27. Проаналізуйте козацько-селянські повстання кінця хvі – першої третини хvіі ст.

Причини:

• Посилення кріпосницького та національного гніту. Окатоличення та ополячення українського населення.

• Експансія українських земель польською шляхтою, які були зайняті запорожцями.

• Зіткнення інтересів польської та української (ополяченої) шляхти та козацтва.

• Намагання офіційної влади Речі Посполитої офіційно взяти під контроль козацтва.

• Закріпачення українського населення, першим кроком до якого стало прийняття «Устава на волоки» у 1557р., остаточне закріпачення відбулося після 1588р. – прийняття Третього Литовського статуту, утворення фільварків.

• Поширення фільваркової системи господарювання. Фільварок – багатогалузеве поміщицьке господарство, засноване на кріпацькій праці.

• Захоплення польськими феодалами Південноукраїнських земель.

• Ігнорування польським урядом вимог стосовно збільшення реєстру козаків. Невідповідність юридичного і фактичного положення козацтва.

Реформа Стефана Баторія 1578р. – поділ козаків на реєстрових та нереєстрових.

Повстання під проводом Криштофа Косинського (1591-1593рр.)

Привід: загарбання маєтку Косинського білоцерківським старостою Острозьким.

1591-1592рр. – захоплення козаками Білої Церкви, Богуслава Києва; повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь та Поділля.

Січень 1593р. – поразка козаків під Пʼяткою на Житомирщині.

Травень 1593р. – нова хвиля повстання, облога Черкас, вбивство Косинського.

Жовтень 1593р. – припинення повстання через напад татар на Томаківську Січ.

Повстання під проводом Северина Наливайка (1594-1596рр.)

С. Наливайко брав участь у придушенні повстання під проводом К. Косинського, перебуваючи на службі в Костянтина Острозького. Після розгрому повстання під Пʼяткою очолює нове повстання.

Привід: побиття службовцями пана Калиновського батька Наливайка.

Липень 1594р. – відправив посланців на Січ з пропозицією підняти повстання проти Польщі.

5 жовтня 1594р. – захоплення Брацлава

1595р. – рейд Наливайка на Волинь і білоруські землі, внаслідок якого було захоплено деякі міста та взято контрибуцію.

кін. 1595 – поч..1596р. – повстання охопило Київщину, Волинь, Брацлавщину, Поділля та частину білоруського Полісся.

1595р. – приєднання до повстанців М. Шаули та Г.Лободи в м. Умань, в результаті чого було сформоване військо у 5-6тис.

Лютий – березень 1596р. – поразка повстанців під Острополем, Прилуками та Білою Церквою.

Травень 1596р. – оточення козаків в урочищі Солониця під Лубнами. «Солоницька трагедія» - оточення козаків та видача М. Шаули та С. Наливайка полякам, у 1597р. полонених було страчено у Варшаві.

Після поразки козаків протягом 30 років не спостерігалося масових антипольських повстань. Скоріш за все це можна пояснити послабленням польського гніту внаслідок активізації зовнішньополітичної діяльності Польщі, яка потребувала підтримки з боку козаків.

Повстання під проводом Марка Жмайла (1625р.)

Причини: див. вище, + незадоволеність положеннями Хотинського миру(1621р.) – заборона плавання по Дніпру та Чорному морю.

Привід: невиконання положень угод, укладених до Хотинської війни (Вільшанської – 1617р. та Роставицької – 1619р.) + несплата грошей та скорочення реєстра.

Жовтень 1625р. – Куруківська битва (в урочищі Ведмежої Лози біля Куруківського озера) між військами під керівництвом Станіслава Конецпольського (30тис.) та Марка Жмайла (20тис.). значні втрати з обох сторін, переможця не було визначено.

Внаслідок цього укладення Куруківської угоди 26жовтня 1625р. між Конєцпольським та М. Дорошенком (бо Жмайла було усунено від булави).

Умови угоди:

• Реєстр козаків складав 6 тисяч.

• Платня складала 60тисяч злотих на рік.

• Створено 6 реєстрових полків: Канівський, Корсунський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Переяславський.