3. Форми грошей і їх еволюція.

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. Повноцінними були гроші, що мали внутр реальну вартість, адекватну варто­сті товару, який виконував ф-ї грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості ви­ключно в обігу.

Початковою висхідною формою повноцінних грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності — худоба, сіль, зерно, риба, хліб.

На зміну їм прийшли предмети розкоші.

2-й великий поділ праці (відокремлення ремесла від землеробства) істотно розширив межі товарного в-ва й обміну та прискорив розвиток ринку. Почалася тривала ера панування металевих грошей. Спочатку у виді грошей вико­ристовувалися звичайні метали. Згодом цю роль почало викону­вати срібло. Проте золото теж стало пре­тендувати на роль грош товару. Наприкінці XIX ст. золото витіснило срібло і було встановлено золотий монометалізм.

Так утворилась перша форма грошей – монета. З появою металевих грошей вони використовувалися у формі простих зливків чи кусків металу. Монета виявилася найдосконалішою формою повноцінних грошей, тобто тих. що функц-ють в обігу з власною субстанціональною вартістю.

Новий етап у розвитку монети як форми справжніх грошей пов'язаний з виникненням білонної монети, тобто розмінної, з дрібною вартістю.

Еволюційні процеси в економіці, які спричинили демонетиза­цію золота, підготували підґрунтя для запровадження нематері­альних носіїв грош суті – так званих кредитних грошей. Зале­жно від форми існування виділяють паперові гроші, монету, депо­зитні гроші, електронні гроші, залежно від статусу емітента та х-ру емісії – казначейські та банківські гроші.

Паперові гроші – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються обов'язковими до приймання у всі види платежів.

Банків гроші – це теж неповноцінні знаки вартості які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки.

Депозитні гроші – це різновид банків грошей, який іс­нує у вигляді певних сум, записаних на рахунках екон суб'єктів у банках.

Електронні гроші – це різновид депозитних грошей, коли переказування грош сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп'ютерних систем за безпосеред­німи розпорядженнями власників поточних рахунків.

«Квазігроші», або майже гроші, — це специфічні грошові форми, в яких грош суть істот; послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм.

4. Ф-ї грошей – міра вартості і засіб обміну.

Гроші за своєю сутністю — це загал еквівалент. У процесі реалізації своєї сутності як загал еквівалента гроші виконують певні ф-ії.

Міра вартості – це ф-ія, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Подвійне призначення міри вартості найчіткіше виявлялося в умовах використані благородних металів як грош товару. З початком централізованого карбування монет державами виник грошовий масштаб, або масштаб цін, який спочатку збігався з ваговим.

В умовах обігу неповноцінних грошей механізм міри вартості істотно змінився. Між вартістю товару, яку потрібно виміряти, і грош ціною яка є результатом такого вимірювання немає золота. Гроші як міра вартості широко використовуються як рахункові і як одиниця рахування. За їх допомогою можна надавати кількісного виразу всім екон процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу сусп відтворення, без чого неможлива їх орг-ція й управління.

Засіб обігу – це ф-ія, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Обмін товарів за допомогою грошей у цій ф-ії здійснюється за схемою Т-Г-Т на відміну від бартерного обміну товарів за схемою Т-Т. Разом з тим розрив товарного метаморфозу завдяки грошам на два самостійні акти має велике позитивне значення для розвитку обміну й економіки взагалі.

По-перше, відкриваєтеся можливість затримувати гроші і нагромаджувати вартість в її абсолютній формі

По-друге, розриваються вузькі межі бартерного обміну. Власник товару може продати його не тому, хто в цей час має необхідний йому товар, а тому, хто в ньому має потребу.

По-третє, власник грошей може перенести купівлю ін товару на майбутнє чи на ін ринок або взагалі використати їх за іншим призначенням. Ф-ію засобу обігу гроші виконують миттєво, що робить її індиферентною до форми грошей, проте не до сталості їх вартості.

5. Ф-ії грошей – засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші.

Гроші за своєю сутністю — це загал еквівалент. У процесі реалізації своєї сутності як заг еквівалента гроші виконують певні ф-ії.

Засіб платежу – це ф-ія, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами екон відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Гроші як засіб платежу передаються від одного суб'єкта відносин до іншого, тобто здійснюють обіг.

Розширення сфери функц-ння грошей як засобу платежу відбувається за рахунок сфери їх ф-ії як засобу обігу. Необхідність сталості грошей у цій ф-ії виявляється ще гостріше, оскільки тут діє фактор часу.

Засіб нагромадження – це ф-ія, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загал абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Спочатку нагромадження грошей мало лише одну визначену ціль - збереження вартості. Для цього достатньо було уречевлити вартість у звичайних кусках чи брусках дорогоцінного металу і добре зберігати їх на випадок різних соц потрясінь.

З розвитком товарного в-ва і грош відносин урізноманітнювалися цілі нагромадження скарбу. Замість прагнення сховати своє багатство виникло бажання продемонструвати його.

Згодом сформувалася ще одна ціль нагромадження скарбу - створення резерву платіжних засобів, що надало йому відтворювального х-ру і зорієнтувало на забезпечення зростання прибутку. Залежно від сусп цілей нагромадження сфери цієї ф-ії грошей підрозділяється нагромадження у вир-чій сфері та у сфері особистого споживання.

Світові гроші – це ф-ція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному екон обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Виділення ф-ії світ грошей зумовлене особливостями руху вартості на світ ринку, які визначаються поділом цього ринку держ кордонами.

Гроші на світ ринку виконують ф-ії загал платіжного засобу, загал купівельного засобу і засобу перенесення баг-тва з однієї країни в іншу

Якщо світ гроші використовуються для погашення боргів, пов'язаних із зовнішн торгівлею, банків та фін позичками тощо, то вони виконують ф-ію засобу платежу.

Якщо світові гроші переміщуються з однієї країни в ін без зустрічного переміщення товарного еквівалента, то вони забезпечують перенесення баг-тва.

Світ гроші функц-ють і як міра вартості та рахункові одиниці, оскільки нац ціни жодної країни не можуть повністю задовольнити потреби світ ринку і на ньому формується своя сист цін.