Повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила) – 1630р.

Привід: конфлікт між реєстровцями(М. Дорошенко) та нереєстровим козацтвом(Т. Федорович).

25 травня 1630р. – «Тарасова Ніч» було захоплено Переяслав і в цю ніч повстанцями було перерізано Золоту роту польської шляхти.

В травні внаслідок успішних бойових дія з боку козаків Конєцпольський був готовий піти на компроміс - укладення Переяславської угоди (29 травня 1630р.)

Умови:

• Реєстр складає 8 тис.

• Гетьман затверджується польським королем.

• Підтвердження умов Куруківської угоди (6 полків і платня 60 тис.)

Повстання під проводом Івана Сулими (1635р.)

Привід: будівництво поляками фортеці Кодак, з метою нагляду за Січчю.

В ніч з 12 на 13 серпня 1635р. – Сулима + 800 козаків зруйнували фортецю Кодак, внаслідок цього І. Сулиму видано реєстровцями польській владі та страчено у Варшаві.

Повстання під проводом Павла Бута (Павлюка) – 1637р.

Серпень 1637р. – початок повстання.

Гасло повстання: «Захист православної віри та боротьба із ляхами»

Повстання поширилось на територію Середнього Подніпровʼя, особливо на Лівобрежя.

1 грудня 1637р. – поразка під Боровицею.

6 грудня 1637р. – поразка повстанців у битві під Кумейками, видача Бута полякам, страта у Варшаві.

Повстання під проводом Якова Острянина, Дмитра Гуні, Карпа Скидана (1638р.)

Привід: прийняття польським Сеймом Ординації війська Запорізького.

Квітень 1638р. – перемога козаків під Говтою.

Червень 1638р. – поразка козаків під Жовніном: частина козаків разом з Я. Остряниною відступили на Слобожанщину, частина продовжила повстання разом з Д. Гунею.

Осінь 1638р. – внаслідок повної поразки повстання козаки змушені прийняти Ординацію війська Запорізького.

Умови Ординації війська Запорізького:

• Реєстр складає 6тис.

• Замість реєстрового гетьмана обирається польський комісар.

• На посади осавулів та полковників обиралися представники польської шляхти, козаки займали лише другорядні посади.

• 2 реєстрових полки мають перебувати на Січі.

• Відбудова фортеці Кодак.

• Припинення покозачення.

Висновок (власне аналіз):

• Козацькі повстання кінця ХVІ – першої третини ХVІІ століть завершилися поразками.

• Основними причинами невдач військ були: стихійність та локальний характер повстань, розкол реєстрового та нереєстрового козацтва внаслідок політики польського уряду, неузгодженість у діях козацьких старшин та рядових козаків.

• Незважаючи на поразки, козацько-селянські повстання відіграли важливу роль в історії українського народу: гальмування процесу окатоличення та полонізації українського населення, зменшення тиску феодально-кріпосницького гніту, підвищували авторитет козацтва, послужили досвідом для Національно-визвольної війни,прискорили формування національної свідомості народу.

1638-1648рр. – «Доба золотого спокою» на українських землях.

31. Охарактеризуйте розгортання воєнно-політичних подій 1650-1653 рр.

Після укладення Зборівського мирного договору (8 серпня 1649р.) воєнні дії між козаками та поляками були припинені на деякий час. Обидві сторони розуміли, що війна не завершена. Намагаючись заручитися союзниками для подальшої боротьби з Польщею Б.Хмельницький спрямовує свою зовнішню політику на встановлення мирних та союзницьких відносин з князівствами: Трансільванія, Валахія, особливо з Молдавією.

З метою укладення союзу з Молдовою Б. Хмельницький у серпні-вересні 1650р. проводить

І Молдавський похід:

• Козаки захопили Ясси.

• В. Лупул (молдавський господар) укладає союз з Б.Хмельницьким і зобов’язується не допомагати Речі Посполитій.

• Домовленість про укладання шлюбу між дочкою Лупула та Тимошем Хмельницьким.

Військові дії між Гетьманщиною та Річчю Посполитою поносилися після нападу польських військ на с. Красне на Поділлі в лютому 1651р. В результаті облоги міста загинув полковник Д. Нечай .

1 – 10 березня 1651р. – облога Вінниці, якою керував полковник І. Богун. В результаті поляки зазнали великих втрат і відступили.

18червня – 1 липня 1651р. – битва під Берестечком. Битва між польським військом (бл. 230тис.) і козаками (100тисс) + татари (30-40тис.), в результаті якої козацькі війська зазнали поразки через втечу з поля бою татарських військ. Основні козацькі загони були виведені з місця битви І. Богуном і здійснили відступ на Київщину, бо Б.Хмельницький потрапив у полон до татар.

13 – 15 вересня 1651р. – облога Білої Церкви польсько-литовським військом, місто не захопили. В результаті М. Потоцький погодився на переговори і укладення Білоцерківського мирного договору.

18 вересня 1651р. – укладення Білоцерківського мирного договору:

• Територія Гетьманщини обмежувалась Київським воєводством;

• Реєстр скорочувався до 20тис. козаків;

• Випищики поверталися до панів;

• Гетьман позбавлявся самостійності у зовнішньополітичній діяльності, та відбувався розрив союзу з Кримським Ханством;

• Гетьман мав підпорядковуватися коронному гетьману та польському королю;

• Заборона розміщення польських військ на території Київського воєводства;

• Гетьман мав право обирати полковників і генеральних старшин;

• Хмельницький залишався гетьманом, але після його смерті гетьмана мав обирати король.

Умовами укладеного договору не була задоволена жодна зі сторін. Укладення даного договору спричинило посилення настроїв антипольської та анти гетьманської боротьби, в результаті чого частина населення переселялася на території Московської держави на майбутню Слобідську Україну.

Розуміючи незадоволеність населення укладенням Білоцерківського договору Б.Хмельницький збирає військо і вирішує продовжити бойові дії.

22-23травня 1652р. – битва під Батогом. 35тис. українське (+20тис. татар.) військо розгромило 35тис. польське військо тим самим розпаливши антипольські виступи на Поділлі.

Липень – серпень 1652р. – ІІ Молдавський похід:

• Поновлення союзу після його розірвання після поразки під Берестечком;

• Весілля Тимоша Хмельницького та Розанди Лупул.

Квітень – травень 1653р. – ІІІ Молдавський похід:

• Військова допомога у відновленні влади В. Лупула;

• Похід на Валахію, поразка козаків. Привід до утворення антиукраїнської коаліції.

Намагання Б. Хмельницького посадити на молдавський трон сина Тимоша спричинило утворення в Європі антиукраїнської коаліції у складі Польщі, Валахії та Трансильванії.

6-13червня 1653р. – облога Камʼянця-Подільського, Б.Хмельницьким був відданий наказ припинити облогу через епідемію чуми.

Серпень – вересень 1653р. – ІV Молдавський похід: Допомога В.Лупулу у відновленні влади; облога козацького війська під Сучавою, смерть Тимоша Хмельницького.

11жовтня – 5 грудня 1653р.– облога українськими і татарським військами Жванця. Облога була знята в результаті підкупу татарського війська королем Польщі Яном ІІ Казимиром. Татари уклали з поляками сепаратний мир.

Отже, як з’ясувалося, то жванецька кампанія виявилася досить невдалою і гетьман розумів, що для того аби завершити війну знесиленій державі доведеться шукати нового союзника.