
- •1.Українська мова як основа мовного моделювання професійної і поза професійної комунікації
- •2.Мова у системі культурних цінностей українського суспільства
- •3.Літературна мова. Етапи розвитку української літературної мови
- •4.Назвати ознаки, які відрізняють українську літературну мову від загальнонародної національної української мови, розкрити сутність кожної із них
- •5.Розповісти, який статус має українська мова в нашій державі, в чому він виявляється, якими документами засвідчуються
- •6. Розвиток української мови на сучасному етапі
- •7.Функції мови, розкрити сутність кожної з них
- •8.Дати визначення мовної норми, назвати різновиди мовних норм, на прикладах проілюструвати вияв кожного різновиду
- •9.Мовні норми як компонент формування мовної концепції фахівця
- •10.Різновиди правил української літературної мови
- •11.Назвати форми, в яких функціонує українська літературна мова, особливості кожної із них
- •12.Функціональний стиль. Характеристика стильових різновидів української літературної мови
- •13. Мовна компетенція майбутнього фахівця
- •14.Культара мови усного та писемного професійного спрямування
- •15.Мовний етикет у діловому спілкуванні
- •16.Термін та його ознаки
- •17.Українська термінологія в професійному спрямуванні
- •18.Документ. Вимоги до документів (подивитися в зошиті)
- •19.Класифікація документів
- •20.Вимоги до оформлення документів
- •21.Вимоги до змісту розташування реквізитів (книжка ст..94-98)
- •22.Оформлення сторінки
- •23.Основні вимоги до побудови тексту (наукового, офіційно-ділового стилю)
- •24.Заява. Визначення; різновиди; реквізити; вимоги до оформлення(зразок ст..147-148)
- •25.Позовна заява. Визначення, реквізити, вимоги до оформлення (в методичці)
- •26.Довідка. Визначення, реквізити, вимоги до оформлення (зразок ст..187)
- •27.Автобіографія. Визначення,реквізити,вимоги до оформлення (ст..26 методичка)
- •28.Резюме.Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст. 28 методичка )
- •29.Харктеристика. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(ст.27 методичка )
- •30.Наказ. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(ст.29 методичка)
- •31.Розписка. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення
- •32.Доручення. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст.75 методичка)
- •33.Акт. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(79 методичка)
- •34.Протокол. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(89 методичка)
- •35.Витяг з протоколу. Визначення, реквізити,вимоги до оформлення( зразок ст..216)
- •36.Доповідна записка. Визначення,різновиди, реквізити,вимоги до оформлення(ст.82 методичка)
- •Доповідна записка
- •37.Пояснювальна записка.Визначення,різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст.83 методичка)
- •38.Етикет службового листування
- •39.Лист.Визначення,різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст..92 методичка)
- •40. Звіт.Визначення.Різновиди.Ріквізит.Вимоги до оформлення .
- •41.Вживання великої літери.
- •42. Правопис назв організацій,установ,структурних підрозділів.
- •43.Вживання апострофа (в словах іншомовного походження та в українських словах).
- •44. Правила вживання м*якого знаку.
- •45.Правопис префіксів в українській мові.
- •46.Спрощення приголосних в українській мові.
- •47. Поєднання і подовження приголосних в українській мові.
- •49. Чергування приголосних в українській мові.
- •51.Відмінювання слів іншомовного походження.
- •52.Правопис і відмінювання прізвищ іншомовного походження.
- •53.Правопис і відмінювання географічних назв іншомовного походження.
- •54.Правопис складних географічних назв.
- •56.Особливості використання іменників в ділових папурах.
- •57.Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини.
- •58.Особливості вживання назв осіб за професією,посадою,званям.
- •59.Правопис іменників у кличній формі та звертаннях.
- •1. Іменники чоловічого й жіночого роду і та II відмін мають в однині окрему кличну форму.
- •60.Правопис та відмінювання числівників
- •61.Звязок числівників з іменниками.
- •62.Спосіб передачі цифрової інформації в офіційно-ділових текстах.????
- •63. Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах.
- •64.Правопис дієслів.
- •65.Дієприкметник.Особливості творення та правопису.
