1. Загальнонаукові:

   1. Історичний – дослідження подій та явищ на всіх стадіях його історичного розвитку

   2. Логічний – дотримання логіки в міркуваннях на всіх етапах історичного дослідження. Даний метод передбачає використання і наступних методів: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, дедукція та індукція, наукова гіпотеза.

   3. Метод систематизації – класифікація певних явищ та подій за певними ознаками приналежності до певного історичного процесу.

2. Специфічні:

   1. Порівняльно-історичний – дає змогу шляхом порівняння встановити схожість та відмінність між певними історичними явищами та процесами.

   2. Ретроспективний – вивчення минулого на основі аналізу пізніших етапів історичного розвитку.

   3. Діахронічний - метод періодизації історичних процесів.

   4. Хронологічний – дотримання послідовності подій у часі при описі та аналізі явища.

3. Міждисциплінарні:

   1. Статистичний – збирання первинної інформації, її зведення та групування та проведення відповідних розрахунків (наприклад – перепис населення)

   2. Математичний. Принципи історичного пізнання:

• Неупереджене ставлення до історичного минулого задля отримання найбільш правдивих результатів дослідження (приклад. – обґрунтування Міллером необхідності зруйнування Запорізької Січі 1775р., історія ВКП(б))

• Перевага факту над оцінкою

• Плюралізм думок стосовно факту чи явища

• Уникання подвійних стандартів(зміна думок має бути обґрунтованою)

• Відсутність при дослідженні умовного способу чи віртуальної дійсності.

Функції історії України:

• Пізнавальна (інтелектуально-розвиваюча) – «… без знання минулого немає майбутнього…»

• Практично-політична - використання певного досвіду минулого для застосування в прогнозування в політиці держави.

• Світоглядна – використання знання історичних фактів для формування обʼєктивної світоглядної позиції

• Виховна – формування в людини якостей громадянина на основі вивчення та осмислення історії України.

З вище викладених принципів історичного пізнання можна зробити певний висновок:

1. Історію судити не можна.

2. Історію змінити не можна

3. Історію треба розуміти та пояснювати ширше.

3. Дайте характеристику первісного суспільства на території України

2-2,5 млн. р. тому початок історії людства.

1,5 – 110тис. поява перших людей на території України в Ашетську епоху.

Археологічна періодизація.

1 Млн. – 4000р. Тому – Кам’яний вік

1. Палеоліт (1 млн. – 10 тис. р. тому)

1. Ранній палеоліт (1млн. – 150тис. р. тому)

Вид людини: Архантроп (пітекантроп)

Основні заняття: збиральництво, полювання на дрібних тварин.

Знаряддя праці: ручні рубила, гостроконечники, скребла

Об’єднання: людське стадо, об’єднання за кров’ю

Вік: до 20-25років

Стоянки: стоянка біля Кузьких воріт (р. Тиса), біля с. Королеве (Закарпаття), Лука Врублівецька, Амвросіївка, Киїк-Коба.

2. Середній палеоліт (150 – 35тис. років тому)

Вид людини: Палеоантроп (неандерталець)

Основні заняття: збиральництво, полювання на великих тварин.

Знаряддя праці: гостроконечники, скребла

Об’єднання: материнський рід

Стоянки: Молодове (Буковина) – знайдено перші постійні житла, Антонівка, Житомирська, Киїк-коба, Старосілля (Бахчисарай).

Особливості: винайдення вогню, поділ праці на чоловічу та жіночу, утвердження матріархату, будівництво постійних жител.

3. Пізній палеоліт (35 – 11тис. років тому)

Вид людини: Homo Sapiens (кроманьйонець)

Основні заняття: збиральництво, різні полювання.

Знаряддя праці: ніж, сокира спис, шила, застосування вкладишевих знарядь праці

Об’єднання: родова община по материнській лінії, початок первинно-общинного родового ладу(спільне володіння на знаряддя та результати праці)

Стоянки: Мізин, Кирилівка, Межиріч, Гінці, Пушкарі

Особливості: поява первісного мистецтва та первісних релігійних вірувань (фетишизм, тотемізм, анімізм, магія); початок процесу виникнення рас; 4 Зледеніння і як наслідок зміна характеру ведення домашнього господарства.

Б. Мезоліт (10-6 тис. років тому )

• Винайдено лук і стріли;

• Мікролітична революція, поширення та використання мікролітів

• Приручення собаки

• Поява човну та плота

• Потепління клімату, формування ландшафтно-географічних зон

• Стоянки: близько 1000, Василівка, Волоська.

В. Неоліт (6-4тис. р. тому)

• Неолітична революція – перехід від привласнюю чого господарства (рибальства, мисливства, збиральництва) до відтворюючого (землеробства, скотарства);

• розвиток мотичного землеробства, вирощування с/г культур – пшениця, овес жито, використання худоби, як тяглової сили;

• продовження процесу одомашнення тварин;

• поява нової техніки обробки каменю: шліфування, пиляння, сверління.

• розвиток ремесел: кераміка, прядіння, ткацтво.

• осілий спосіб життя, зростання кількості населення, як наслідок збільшення поселень.

Г. Енеоліт (мідно-кам’яний вік) 4-3 тис. років тому

• перехідний етап від епохи каменю до епохи заліза;

• розвиток орного землеробства, з використання тяглової сили;

• перший суспільний поділ праці – відокремлення землеробства від скотарства: лісостеп – Трипільська культура(землероби), степ – Середньостогнівська (скотарі, одомашнення коня);

• існування Трипільської культури.

Д. Доба бронзи (2тис. – 8 ст. до н. е.)

• сплав міді та олова – бронза, перший штучний метал.

• розвиток бронзо-ливарного виробництва;

• зростання ПП;

• становлення патріархату, парна сім’я;

• Активні міграційні процеси на території України, на території Причорномор’я перебували такі культури: ямна(колесо), катакомбна, зрубна, неліобінська.