- •1.Українська мова як основа мовного моделювання професійної і поза професійної комунікації
- •2.Мова у системі культурних цінностей українського суспільства
- •3.Літературна мова. Етапи розвитку української літературної мови
- •4.Назвати ознаки, які відрізняють українську літературну мову від загальнонародної національної української мови, розкрити сутність кожної із них
- •5.Розповісти, який статус має українська мова в нашій державі, в чому він виявляється, якими документами засвідчуються
- •6. Розвиток української мови на сучасному етапі
- •7.Функції мови, розкрити сутність кожної з них
- •8.Дати визначення мовної норми, назвати різновиди мовних норм, на прикладах проілюструвати вияв кожного різновиду
- •9.Мовні норми як компонент формування мовної концепції фахівця
- •10.Різновиди правил української літературної мови
- •11.Назвати форми, в яких функціонує українська літературна мова, особливості кожної із них
- •12.Функціональний стиль. Характеристика стильових різновидів української літературної мови
- •13. Мовна компетенція майбутнього фахівця
- •14.Культара мови усного та писемного професійного спрямування
- •15.Мовний етикет у діловому спілкуванні
- •16.Термін та його ознаки
- •17.Українська термінологія в професійному спрямуванні
- •18.Документ. Вимоги до документів (подивитися в зошиті)
- •19.Класифікація документів
- •20.Вимоги до оформлення документів
- •21.Вимоги до змісту розташування реквізитів (книжка ст..94-98)
- •22.Оформлення сторінки
- •23.Основні вимоги до побудови тексту (наукового, офіційно-ділового стилю)
- •24.Заява. Визначення; різновиди; реквізити; вимоги до оформлення(зразок ст..147-148)
- •25.Позовна заява. Визначення, реквізити, вимоги до оформлення (в методичці)
- •26.Довідка. Визначення, реквізити, вимоги до оформлення (зразок ст..187)
- •27.Автобіографія. Визначення,реквізити,вимоги до оформлення (ст..26 методичка)
- •28.Резюме.Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст. 28 методичка )
- •29.Харктеристика. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(ст.27 методичка )
- •30.Наказ. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(ст.29 методичка)
- •31.Розписка. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення
- •32.Доручення. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст.75 методичка)
- •33.Акт. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(79 методичка)
- •34.Протокол. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(89 методичка)
- •35.Витяг з протоколу. Визначення, реквізити,вимоги до оформлення( зразок ст..216)
- •36.Доповідна записка. Визначення,різновиди, реквізити,вимоги до оформлення(ст.82 методичка)
- •Доповідна записка
- •37.Пояснювальна записка.Визначення,різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст.83 методичка)
- •38.Етикет службового листування
- •39.Лист.Визначення,різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст..92 методичка)
- •40. Звіт.Визначення.Різновиди.Ріквізит.Вимоги до оформлення .
- •41.Вживання великої літери.
- •42. Правопис назв організацій,установ,структурних підрозділів.
- •43.Вживання апострофа (в словах іншомовного походження та в українських словах).
- •44. Правила вживання м*якого знаку.
- •45.Правопис префіксів в українській мові.
- •46.Спрощення приголосних в українській мові.
- •47. Поєднання і подовження приголосних в українській мові.
- •49. Чергування приголосних в українській мові.
- •51.Відмінювання слів іншомовного походження.
- •52.Правопис і відмінювання прізвищ іншомовного походження.
- •53.Правопис і відмінювання географічних назв іншомовного походження.
- •54.Правопис складних географічних назв.
- •56.Особливості використання іменників в ділових папурах.
- •57.Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини.
- •58.Особливості вживання назв осіб за професією,посадою,званям.
- •59.Правопис іменників у кличній формі та звертаннях.
- •1. Іменники чоловічого й жіночого роду і та II відмін мають в однині окрему кличну форму.
- •60.Правопис та відмінювання числівників
- •61.Звязок числівників з іменниками.
- •62.Спосіб передачі цифрової інформації в офіційно-ділових текстах.????
- •63. Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах.
- •64.Правопис дієслів.
- •65.Дієприкметник.Особливості творення та правопису.
