24. Трудова угода. Контракт

Трудова угода — це документ, що укладається між ор­ганізацією й працівником, який не входить до складу цієї організації, для виконання певних видів робіт, коли ці роботи не можуть бути виконані на договір­них засадах із відповідними установами та підпри­ємствами.

Укладається в кількох примірниках, один з яких видається виконавцеві, а інші зберігаються в справах за­мовника.

Контракт— це правовий документ, що засвідчує пев­ну домовленість між партнерами (підприємством, ус­тановою та працівником) про засади спільної вироб­ничої та творчої діяльності. Контракт складається в двох примірниках — по одно­му для кожної з сторін.

Обов’язковими реквізитами угоди (контракту) є:

1. Назва документа.

2. Місце укладання документа.

3. Дата.

4. Текст. Текст угоди (контракту) укладається довіль­но. Як правило, у тексті вказуються такі відомості:

а. Дані про сторони, які укладають угоду (конт­ракт).

б. Предмет угоди (контракту).

в. Обов’язки й права сторін.

г. Взаєморозрахунки сторін.

д. Відповідальність сторін.

є. Додаткові умови (умови розірвання угоди, термін дії тощо).

ж. Реквізити, підписи сторін.

5. Підписи сторін.

6. Засвідчення (за необхідності).

25. Термін. Види термінів. Основні ознаки терміна. Стандартизація термінології

Термін – спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визнаяення чи пояснення предметів, явищ, дій з відповідної галузі знання – науки. Культури, політики, етехніки тощо. Терміни мають точне, конкретне з-ня, тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забервлення. Більшість термінів – іменники, є терміни прикметники, які перейшли в іменник (колоскові, парнокопитні), рідше зустрічаються прикметники (пристрасно в музиці) та дієслова.

Терміни поділяються на загальновживані (авангард, ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки (знаменник, дільник, чисельник).

Виділяють однослівні ( баланс, менеджмент) та терміни-словосполуення (разове доручення, трудова угода).

Слова-термніи є влсне українськими (позивач) та іншомовні за походженням (авізо, курорт).

Ознаки терміна.

а) системність терміна (зв'язок з іншими термінами даної предметної сфери);

б)наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;

в) моносемічність (однозначність) терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;

г)стилістична нейтральність;

д) відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.

26. Візитна картка. Види візитних карток

Візитна картка (візитка) - традиційний носій контактної інформації про людину або організації. Візитка включає ім'я власника, компанію (зазвичай з логотипом) і контактну інформацію (адреса, номер телефону та / або адреса електронної пошти). Візитки умовно можна розділити на види: особисті (сімейні), ділові та корпоративні.     * Особисті візитки в основному використовуються в неформальному спілкуванні при дружньому знайомстві. У такій візитці, як правило, вказуються ім'я, прізвище та номер телефону власника. Посада і адреса в цій візитці можна опустити. Друк візитки може бути виконана в будь-якому стилі і розроблятися відповідно до індивідуальних переваг власника.     * Корпоративна візитна картка, як правило, не містить імен і прізвищ. При друку, в ній вказується інформація про компанію, сфера діяльності, перелік послуг, контактні телефони, карта проїзду, адреса веб сторінки. Зазвичай корпоративна візитка відображає фірмовий стиль компанії. Має рекламний характер і в основному використовується на виставках, конференціях, з'їздах.

    * Ділова візитка використовується в бізнесі, на офіційних зустрічах і переговорах, для надання контактної інформації своїм майбутнім клієнтам. На ділових візитках обов'язково вказуються ім'я, прізвище, посада бізнесмена, а також назва фірми і вид її діяльності. Відповідно до загальносвітової практики і за правилами російської мови спочатку повинні бути вказані ім'я, по батькові, а потім - прізвище. У розробці візитки використовується фірмовий стиль компанії і логотип. Такі візитки зазвичай мають строгий дизайн.