Висновки

Таким чином, нелегальна міграція є складовою частиною загальновідо­мого явища, що позначається терміном "міграція насе­лення". Внаслідок цього їй притаманні два види власти­востей. По-перше, це загальні властивості. Вони характерні для будь-яких видів міграцій, є у її різновидах і структур­них компонентах цих різновидів. По-друге, це особливі властивості. Вони похідні від загальних властивостей, однак властиві винятково нелегальній міграції, визнача­ють її місце в структурі міграційних процесів.

Нелегальна міграція характеризується тим, що її суб'єкти залишають країни постійного проживання і про­никають на території інших держав без офіційного доз­волу.

Нелегальною (незаконною) міграцією є незаконне переміщення через державний кордон, тобто поза пунктами пропуску або з приховуванням від прикордонного та митного контролю, при ви­користані підроблених документів, візи або без таких, самостійно чи за допомогою третіх осіб, а також проживання на території країни без належного дозволу компетентних державних органів.

Нелегальна міграція є соціально небезпечним, шкідливим, про­тизаконним явищем, яке реально загрожує економічним інте­ресам і громадській безпеці нашої держави. Вона є однією з причин зростання злочинності, поширення небезпечних захво­рювань, розвитку підпільного ринку праці, виникнення напру­женості у відносинах між багатьма державами.

Нелегальна міграція є соціально небезпечним, шкідливим, протизаконним явищем, яке реально загрожує економічним інте­ресам і громадській безпеці нашої держави. Вона є однією з причин зростання злочинності, поширення небезпечних захво­рювань, розвитку підпільного ринку праці, виникнення напру­женості у відносинах між багатьма державами.

Представлені сучасні механізми протидії нелегальній міграції не є конгломератом, а цілісною управлінською системою, якій прита­манні основні системоутворюючі ознаки. Ознаками системи є:

1. Єдність системи щодо середовища (цілісність) і різно­манітність зв'язків із середовищем, характер яких робить її підси­стемою іншої, складнішої системи.

2. Наявність у системи не менш як двох компонентів, що взаємодіють між собою.

3. Інтегрування компонентів системи, у результаті чого ціле (система) забезпечується такими властивостями і характерис­тиками, які відсутні в окремо взятих її складових, тобто наявність у системи інтегративних якостей.

4. Наявність усередині системи протиріч, які постають рушій­ною силою її саморозвитку, породжують необхідність самовря­дування, цілеспрямованого впливу однієї підсистеми (керуючої) на іншу (керовану).

5. Історичність системи, тобто її розвиток у часі.

Наявність усіх вищевказаних ознак системи в механізмі про­тидії нелегальній міграції дає можливість довести, що механізм протидії нелегальній міграції є системою.

По-перше, правова система містить численні підсистеми, у тому числі й систему протидії правопорушенням, а ця, у свою чергу, наповнена підсистемами, що мають свою спрямованість. Однією з її підсистем є система протидії нелегальній міграції, що також ділиться на низку підсистем, зокрема, на підсистему протидії незаконним проживанням в Україні; з незаконним перетинанням кордону, порушеннями правил реєстрації; з нелегальною ма­ятниковою міграцією. Таким чином механізм протидії нелегальній міграції має різноманітні зв'язки із середовищем, характер яких робить її підсистемою іншої, складнішої системи.

По-друге, протидія нелегальній міграції не є обмеженою од­ним елементом механізму, тому що кожний із компонентів не має можливості результативно впливати на явище нелегальної міграції самостійно. Скажімо, нормативно-правові основи дос­ліджуваного механізму не можуть самостійно впливати на про­блему нелегальної міграції тому, що іноземці, які прибувають в Україну, не знають законодавства щодо правил в'їзду та пере­бування на Україні, інших нормативних актів. По-третє, тільки взаємодія компонентів утворить специфічну правову діяльність, спрямовану на протидію нелегальній міграції, яка є інтегратив­ною якістю системи.

По-четверте, рушійна сила — це ті суперечності, що виника­ють між структурними елементами, тобто недоліки в правовому регулюванні, які не дають змоги ефективно функціонувати струк­турі, виробленню нових внутрішньоструктурних способів впли­ву на нелегальну міграцію, що вимагають правового закріплен­ня.

Так, прийнята норма щодо видворення неефективна на прак­тиці, оскільки неврегульоване питання по витратах, зв'язаних з видворенням, тому необхідне уточнення цієї норми, що сприяти­ме вдосконаленню системи.

По-п'яте, механізм протидії нелегальній міграції — історич­не явище, воно не є обмеженим, тобто воно розвивається в часі та має свою історію.

Укладач:

професор кафедри,

,к.ю.н.,доцент Сергєєв І.С.