3Овнішні та внутрішні чинники, що сприяють нелегальній міграції, специфіка їх в Україні.

Аналіз стану міграційних процесів, в якому опинилася Ук­раїна, дозволяє виділити дві основні групи чинників, що сприя­ють прибуттю, безконтрольному проживанню, пересуванню та збільшенню кількості нелегальних мігрантів в державі. До пер­шої (зовнішньої) групи чинників належать:

© нестабільність соціально-політичної ситуації в країнах-експортерах нелегальних мігрантів;

© наслідки війн, збройні конфлікти, побічні ефекти внутріш­ньополітичної боротьби в країнах Азії, Близького та Середнього Сходу, Африки;

© добре налагоджена й організована практична та пропаган­дистська робота "торгівців живим товаром" на тлі важкого еко­номічного стану окремих країн.

До другої (внутрішньої) групи належать:

© специфіка географічного розташування України в центрі Європи, наявність кордонів з країнами, які мають вихід до Захід­ної Європи, що робить територію України найбільш зручною для транзиту па Захід;

© політика інтегрування країн "колишньою соціалістичного табору" створила на території республік колишнього СРСР ве­лику колонію іноземців, значна частина яких не бажає поверта­тися на батьківщину, прагне залишитися або виїхати до країн Західної Європи;

© руйнування єдиного правового та візового простору, який існував у СРСР, відсутність чітко визначеної системи в'їзду, перебування, контролю іноземців у країнах СНД, у тому числі й в Україні;

© певна недосконалість законодавчої бази, що регулює імміграційні питання в Україні.

Ситуація, що склалася у зазначеній, сфері характеризується:

© подальшими спробами кримінальних структур втягнути представників контрольних служб на кордоні в злочинну діяльність, пов'язану з нелегальною міграцією;

© намаганнями нелегальних мігрантів переправитися через державний кордон;

© тенденцією до накопичення в Україні нелегальних мігрантів, які несуть з собою наркотики, зброю, небезпечні хвороби, внаслідок чого ускладнюється криміногенна ситуація в країні, зростають загрози громадської безпеки.

Однією з особливостей, характерних для нелегальної міграції через Україну, є те, що більшість маршрутів нелегальної міграції, як правило, пролягають через Київ і далі, до прикордонних насе­лених пунктів у Закарпатській, Львівській, Волинській та Одеській областях.

Аналіз наявних матеріалів щодо нелегальної міграції грома­дян Південно-Східної Азії, Середнього і Близького Сходу через територію України в країни Західної Європи свідчить, що органі­заційні структури нелегальної міграції, які функціонують у краї­нах постійного проживання мігрантів, створили свої проміжні ланки по всьому міграційному маршруту, у тому числі і в Ук­раїні. Головними центрами проміжного зосередження мігрантів У СНД стали міста Москва, Санкт-Петербург та, як підкреслю­валося вище, Київ.

З метою організації та координації відповідної роботи на каналах нелегальної міграції Служба безпеки України приймає низку додаткових організаційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності протидії зло­чинним проявам у зазначеній сфері.

Дані, які отримує СБУ, свідчать, що нелегальна міграція іно­земців в Україну і через Україну набула організованих форм, перебуває під жорстким всебічним контролем міжнародних злочинних структур, продовжує залишатися джерелом значної небезпеки для України. Викликають занепокоєння соціальні та етнічні конфлікти в місцях компактного проживання нелегаль­них мігрантів, їх тіньовий бізнес і можливе погіршення санітар­но-епідеміологічної ситуації в Україні.

Щоб перекрити ймовірні канали, по яких прибувають в Ук­раїну іноземці — потенційні нелегальні мігранти, які легально прибувають в Україну на навчання, спільні міжвідомчі групи проаналізували роботу з цих питань у навчальних закладах м. Києва, Донецька, Львова. Одеси та Харкова.

Ці групи виявили низку суттєвих недоліків та порушень ви­мог нормативних документів щодо організації приймання на навчання іноземців, які використовуються громадянами країн Азії та Африки для легального прибуття в Україну і подальшо­го нелегального переправлення до Західної Європи:

1) 60 % іноземців, яким навчальні заклади, що перевірялися, видали запрошення на навчання, до навчальних закладів не прибули, місце перебування їх не відоме;

2) навчальні заклади при зарахуванні іноземця на навчання не вимагають від нього зворотного квитка для повернення на батьківщину;

3) навчальні заклади за погодженням з органами паспорт­ної служби протягом всього навчального року зараховують на навчання іноземців, які прибули в Україну не на їхнє запро­шення, а як туристи, на запрошення підприємств та фірм, у при­ватних справах. З огляду на це автоматично продовжується термін перебування іноземців в Україні, вони забезпечуються житлом у гуртожитках;

4) слухач-іноземець, який втратив зв'язок з навчальним зак­ладом (понад 50% тих, хто "навчається") не подається в роз­шук. По закінченні терміну реєстрації в Україні він відрахо­вується наказом по навчальному закладу як такий, що не виконує умов контракту.

Аналіз статистики відрахування іноземців підготовчих відділень навчальних закладів м. Києва свідчить, що понад 220 іноземців використовують навчальний заклад як можливість легалізації в Україні з метою вирішення справ, не пов'язаних з навчанням.

Виїзд з країни таких іноземців навчальний заклад не забез­печує через відсутність іноземця. З обліку паспортної служби їх знімають після закінчення терміну їхньої реєстрації, у багатьох випадках виїзні візи не оформляються.

Значна частина таких іноземців-"студентів" намагається неле­гально порушити державний кордон України. Прикордонні війська при спробі порушити кордон затримували студентів-іноземців на­вчальних закладів Донецька, Львова, Луганська, Харкова.

Водночас, міжвідомчі групи відзначають, що Міністерство освіти провело значний обсяг робіт щодо наведення порядку в цій сфері: створена нормативно-правова база, здійснюється кон­троль за діяльністю навчальних закладів з цих питань, сформу­льовані підрозділи для проведення паспортної роботи з інозем­цями, у кожному навчальному закладі працюють компетентні органи, які контролюють цю діяльність тощо.

Слід зауважити, що в Україні послаблений контроль за в'їздом в Україну іноземців у службових справах, яких в'їжджає в Ук­раїну в 10 разів більше, ніж іноземців-студентів. Це питання частково вивчав Держкомкордон.