- •Витоки політичного знання і формування політичної науки.
- •Основні парадигми та школи політології.
- •3. Предмет політології як науки і як навчальної дисципліни.
- •Система і структура політичної науки.
- •5.Методи політології.
- •6.Функції і значення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •Місце політології в системі гуманітарних наук. Особливості розвитку політології в Україні.
- •8. Виникнення політики як суспільного явища.
- •9. Поняття і властивості політики.
- •10.Роль політики у житті сучасного суспільства.
- •11.Політика і право
- •12. Політика і економіка
- •13 Політика і релігія
- •14 Сутність політичної влади, її наукові концепції
- •15 Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади
- •16 Властивості політичної влади
- •17 Ефективність і легітимність політичної влади
- •18 Поняття, джерела і типи легітимності політичної влади
- •19 Поняття суб’єктів політики. Діалектика суб’єктів і об’єктів політики
- •20 Характерні риси особистості як суб’єкта політики
- •21 Передумови і мотиви участі індивіда в політиці
- •22 Політична соціалізація: етапи і фактори
- •23 Сутність, типи, види і мотивація політичної поведінки особи
- •24. Сутність і наслідки відчуження людини від політики.
- •25. Форми, методи, характерні риси політичної діяльності.
- •26. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності. Можливості участі громадян України в політиці.
- •27.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти(групи) як основні суб’єкти політики.
- •28. Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.
- •29.Політичне лідерство:сутність,функції,типологія.
- •30.Політична еліта: ознаки,структура, функції
- •31. Класичні та новітні теорії еліт.
- •32. Типологія політичних еліт.
- •33. Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.
- •34.Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.
- •35. Особливості держави як політичного інституту.
- •36. Правова держава: основні риси.
- •37. Ознаки, структура і функції держави
- •38. Сутність та поняття політичного режиму.
- •39. Типологія політичних режимів.
- •40. Особливості політичного режиму в Україні.
- •41. Взаємозв’язок та взаємодія громадянського суспільства і держави.
- •42. Поняття та функції соціальної держави.
- •43. Сутність і значення громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
- •44. Політичні партії: визначення і функції.
- •45. Типологія сучасних політичних партій та її критерії.
- •47. Альтернативні рухи як різновид суспільно політичних об’єднань
- •48. Групи тиску як засіб впливу на державну політику.
- •49. Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.
- •50.Структура політичної системи.
- •51.Функції політичної системи
- •52.Типологія політичних систем.
- •53.Специфіка політичної системи України.
- •54.Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Різновиди авторитарних політичних систем.
- •55.Поняття і основні властивості тоталітарних політичних систем.
- •56. Основні сучасні теорії демократії
- •57. Сутність і універсальні особливості демократичних політичних систем.
- •58. Поняття політичної свідомості та її значення для функціонування політичної сфери суспільства.
- •59. Структура, функції, типи політичної свідомості.
- •60. Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.
- •61. Основні принципи лібералізму.
- •62. Основні принципи неолібералізму
- •63. Основні цінності консерватизму
- •64. Основні риси ідеології неоконсерватизму
- •65. Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база, цілі.
- •66. Соціал-демократичний рух у світі і на Україні
- •67. Націоналізм, його сутність і роль у політичному житті.
- •68. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- •69. Поняття, сутність політичної культури. Класифікація і типологія політичних культур.
- •70. Структура і функції політичної культури
- •71. Характерні риси і проблеми розвитку політичної культури в Україні
- •72. Поняття, сутність, особливості і типологія політичного процесу
- •73. Політична модернізація
- •74. Політична криза: поняття та різновиди
- •75. Революція та реформа як види політичних перетворень
- •76. Сучасні тенденції розвитку світової політики.
- •77. Глобалізація і глобальна політика.
- •78. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання
- •79. Правові засади міжнародної політики
- •80. Національний інтерес, як основа зовн. Політ держави
- •81. Міжнародні організації та Україна
- •82. Сутність геополітики
- •83. Основні геополітичні характер Укр. Держ
- •84. Завдання і напрями зовнішньої політики України
- •85. Політичний конфлікт: сутн, ознаки, причини виникнення
- •86. Структура, функції, динаміка політ конфлікт.
- •87. Типологія політичних конфліктів
- •88. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі.
- •89. Сутність та структура політ. Комунікації
- •90. Змі у системі масової комунікації
Витоки політичного знання і формування політичної науки.
Історично першою формою пізнання політики була релігійно-міфологічна. Майже два тисячоліття до нової ери панували уявлення про божественне походження влади і суспільно-політичного устрою.
З сер. 1 тис. посилився процес раціоналізації, пов'язаний з Аристотелем, Платоном, Цицероном. Вони вважали, що мета політичної науки – навчання людей гарно і справедливо жити в суспільстві, взаємодіяти в єдиній державі.
Аристотель заклав основи політології к окремої самостійної дисципліни.(батько політології)
Лише в 16 ст. Макіавелі звільнив політологію від релігійно-епічної форми.
Періоди розвитку політології:
Філософський (Аристотель- громадянська війна в Америці).
Емпіричний (Громадянська війна в Америці – 2 світова війна)
Рефлексія (2 світова війна-сьогодення).
Виникнення політології як науки і дисципліни:
1857-Ф.Лібер створив кафедру «Історія і політична наука» в колумбійському коледжі.
1880-в Америці створена 1 школа політичної науки.
1903-Американська асоціація політичної науки.
1949-під керівництвом ЮНЕСКО створена Міжнародна асоціація політичної науки
В срср політична наука до 70х рр. не викладалася(через ідеологічне табу).
Після здобуття Україною незалежності почався політологічний ренесанс, стрімкий розвиток політичної науки.
Основні парадигми та школи політології.
Парадигма в политологии — совокупность познавательных принципов и приемов отображения политической реальности.
Существует четыре группы парадигм: теологические (божественное обїяснене политики и власти), натуралистические (рассмотрение человека как части природы и объяснение политики влиянием природной среды), социальные (объясняет политические явления воздействием внешних факторов: экономических, культурных), рационально-критические(раскрытие внутренней природы политики).
Школи політології:
1.Англосаксонська школа (сша, британія). Риси: використання не пов'язаних між собою абстрактних тверджень, які можна перевірити емпірично; пояснення цих фактів через причинно-наслідкові зв'язки, основні методи збору фактів є опитування громадян і аналіз статистичних даних. Тематика різноманітна. Артур Фішер Бентлі.
2. Французська школа. Тематика більш конкретна: структурно-функціональнї особливостей партій; особливості становлення та розвитку партій як політичних інститутів; взаємозв'язок партійної, парламентської та виборчих систем. Леон Дюгі.
3. Німецька школа. Вплив німецької класичної філософії, теорії пангерманізму, зверхності німців над іншими націями; сприйняття політичної науки як складової частини комплексу суспільних дисциплін (конституційного права, політичної економії, філософії та історії). Макс Вебер.
3. Предмет політології як науки і як навчальної дисципліни.
Щодо предмету політології існують різні погляди:
Політологія є лише однією наукою з наук, її предмет не охоплює всю політичну проблематику.
Ототожнення політології з політичною соціологією, як найбільш загальні науки про політику.
Розгляд політології як загальну інтеграційну науку про політику в усіх її проявах.
Таким чином, політологія являє собою науку про політику, її взаємодію з людиною, суспільством.
Складові предмету:
політична свідомість, культура.
суб’єкти політики.
внутрішньодержавні і міжнародні політичні стосунки.