43. Розкрийте суть конституції п.Орлика та її історичне значення.

Після смерті І . Мазепи 5 квітня 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада. На ній було обрано нового гетьмана - найближчого сподвижника Івана Мазепи, генерального писаря його уряду Пилипа Орлика (1672-1742). Він очолив першу українську політичну еміграцію в Західній Європі й уряд в екзилі (еміграції). Пилип Орлик походив із давнього чеського роду. Його батько загинув у Хотинській війні. Навчався спочатку в єзуїтській колегії у Вільно, а потім у Києво-Могилянському колегіумі. Був освіченою людиною , знав кілька європейських мов. Займав посади в Генеральній військовій канцелярії, згодом став генеральним військовим писарем і найближчим радником гетьмана Мазепи.

Під час козацької ради 5 квітня 1710р. було прийнято «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика», або «Бендерська Конституція»), складалася з 16 статей. Цю конституцію з-поміж інших угод вирізняло те, що це була угода між старшиною і запорозькими козаками, з одного боку, та гетьманом з другого, а не між гетьманом і монархом-протектором.

Положення:

• Проголошувалася незалежність України від Московської держави та Речі Посполитої, але під протекторатом шведського короля.

• Територія України визначалася Зборівським договором 1649 р.

• Законодавча влада – Генеральна козацька Рада. Скликалася тричі на рік – на Різдво, Покрову, Великдень. Складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців.

• Виконавча влада – гетьман та старшини.

• Судова – Генеральний суд, без втручання гетьмана.

• Держана скарбниця підпорядковувалася генеральному підскарбію.

• Встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом.

Історичне значення:

• Фактично було проголошено республіканський політичний устрій Української держави.

• стала найвищим щаблем тогочасної політичної думки не тільки в Україні , а й взагалі в Європі. Жодна з країн на той час не мала подібних документів.

• Були закладені підвалини принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, упроваджувалась виборність посад.

• Діяла на тій частині Правобережної України, де зберігався військово-територіальний полковий устрій.

• Конституція Пилипа Орлика містила велику кількість прогресивних ідей, була на рівні кращих досягнень тогочасної юридичної думки. Вона значно випереджала свій час, а також свідчила про глибокі демократичні засади кабінету Пилипа Орлика.

47.Доведіть, що культура XVIII ст. Розвивалася в рамках утвердження гуманістичних традицій у житті українського народу.

Особливості розвитку культури:

• Події початкового етапу Національно-визвольної війни сприяли піднесенню творчого духу українського народу.

• Культурницька політика гетьманів(І. Мазепа, реставрація та побудова нових церков, палацу в Батурині).

• Певне гальмування культурного розвиток внаслідок Руїни та розподілу українських земель між Польщею та Росією, відповідно і вплив Західної Європи та Росії.

• Насильницька русифікація під російської України.

• Культурницький вплив Європейських культурницьких течій – бароко та класицизму та їх творче переосмислення українським народом.

• Кращі інтелектуальні сили українського народу у XVIII ст. заохочувалися і залучалися до праці в Росії.

Розвиток освіти:

Києво-Могилянська академія ( з 1701р. за наказом Петра І). Після смерті І. Мазепи починається поступовий занепад академії внаслідок розпоряджень російської влади. Було засновано Чернігівський (1700р.), Харківський та Переяславський (1738р.) колегіуми. Навчали церковнослужителів, державних діячів та вчителів початкових класів. Початкова освіта була представлена у вигляді циферних, полкових та гарнізонних шкіл, в яких переважно навчалися діти з заможних родин.

На той час відчувався значний вплив традицій європейського просвітництва та гуманізму. Внаслідок цього у К-М академії достатньо потужно розвивалися не богословство, а більш точні науки, наприклад існувала потужна математична школа, представниками якої були Ф. Прокопович, С. Яворський, які активно пропагували вчення Р. Декарта, Бекона, Галілея, Н.Коперника.

Видатним українським філософом і просвітителем, представником барокового стилю в літературі був Григорій Сковорода, у працях якого панували ідеї гуманізму. У літературних творах мандрівного філософа проглядаються ідеї «сродної праці» у байці «Бджола та Шершень», ідеї гуманізму у поезії «De libertato» («До свободи»). Вважав, що самопізнання і праця, яка відповідає природним нахилам людини, на його думку, є шляхом до щасливого життя. Сковорода став одним з найвидатніших філософів XVIII ст. в Європі.

В Україні кінця XVII-XVIII ст. поглибилась увага до історії. У цей час з'являються козацькі літописи Самійла Величка, Григорія Грабянки, Самовидця. Основна їхня тема – події визвольної війни українського народу. Автори літописів вперше намагалися перейти від хронологічного переліку подій до їх осмислення, використовували різноманітні документи.

Архітектура (бароковий стиль): В українському мистецтві XVIII ст. відбувався відхід від старих, середньовічних канонів. У монументально-декоративному мистецтві, в розписах церков, храмів відчуваються народні мотиви, яскраво проступають побутові деталі. У період гетьманування І.Мазепи збудовано 12 храмів, відреставровано близько 20 церков. Найбільш визначними з мазепинських будов були церква в Борисоглібському монастирі (Чернігів), церква Всіх Святих над Окономською брамою Лаври в Києві, церква Вознесіння в Переяславі та ін. У середині XVIII ст. українська архітектура була збагачена такими чудовими пам'ятками, як Андріївська церква у Києві (архітектори Растреллі), собор Святого Юра у Львові, собор Різдва Богородиці в Козельці та низкою інших. Театр:

Осередок - Києво-Могилянська академія. Вистави ставили студенти, які знайомили глядачів з творами Ф.Прокоповича. М.Довгалевського, Г.Кониського. Велика увага в академії приділялась музичній освіті. Була організована музично-хорова школа. Значним музичним центром в Україні була гетьманська столиця Глухів. Розумовський запросив до себе відомого капельмейстера Андрія Рачинського, зі школи якого вийшли видатні композитори Артем Ведель, Максим Березовеський. Отже, українська культура в XVIII ст. дедалі більше долала середньовічні канони, збагачувалась ідеями гуманізму й просвітництва. Проте її розвиток гальмувався феодально-кріпосницькою системою, національним гнітом, що посилювався на українських землях. Заходи російського царизму проти української культури протягом другої половини XVII-XVIII ст.: 1720 p. — Петро І заборонив книгодрукування українською мовою. 1729 р. --- Петро III звелів переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження. 1763 р. — Катерина II заборонила викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії. 1775 р. — Синод розпорядився вилучити з усіх шкіл українські букварі.