8.Модель го. Грош потоки, їх балансування.

Для зясування закономірностей та особливостей руху Г в процесі сус-го відтворення можна побудувати умовну модель ГО, використавши для цього методикою побудови моделі доходів та продуктів. Для спрощення побудови моделі ГО згрупуємо всі суб’єкти в 4 укрупнені групи: 1. фірми; 2. сімейні гос-ва; 3. уряд; 4. фін посередники. Група „фірми” – всі юр. та фіз.. особи, які беруть участь у створенні і реалізації ВНП. „Сімейні гос-ва” – входять усі сімейні одиниці, які мають самост. Г доходи та витрати і ведуть спільний сімейний бюджет. „Уряд” – входять юр особи – держ, управлінські та ін структури, які забезпечують розподіл та перерозподіл НД та нац. продукту, здійснюючи вплив на споживання останнього. „Фін.посередники” – входять суб’єкти Г ринку, які виступаючи в ролі посередників, акумулюють на цьому ринку вільні Г кошти і розміщують їх від свого імені і за свій рахунок. Оскільки більшість відносин між екон суб’єктами здійснюються через р-ки, то в моделі виділено 4 види ринків: 1. р-к продуктів, на якому реалізується створений нац.продукт; 2. р-к ресурсів, на якому фірми купують необхідні для забезпечення в-ва ресурси; 3. Г р-к, на якому реалізуються вільні грош кошти. 4. світ. ринок.

9. Структура го за екон змістом та формою платіжних засобів.

Відмінності в х-рі екон відносин між суб’єктами ГО дають підстави структурувати його на окремі сектори. Першим видом екон відносин, що реалізуються в ГО, є відносини обміну. Х-рними для руху Г, що обслуговує ці відносини є: 1.еквівалентність, оскільки назустріч Г переміщується рівновелика вартість товару; 2. безповоротність, оскільки отримані продавцем Г ніколи не повертаються до попереднього власника; 3. прямолінійність, яка виявляється у постійному віддаленні Г від конкретного суб’єкта. Такий х-р руху Г у сфері обміну, дає підстави виділити його в окремий сектор, що наз грош обіг.

Значна частка ГО пов’язана з процесом розподілу вартості ВНП. Рух Г тут має суттєву відмінність від ГО – він здійснюється не еквівалентно. Цей сектор ГО називається фін– кредитним. Відносини між суб’єктами цього сектору ГО властиві також істотні відмінності: 1. частина цих відносин має х-р відчуження, коли частина доходу виручається у вигляді податків і платежів і надходить у розпорядження держави. Це частина фін-кредитного обороту називається фіскально – бюджетною; 2. обслуговує сферу перерозподільчих відносин, у яких власність суб’єктів не відчужується, а лише передається у тимчасове користування Отже, цей сектор ГО наз кредитним оборотом. Т.ч, Г обіг, фіскально- бюджетний та кредитний обороти як складові сукуп ГО тісно взаємопов’язані і доповнюють один одного в забезпеченні цілей розширеного відтворення.

10.Грошова маса. Грошові агрегати та грошова база. Грошова маса- це сукупність залишків грошей у всіх формах, які знаходяться у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент.

Грошовий агрегат - це визначена законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічна група ліквідних активів.

Грошові агрегати формуються на основі таких принципів:

1. грошова маса включає не лише готівкові гроші, а й депозитні;

2. уся грошова маса поділяється на ту, що с в обігу, і ту, яка нагромаджується, виконує функцію збереження вартості;

3)сукупна грошова маса включає також банківські внески, депозити та цінні папери з фіксованим доходом.

Грошові агрегати будуються шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності.

Агрегат Ш - це грошова маса у вузькому розумінні. Вів включає найбільш ліквідні форми грошей - готівкові гроші та банківські внески до запитання (трансакційні депозити).

Агрегат М2 включає грошові форми агрегату ML, а також строкові та ощадні внески в комерційних банках. Агрегат МЗ включає грошові форми агрегату MZ, депозитні сертифікати, ощадні внески в спеціалізованих кредитних установах та деякі інші види фінансових активів.

Національний банк визначає такі агрегати:

МО = готівка (гроші поза банками); МІ — МО + депозити до запитання; М2 = МІ + строкові депозит та інші кошти (наприклад, валютні заощадження);

МЗ — М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків

Крім грошових агрегатів, НБУ визначає показник, що називається грошовою базою.

Грошова база - це гроші, які не беруть участі в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення. Вона включає агрегат МО, готівку в касах, банків та резерви комерційних банків на їх рахунках у НБУ.

На величину грошової маси, крім загальноекономічних, впливають такі фактори: зобов'язання комерційних банків за кредитами, що отримані від центрального банку; сальдо іноземних активів в умовах їх конвертації в національну валюту; купівля-продаж емісійними установами на ривку цінних

паперів облігації державної позика; нерезервні зобов'язання банківських установ.