40. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей

Сьогодні вже більшість економістів визнають активний вплив кількісного фактора (М) на перебіг процесів у сфері реальної економіки на коротких інтервалах та на рівень цін (інфляцію) — на довготермінових. Визнають вони і важливу роль держави в ре­гулюванні економіки, тільки дещо по-різному розставляють ак­центи при визначенні механізму регулювання. Одні з них більше уваги приділяють активному прямому впливу на реальний сектор економіки через механізм фіскально-бюджетної політики, що дає підстави звинувачувати їх у прихильності до кейнсіанства. Другі, не відкидаючи ролі фіскально-бюджетної політики, перевагу на­дають монетарному механізмові в екон регулюванні, що свідчить про більші симпатії їх до монетаризму. Водночас усі во­ни визнають допустимість помірної інфляції, її позитивний вплив на розвиток реальної економіки та спроможність ЦБ регулювати пропозицію грошей (М) на адекватному помі­рній інфляції рівні.

Представники обох напрямів монетарної теорії погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, що легше її попе­редити, ніж потім перебороти. Тому вони єдині в тому, що кожна країна мусить виробити таку стратегію монетарної політики, яка не дала б змоги інфляції вийти з-під контролю. Для цього ЦБ повинні мати високий рівень самостійності, а пріоритетом їх д-сті має стати досягнення довгострокових стратегічних цілей, а не орієнтація на поточні вимоги екон суб'єктів чи політичних структур. Щодо змісту таких стратегічних цілей, то позиції окремих дослідників розходяться: одні пропо­нують стабілізацію цін, інші — стабілізацію грош маси, тре­ті — стабілізацію попиту, четверті — стабілізацію номінального ВВП. Але такі розходження не зачіпають методологічних засад, є нормальним проявом творчого підходу до розв'язання складної екон проблеми.

У зв'язку з визнанням пріоритетності в монетарній політиці довгострокових стратегічних цілей актуальності набула проблема опрацювання загальних правил поведінки в грош сфері, яки­ми повинні керуватися органи монетарного управління у своїй оперативній д-сті. Оскільки кейнсіанці більше орієнтуються на проблеми короткотермінового періоду, а монетаристи — дов­готермінового, розроблення таких правил має сприяти вирішен­ню проблем обох періодів. Зокрема, такі правила обмежувати­муть дії монетарної влади щодо надто вільного повороту «штур­вала екон корабля» під впливом поточних подій, які не­рідко оцінюються суто суб'єктивно. Цей «корабель» буде більш прямолінійно рухатися до стратегічних цілей.

Спираючись на рекомендації, що синтезують ідеї неокласич­ної та кейнсіанської шкіл, сучасна регулятивна практика досить ефективно поєднує свою прихильність до довгострокових цілей екон розвитку, що походить з монетаристських ідей, з обережним застосуванням регулятивних заходів держави на ко­роткострокових інтервалах, зокрема в межах економ цик­лу.

41. Екон сутність та передумови виникнення кредиту. Роль кредиту в розвитку економіки.

За своєю сутністю та механізмом впливу на процес сусп відтворення кредит є однією з найскладніших економ категорій.

Найбільш поширеними в екон лі-рі є два підходи до визначення сутності кредиту:

• ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним екон суб'єктом іншому в позичку. При такому підході увага дослідника зміщується на саму позичку, її правову фор­му, що зумовлює вихолощування з кредиту його екон змісту;

• ототожнення кредиту з певним видом екон відносин, які формуються в сус-ві. Такий підхід дає можли­вість глибше дослідити екон аспекти кредиту, екон чинники його існування, основи та закономірності його руху.

За своєю сутністю кредит — це сусп відносини, що вини­кають між екон суб'єктами у зв'язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів на заса­дах зворотності, платності та добровільності. Ці відносини мають ряд х-рних ознак, які конституюють їх як окрему са­мостійну екон категорію — кредит.

Кредит існував не завжди. Він виник на певному етапі розвитку людського сус-ва.Причини його появи слід шукати насамперед не у сфері в-ва, а у сфері обміну, де продавці товарів протистоять один одному як власники. Коли товарно-грошові відносини ставали більш регулярними, товаровиробники все частіше опинялися в ситуації, коли продав­цеві потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. За таких умов акт купівлі-продажу товару не міг відбутись. І тут на допо­могу приходив кредит — за наявності довіри продавця до покуп­ця товар продавався, з відстроченням платежу, у кредит. Отже, кредит виник у зв'язку з потребами реалізації товарів. Тому про­тиріччя руху вартості у сфері товарного обігу, пов'язані з труд­нощами еквівалентного обміну між економічно відособленими товаровиробниками, був первинною, загальною передумовою появи кредиту.

Виконання кредитом ряду ф-ій дає змогу йому відігравати надзвичайно важливу роль у розвитку економіки.

У своїй перерозподільній ф-ії кредит активно впливає на всі процеси сусп відтворення, значною мірою регулюючи його. Грошовий капітал як загальний ресурс за допомогою кре­диту оперативно переливається із однієї галузі економіки в іншу, із одного регіону країни в інший. Кредит відіграє значну роль у забезпеченні грош розраху­нків — готівкових і безготівкових, полегшує реалізацію товарів. Кредит сприяє розширенню в-ва та реструктуризації укр економіки, спрямованої, з одного боку, на зменшення частки п-тв військово-промислового комплексу та енергомістких п-тв і таких із них, що значно забруднюють довкілля, а з ін — на розвиток в-ва товарів народ­ного споживання.

В умовах тривалої екон кризи в Україні кредит відіграє значну роль у відновленні д-сті п-тв, які тривалий час простоювали, допомагає їм зміни­ти асортимент продукції, або поліпшити її якість, зробити цю продукцію конкурентоспроможною на внутр і світовому ринках. Важливу роль кредит відіграє й у раціональному використанні робочих площ на п-вах, які зменшили обсяги випуску раніше освоєної продукції, даючи можливість організувати на них в-во нової продукції, що користується попитом, у створенні п-тв сфери послуг населенню. Кредит відіграє велику роль у розвитку реформованого с/г Укр.