66.Правопис часток

Разом пишуться:

1. Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, у складі будь-якої частини мови: Анітрохи, чимало, деколи, щодня. 2. Частки би(б), же(ж), то, що в складі сполучників: Якби, нібито, немовбито, щодо.

Окремо пишуться:

1. Частки, якщо вони виконують підсилювально-видільну, або формотворчу функцію (творять форми наказового і умовного способів): Прийшов же, прийшов би, нехай почує, спочив би.

2. Частки у складі сполучних слів: Хіба що, дарма що, тільки що, що ж до.

3. Частка то в експресивних сполученнях: Що то за, що то, чи то.

Через дефіс пишуться:

1. Частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова: Пиши-бо, неси-но, якось-то, як-от, дістав-таки

2. Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-, які виступають префіксами або суфіксами у складі займенників і прислівників: Будь-хто, хтозна-що, бозна-як.

67.Правопис часток –не –ні з різними частинами мови

1. Частка "не" пишеться з різними частинами мови разом у таких випадках:  а) з усіма словами, які без частки "не" не вживаються (вона виступає префіксом): ненависть, негода, неук (іменники); негайний, нещасний, непорушний (прикметники); неволити, незчутися, нехтувати (дієслова); ненавидячи, нехтуючи (дієприслівники); невпинно, незабаром, непорушно, несказанно (прислівники).  2. У префіксі недо-, який вказує на неповну ознаку або дао: недорід, недолік, недостача, недоконаний, недоспілий, недорозвинений, недобачати, недочувати, недоплатити, але: не до вподоби, не до ладу, не до речі.  3.3 іменниками, прикметниками, займенниками і прислівниками, якщо вони з часткою "не" становлять єдине поняття і їх можна замінити синонімічними сложами без неї: неволя (рабство, полон), нещастя (лихо, біда), несподіванка (раптовість), недовір'я (підозрілість, сумнів), недалекий (близький), несміливий (боязкий), неабиякий (видатний, примітний), недорого (дешево), неголосно (тихо), невисоко (низько). 

4.3 дієприкметниками частка не пишеться разом, якщо дієприкметники не є присудками і не мають при собі пояснюючих слів: незавершена робота, але робота не завершена; робота не завершена (ким?) мною; непідписаний документ, але документ ще не підписаний.  5.3 дієсловами нездужати, непокоїтися, неславити, але не здужати (не змогти), не славити (не прославляти).  6. Частка "ні" пишеться з іменниками та прикметниками разом, якщо вони без неї не вживаються: нісенітниця, нікчема, ніяковий, нікчемний.  7. "Ні" пишеться завжди разом з прислівниками (ніде, ніколи, нізвідки, ніскільки, нівроку) та займенниками (ніхто, ніщо, нізащо, ніякий, нічий). Проте якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні з ким, ні до кого, ні при кому. 

68.Правопис прийменників та особливості їх вживання

Прийменник — службова частина мови, яка разом із відмінковими закінченнями іменників (або займенни­ків) слугує для вираження підрядних зв'язків між сло­вами в реченні. Прийменники пишуться окремо від інших частин мови: уві сні, ,наді мною, піді мною, на жаль. Складні прийменники, утворені від первинних за допо­могою прийменника з (із), пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поза, з-під, з-попід, з-між, з-поміж, з-про­між, з-перед, з-серед, з-посеред. Інші складні прийменники, утворені від первинних, пишуться одним словом: задля, за­ради, навпроти, наскрізь, побіля, понад, поперед, попід, посе­ред, почерез, поза, попри, поміж, проміж, помимо, щодо (але: що ж до). Складні прийменники прислівникового походження пи­шуться одним словом (як і відповідні прислівники): поруч мене, обабіч шосе, наприкінці дня, назустріч делегації, напередодні свят, внаслідок переживань, всупереч сподіванкам, наперекір зне­годам, довкола цього питання. Двома та більше словами пишуться такі прийменникові сполучення: під час, згідно з, відповідно до, подібно до, за­лежно від, незалежно від, у зв 'язку з, у напрямі до, з допомо­гою, за рахунок, в силу, в результаті (але: внаслідок), незва­жаючи на. Із місцевим відмінком прийменник по переважно виражає:а) місце або час дії: пливти по Дніпру, їхати по дорозі (кра-ще: дорогою), ходити по лікарях, не спати по ночах (краще: ночами), заняття по середах (краще: в середи);б) відношення до іншого предмета: різьба по дереву, нам по управлінню, черговий по школі, брат по духу; Прийменник з (із, зі, зо) передає дуже широке коло зна­чень. Наведемо лише деякі з них. З родовим відмінком він, крім іншого, вказує: а) на підставу якоїсь дії чи стану: з моєї вини, з власної волі, з дозволу, з примусу; б) на ознаку за галуззю: посібник з менеджменту, фахівець з біології, змагання з бігу. Із знахідним відмінком — виражає приблизну кількість чогось: осіб з двадцять, днів з десять, кілограмів зо три.