Метод прямого підрахунку

Одним із методів розподілу ТЗВ є їх безпосереднє включення до складу собівартості придбаних запасів.

Метод середнього відсотка

Суть цього методу полягає у визначенні відсоткового співвідношення між сумою залишку ТЗВ на початок місяця і ТЗВ, що пов’язані з придбанням товарів протягом звітного періоду, та сумою залишку запасів на початок звітного періоду і придбаними у цьому ж періоді запасами.

Метод розподілу ТЗВ за середнім відсотком на відміну від прямого розрахунку не застосовується безпосередньо при одержані запасів. Згідно з П(С)БО 9 при використанні розподілу за середнім відсотком, ТЗВ загальною сумою відображаються на окремому субрахунку обліку запасів. Сума цих ТЗВ щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, що вибули.

Сума ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули визначається за формулою:

,

ТЗВ_виб — сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), що припадає на запаси, які вибули у звітному кварталі;

З_виб — вартість запасів, що вибули;

% ТЗВ — середній відсоток ТЗВ.

,

ТЗВ_грн. — сума ТЗВ на початок звітного періоду;

ТЗВ_пост — сума ТЗВ за звітний період;

З_поч — вартість залишку запасів на початок звітного періоду;

З_пост — вартість запасів що надійшли за квартал.

Списання ТЗВ, які припадають на вартість запасів, що вибули, здійснюються наприкінці звітного місяця на ті ж рахунки, на які списувалися самі ж запаси. При використанні методу розподілу ТЗВ за середнім відсотком розподіл проводиться не між одиницями запасів, а між запасами що вибули, та запасами, які залишилися на кінець звітного періоду. Іншими словами, відбувається формування собівартості товарів, які вибули та вартості запасів, що залишилися.

Фактична собівартість вибулих запасів являє собою суму вартості запасів за цінами постачальників та сумою транспортно-заготівельних витрат.

У регістрах бухгалтерського обліку буде зроблено такі записи:

Інвентаризація запасів

Інвентаризація запасів провдиться з метою порівняння облікових даних із фактичними. Здійснення інвентаризаційної процедури покладається на спеціально створену, постійну діючу інвентаризаційну комісію. Результати проведеної перевірки матеріальних цінностей зазначаються у формі 21-М ”Інвентаризаційний опис”. Періодичність здійснення інвентаризації має бути не рідше ніж один раз на рік (перед завершенням звітного року). Під час проведення обов’язкової інвентаризації необхідно перевірити усі види майна та запасів, як власних, так і тих, які не належать підприємству.

При оформленні результатів інвентаризації слід пам’ятати, що перекриття недостачі одного запасу за рахунок надлишку іншого допускається лише в тому випадку, коли вони були утворені в один і той же період, який перевіряється і однією і тою ж особою, яка перевіряється.

Після затвердження інвентаризаційного опису всіма членами інвентаризаційної комісії, його дані використовуються при складанні “Звіряльної відомості”. В цьому документі відображаються результати проведеної інвентаризації запасів, за якими виявлені відхилення. Із “Звіряльною відомістю”, під розписку, ознайомлюється матеріально-відповідальна особа. Результати проведеної інвентаризації мають бути відображені у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому проведено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.