- •66.Правопис часток
- •67.Правопис часток –не –ні з різними частинами мови
- •68.Правопис прийменників та особливості їх вживання
- •69.Кома в простому реченні.
- •70.Кома в складному реченні
- •71. Двокрапка в простому і складному реченні.
- •72.Тире в простому реченні
- •Тире на місці пропущеного члена
- •73.Тире у складних реченнях.
52.Правопис і відмінювання прізвищ іншомовного походження.
1.Через е передається слов*янські імена та прізвища,які мали його в своїй мові: Мельников, Мечислав.
2. Літера є вживається в таких випадках: - на початку слова: Євтушенко,Єрмак,Єфим.
-після голосного та при розділеній вимові: Буєраков,Ісаєв.
-у суфіксах –єв – єєв, якщо їм не передують шиплячі або ц та р: Сергєєв,Рилєєв,Андрєєв.
- у кореневій частині російських прізвищ,в яких російському е в українській мові мало б відповідати і: Лєсков,Вєтров,Пєсков.
3. Російське и передається через українське и:
- у суфіксах –ич –ович – ик –иц : Засулич,Рудич, Коперник,Шафарик.
- після шиплячих перед приголосними: Чичиков,Шишкін,Рощин.
- у прізвищах,утворених від людських імен спільних для українських і російських мов: Сидоров(Сидір),Васильєв(Василь),Сименов (Симен).
- у прізвищах утворених від коренів,спільних для російських та українських мов: Тихонов (тихий),Одинцоов(один).
- у префіксі при: Привалов,Приймаков.
4.Російське и передається чере і:
-на початку слова: Івашкевич,Ісаєв,
-у суфіксі –ін: Пушкін,Гагарін.
- після приголосних перед наступними голосними чи приголосними: Лінда,Міцкевич,Маріуш.
- у таких власних назвах: Нікітін,Ніколаєв бо вихідними для них імен відмінні від українських.
- прізвищах Малінін,Калінін та інші.
Російське ы передається через и: Циганков,Чернишов,Рибаков.
6.Прикметникові закінчення прізвищ передається через –ий –ой: Горький,Толстой.
53.Правопис і відмінювання географічних назв іншомовного походження.
І відміна: Африка — Африки, в Африці; Волга — Волги, на Волзі; Москва – Москви, Москвою, у Москві; Ольвія — Ольвії, Ольвією, в Ольвії; Прага — Праги, у Празі;
IIвідміна: Гайсин — Гайсина, Гайсином, у Гайсині; Единбург —Единбурга, в Единбурзі (в Единбургу)
IIІ відміна: Бретань — Бретані, Бретанню, у Бретані; Об — Обі, Об’ю, наОбі;
2. Географічні назви, що мають форму множини, відмінюються як відповідні загальні іменники: Єсентуки — Єсентуків, Єсентукам; Філіппіни — Філіппін, Філіппінам; Чебоксари – Чебоксар, Чебоксарам, у Чебоксарах..
3. Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Борове — Борового, Боровому; Жуковський – Жуковського, Жуковському; Лозова — Лозової, Лозовій; Рівне — Рівного, Рівному; Чусова – Чусової, Чусовій.
4. Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника чи навпаки, іменника та прикметника, відмінюються в обох частинах;
а) Великий Устюг – Великого Устюга; Гола Пристань — Голої Пристані, Голою Пристанню; Єлисейські Поля – Єлисейських Полів.
5. Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника та присвійного прикметника, відмінюються лише в другій частині: Баден-Баден — Баден-Бадена, у Баден-Бадені.
6. Географічні назви, що складаються з короткої форми прикметника, прийменника на та іменника, що вказує на місце розташування населенного пункту, відмінюються в першій частині: ; Франкфурт-на-Майні – Франкфурта-на-Майні, у Франкфурті-на-Майні.
7. Не відмінюються географічні назви, що закінчуються на е (є), і (ї), о, у (ю): Рамбуйє, Туапсе, Улан-Уде, Фіуме; Капрі, Порт-Луї, Поті, Тбілісі, Уссурі, Фукуї; Бордо, Глазго, Марокко, По, Сант-Яго; Баку, Бештау, Катманду, Кюсю. Так само не відмінюються й деякі назви на -а, як Нікарагуа.