«Руська трійця» (1833-1837рр.) у м. Львів

Керівники: І. Вагилевич, Я. Головацький, М. Шашкевич.

*Здійснили перехід від культурницького до політичного етапу національного відродження.

Мета діяльності:

• За допомогою слова просвітити народ;

• Пропаганда ідей відродження української нації і культури.

• Збір етнографічного матеріалу.

• Популяризація історії.

• Перетворення української мови на літературну.

Методи пропаганди: «ходіння в народ» для збору етнографічного матеріалу, та пропаганда ідей відродження українського народу.

Діяльність:

1833р. – видання збірки поезій та перекладів «Син Русі», заклик до національного єднання та пробудження нац. свідомості.

1834р. – видання історико-літературної збірки «Зоря», яка містила народні пісні, твори гуртківців, оспівування подвигів Б. Хмельницького та С. Наливайка, заклик до єднання українців Галичини та Наддніпрянщини.

1836р. – видання М. Шашкевичем «Проповіді української мови», «Читанка для діточок», І. Вагилевич переклав українською мовою «Слова о полку Ігоря».

1837р. – видання у Будапешті альманаху «Русалка Дністорова». Написана живою українською мовою і була зрозумілою для широких народних мас.

Ідеї збірки:

• Визнання єдності українського народу;

• Позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків;

• Пропаганда ідей власної державності та незалежності.

1837р. – розпад «Руської трійці». Згодом М.Шашкевич – помер, І.Вагилевич – став прихильником об’єднання українців з поляками, Я.Головацький – приєднався до москвофілів.

Отже, можна зробити певний висновок, що діяльність «Руської трійці» стала найбільшим проявом національного відродження, його члени з метою пропаганди національних ідей видали низку збірок з етнографічним матеріалом, які містили заклики до відродження. Вони стали першими, хто намагався здійснити перехід від культурницького до політичного етапу нац.. відродження.

59. Охарактеризуйте громадівський рух в Україні.

Періодизація громадівського руху:

1. 1859 – 1863рр. – легальна форма існування, мета – дослідження української мови та культури.

2. Кін. 60-х років ХІХ ст. – 1875р. – напівлегальна форма існування, наукова українознавча діяльність російською мовою.

3. 1875 – 1890рр. – нелегальна форма існування, пошуки форм легальної діяльності й перенесення центру політичної боротьби до Галичини (ідея «українського Пʼємонту» В. Антоновича).

Характеристика діяльності громад.

1. «Хлопомани» (1859-1861рр.) на Правобережжі.

Лідери: В. Антонович, Т. Рильський, П. Житецький.

Мета:

• Ліквідація царату.

• Скасування кріпосного права.

• Демократизація життя

• Освіта для селянства

• Активна служба народу.

Шляхи досягнення: без насильства і терору, через виховання національної свідомості. Збір етнографічного матеріалу.

2. Перша українська громада (1859р.) сПб

Лідери: М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Т.Шевченко.

Мета:

• Сприяння розвитку освіти, свободи літературного слова.

• Поширення національної ідеї.

• Формування національної свідомості.

Шляхи досягнення: 1861-1862рр. – видання журналу «Основа».