєві клопоти й труднощі, злидні, безнадійність спроб змінити життя на краще.

Політична діяльність здійснюється на двох рівнях: перший (нижчий) — політична участь. Основними формами цього рівня є: вибори, мітинги, маніфестації, збори, страйки тощо. Другий (вищий) рівень — це професійна політична діяльність законодавчих, виконавчих та судових функціонерів, керівників політичних партій, рухів та громадських об’єднань тощо. У суспільному житті поширено такі основні форми політичної взаємодії суб’єктів, як гегемонія, плюралізм, компроміс, консенсус, союз, блок, конфронтація, політичний екстремізм, конфлікт, війна

Участь гр-н України в політиці

Політичні права і свободи громадян України – це можливість людини і громадянина брати участь у громадському та державному житті, вносити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, їхніх службових осіб та об'єднань громадян, критикувати вади в роботі...

безпосередньо брати участь у різних об'єднаннях громадян (право на свободу пересування, вибір місця проживання та вільне залишення території України, право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації, право на свободу світогляду та віросповідання тощо). Їх слід розглядати як можливості, що належить їм від народження і забезпечені законом. Вони дозволяють громадянам у встановлених межах активно впливати на організацію і діяльність держави та її органів, інших суб'єктів політичної системи, а саме: політичну сферу суспільних відносин та брати участь у політичному житті.

27.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти(групи) як основні суб’єкти політики.

Відношення сусп. рівності та нерівності, а також права і обов’язки груп, що витікають з займаних ними сусп. позицій наз соц. стратифікацією. Стратифікація відображає соціальну неоднорідність, розшарування суспільства, неоднаковість соціального положення його членів і соціальних груп, їхню соціальну нерівність.

Поняття «група» ввів в 20 ст амер соціолог Коолей, поділив групи на первинні(невелика кіль-то людей,які безпосередньо контактують,мають особисті зв’язки) та вторинні(великі групи людей, які не мають жодних особистих зв’язків). Також поділяють на:добровільні і недобровільні; зовнішні, внутрішні групи натиску.

В основі поділу на групи лежить те, що групи є рушіями сусп. поступу,від них залежить тип сус-ва,держ лад.

Соц стр-ра-це сукупність соц. груп, що розрізняються за своїм становищем у суспільстві.

Фази формування групи як суб’єкта: формування іде самостійно,стихійно; члени груп усвідомлюють свою належність; члени доходять до усвідомлення необхідності діяльності, боротьби за владу чи панування даної групи; усвідомл необхідність своєї організації для заволодіння і утримання влади. Для керівництва держ з’являється певна спец група-бюрократія.

Сусп орг-ії, спілки, обєднання виникають як прояв свідомої, ціле спрям дія-ті людей, відображення сусп. зв’язків, активності людей різних сферах їх життя, диференційованих інтересів, потреб, що усвідомлюються і вимагають певної діяльності.

Сусп орг.-я- добровільне обєднання, осн документами,які визначають мету, принципи, орг. структуру, є статут і програма діяльності.

Функції сусп. орг.-ій: виховна, активізації, підбору і підготовки кадрів, артикуляції. У рамках політ сис-ми діють і неофіц сусп. обєднання.

Ознаки сусп. орг.-ій: мета діяльності, методи, місце знаходження, типи інтересів.

Стадії внутр. розвитку сусп. орг.-ії: створення передумов руху або обєднання; артикуляція інтересів, агітація, розвиток політ дія-ті; загасання політ руху.