Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
politologia_K_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
27.12.2019
Размер:
521.73 Кб
Скачать

69

  1. Витоки політичного знання і формування політичної науки.

Історично першою формою пізнання політики була релігійно-міфологічна. Майже два тисячоліття до нової ери панували уявлення про божественне походження влади і суспільно-політичного устрою.

З сер. 1 тис. посилився процес раціоналізації, пов'язаний з Аристотелем, Платоном, Цицероном. Вони вважали, що мета політичної науки – навчання людей гарно і справедливо жити в суспільстві, взаємодіяти в єдиній державі.

Аристотель заклав основи політології к окремої самостійної дисципліни.(батько політології)

Лише в 16 ст. Макіавелі звільнив політологію від релігійно-епічної форми.

Періоди розвитку політології:

  1. Філософський (Аристотель- громадянська війна в Америці).

  2. Емпіричний (Громадянська війна в Америці – 2 світова війна)

  3. Рефлексія (2 світова війна-сьогодення).

Виникнення політології як науки і дисципліни:

1857-Ф.Лібер створив кафедру «Історія і політична наука» в колумбійському коледжі.

1880-в Америці створена 1 школа політичної науки.

1903-Американська асоціація політичної науки.

1949-під керівництвом ЮНЕСКО створена Міжнародна асоціація політичної науки

В срср політична наука до 70х рр. не викладалася(через ідеологічне табу).

Після здобуття Україною незалежності почався політологічний ренесанс, стрімкий розвиток політичної науки.

  1. Основні парадигми та школи політології.

Парадигма в политологии — совокупность познавательных принципов и приемов отображения политической реальности.

Существует четыре группы парадигм: теологические (божественное обїяснене политики и власти), натуралистические (рассмотрение человека как части природы и объяснение политики влиянием природной среды), социальные (объясняет политические явления воздействием внешних факторов: экономических, культурных), рационально-критические(раскрытие внутренней природы политики).

Школи політології:

1.Англосаксонська школа (сша, британія). Риси: використання не пов'язаних між собою абстрактних тверджень, які можна перевірити емпірично; пояснення цих фактів через причинно-наслідкові зв'язки, основні методи збору фактів є опитування громадян і аналіз статистичних даних. Тематика різноманітна. Артур Фішер Бентлі.

2. Французська школа. Тематика більш конкретна: структурно-функціональнї особливостей партій; особливості становлення та розвитку партій як політичних інститутів; взаємозв'язок партійної, парламентської та виборчих систем. Леон Дюгі.

3. Німецька школа. Вплив німецької класичної філософії, теорії пангерманізму, зверхності німців над іншими націями; сприйняття політичної науки як складової частини комплексу суспільних дисциплін (конституційного права, політичної економії, філософії та історії). Макс Вебер.

3. Предмет політології як науки і як навчальної дисципліни.

Щодо предмету політології існують різні погляди:

  1. Політологія є лише однією наукою з наук, її предмет не охоплює всю політичну проблематику.

  2. Ототожнення політології з політичною соціологією, як найбільш загальні науки про політику.

  3. Розгляд політології як загальну інтеграційну науку про політику в усіх її проявах.

Таким чином, політологія являє собою науку про політику, її взаємодію з людиною, суспільством.

Складові предмету:

політична свідомість, культура.

суб’єкти політики.

внутрішньодержавні і міжнародні політичні стосунки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]