- •66.Правопис часток
- •67.Правопис часток –не –ні з різними частинами мови
- •68.Правопис прийменників та особливості їх вживання
- •69.Кома в простому реченні.
- •70.Кома в складному реченні
- •71. Двокрапка в простому і складному реченні.
- •72.Тире в простому реченні
- •Тире на місці пропущеного члена
- •73.Тире у складних реченнях.
69.Кома в простому реченні.
І. Кома в простому реченні У простому реченні кому ставимо: 1. Між однорідними членами речення, не поєднаними сполучниками: Радуйся, дівчино, разом зі мною 2. Між однорідними членами речення, поєднаними двома або більше однаковими сполучниками: і…і (й… й), ні… ні (aнi… ані), то… то, не то… не то, чи… чи, чи то… чи то, або…або: І подвиги, й сум, і утрата 3. Між однорідними членами речення, поєднаними протиставними сполучниками а, але, однак, проте, зате, та (=але), так, хоч (хоча): Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! (О. Олесь). 4. Перед сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, які приєднують до попередніх членів речення однослівний чи поширений компонент: Давид роздягся, шинель на ключці повісив, і будьонівку (А. Головко). 5: Перед другим із парних сполучників не тільки… а й, не тільки… але й, не тільки… а ще й, не тільки… але також, не лише… а й, не лише… але й, як… так і, не так… як, хоч… але (та), не стільки… скільки, якщо не… то, що вживаються при однорідних членах речення: 6. Перед словами як, як-от, а саме і под., вжитими в реченні з однорідними членами після узагальнювальних слів: Париж має два обличчя. Перше — це старий Париж, Париж старовинних будов, таких, як Собор Паризької Матері Божої (Нотр Дам де Парі), Лувр, Тюїльрі… (М. Рильський). Весільний обряд складається з трьох частин, а саме: заручин, сватання й весілля. 7. При повторенні слова для позначення великої кількості предметів, тривалості чи інтенсивності дії, для увиразнення ознаки предмета, підкреслення заперечення тощо: Древо мислі вродило — цитати, цитати, цитати (Л. Костенко). 8. Для виділяння звертань і залежних від них :Бачу, брате, весь ти в горі! (Г.Чупринка). 9. Після вигуків, якщо їх вимовляємо з окличною інтонацією меншої сили, ніж наступні слова в реченні:Ой, не солодко мандрівникові 10. Після стверджувальних слів так, еге, еге ж, авжеж, аякже, гаразд та ин., заперечення ні, запитання що, а що, а також підсилювального що ж, коли безпосередньо за цими словами вжито речення, яке розкриває їхній конкретний зміст: Так, вільна, вільна пісня! (Леся Українка). 11. Для виділення вставних слів, словосполучень і речень (про вживання тире або дужок при вставних словах, словосполученнях і реченнях :Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… (Л. Костенко). 12. Для виділення порівняльних зворотів, що вводяться словами як, мов, мовби, наче, немов, ніби, як і, ніж та ин.:Там гарячого, як свіжа рана,Тувіма спізнав я Юліяна. 13. Для виділення відокремлених прикладок, як поширених, так і непоширених, особливо коли вони залежать від власного імени або займенника (про вживання дефіса при прикладках: Він Пушкіна, вигнанця і співця .Приймав колись (М. Рильський). 14. Для виділення відокремлених прикладок, що починаються сполучниками як, тобто, себто, цебто, або (=тобто) тощо: Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчости (М. Рильський).
70.Кома в складному реченні
У складному реченні кома ставиться: 1. Для відокремлення речень, що входять до безсполучникового складного речення: В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (Коцюбинський).
2. Для відокремлення речень, що входять до складносурядного речення : Один кривавим потом умивається, та робить, та дбає, а другий, ледащо, лінується... або ще п’є...(Грінченко).
3. Для відокремлення речень, що входять до складного речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком:Синіють води, зеленіє яр, І стеляться сліпучі краєвиди (Зеров).
4. Для відокремлення речень, що об’єднуються в одне складне речення за допомогою повторюваних сполучниківі...і, ні...ні, або…або, то...то, чи...чи тощо: Ранок такий-то тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться (Марко Вовчок).
5. Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних:Ось чутно, як несе вітер якусь новину з далекого лісу, що синіє за горбочком (Коцюбинський).