Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
все задолбало.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
439.6 Кб
Скачать

18. Схарактеризуйте особливості суспільно-економічного життя українських земель у литовській державі.

Главою тут був великий князь. За III Литовським статутом 1588 р. він мав досить широкі повноваження з питань внутрішньої і зовнішньої політики. Однак наприкінці XV ст. влада князя значною мірою обмежувалася сеймом.

Приєднання наприкінці XIV ст. більшої частини українських земель до складу Великого князівства Литовського не внесло спочатку будь-яких істотних змін в їх політико-адміністративний устрій. Продовжували існувати великі феодальні об'єднання — Київська і Волинська землі, кордони яких збігалися з політичними кордонами удільних князівств. Усі українські землі, що були приєднані до Литви, вважалися власністю великокнязівської династії. Водночас ці землі зберігали певні риси автономії, а також старі місцеві звичаї.

У більшості українських удільних князівств і земель у XIV— XV ст. продовжувала існувати волосна система адміністративно-територіального поділу.

У другій половині XV ст. уряд Великого князівства Литовського взяв курс на остаточне скасування державної автономії українських земель і ліквідацію удільних князівств.

На початку XVI ст. уряд Великого князівства Литовського здійснює реформи, які певною мірою уніфікують його адміністративно-територіальний устрій. Основною територіальною одиницею визнавалося воєводство, яке поділялося на повіти і волості. Відтепер головною фігурою в системі управління стає воєвода. В кожному повітовому місті був виборний земський суд, який спирався на «Литовський Статут».

Із заходу через Польщу і Литву на Україну почала поширюватися система станової організації суспільства. Найвищим станом вважалася шляхта. Шляхтичів, які належали до найвищої верстви, називали магнатами. Дрібна шляхта складалася з підданих. Багато міст мали Магдебурзьке право. Середні городяни складалися з купців і торгівців. Жителі міста належали до стану міщан. Майже 80 % населення України становили селяни, які були по суті повністю безправними.У 1447 р. селян було позбавлено права на суд, тобто феодали могли втручатися в особисте життя селян. Наступним обмеженням прав селян була заборона на їх переселення. В Україні інтенсивно розвивалося велике феодальне землеволодіння. Селяни повинні були працювати на панському полі. В економіці України важливу роль відігравав видобуток солі. Високого рівня досягла обробка дерева. Здебільшого на привізному металі працювали ковалі, слюсарі, мечники, зброярі. З XV ст. почали виробляти горілку. Промисловість у місті було організовано за цеховим принципом з метою захисту інтересів кожного цеху.

22. З’ясуйте суть і наслідки Берестейської унії

Передумова: форсований наступ католицизму на українські землі, кризовий стан православної церкви, популярність ідей уніатства в Речі Посполитій, егоїстичні інтереси вищої церковної ієрархії православної церкви.

Слід також відмітити, що ідею унії активно підтримував польський король, адже вона відкривала шлях до окатоличення та полонізації українських та білоруських земель, нейтралізувала вплив православної Московії, тим самим сприяла консолідації Речі Посполитої.

Намагаючись підняти престиж православного духовенства, подолати дискримінацію православних віруючих, водночас бажаючи вирішити й цілий ряд власних егоїстичних інтересів, львівський єпископ Гедеон Балабан на з'їзді у Белзі (1590 р.) став ініціатором підписання унії. До нього приєднались луцький, володимирський, холмський, турово-пінський єпископи. У 1595 р. Папа Римський офіційно визнав унію.

Слід відмітити, що остаточне юридичне оформлення унії мало відбутися у 1596 р. у м. Бересті. Але церковний собор розколовся на дві частини. Прихильники православної віри на чолі із князем К. Острозьким не визнали й осудили унію. Уніатська частина затвердила акт об’єднання католицької та православної церков та утворення уніатської (греко-католицької) церкви, яка підпорядковувалася Папі Римському. Умови: Було визнано основні догмати католицької церкви, водночас залишилися православна літургія, церковнослов'янська мова богослужіння, дозвіл на шлюб священиків. Уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від сплати податків, уніатська шляхта могла претендувати на державні посади, уніатським єпископам було обіцяно місце в сенаті. Православні мали прийняти деякі канони католицького віровчення, а також григоріанський календар.

Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавались уніатам, православні залишались без вищої церковної ієрархії. І тому згодом прірва між українцями греко-католиками та поляками католиками надзвичайно зросла.