1.Походження грошей та роль держави у їх творінні.

Перші згадки про гроші зявилися в працях Платона і Аристотеля, відомих економіст зх. 19-20ст. Мілля, Туган-барановського, Самуельсона та ін. У теорії грош поширеною була думка, що гроші виникли в наслідок угоди між людьми або запроваджені зак-вчими актами Д задля полегшення обліку товарів. Таке трактування дістало назву раціоналістичної концепції. Проте, подальший аналіз зроблений класиками політекон Смітом, Рікардо, Марксом довів безпідставність раціоналістичної концепції оскільки гроші в найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку сус-ва коли ні фактор взаємної домовленості, ні держ влада не могли відігравати істотної ролі у формуванні екон відносин. Вони дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед продуктів які обмінюються на ринку є такий попит на який найбільший стихійне закріплення за одиним із товарів ролі загального еквівалента означало власне появу грошей в найпростішому їх вигляді. В ролі загал еквівалента з початку виступали товари першої необхідності, потім прикраси, метали. Отже, виникнення та розвиток Г – це тривалий еволюційний процес зумовлений стихійним розвитком товарного в-ва та обміну. Таке трактування дістало назву еволюційно концепції, яка дозволяє зробити такі висновки: 1.Г за походженням – це товар, носій певних сус-них відносин, фомування яких зумовило виділення із ряду звичайних товарів одного – грош.

2. Г не можуть бути завжди постійним явищем. Вони змінюються як по суті так і за формою.

3. Г не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням Д доки існують адекватні Г-м сус-ні відносини. Г і держава існують у тісному взаємозв’язку і взаємовпливі, тому не має підстав заперечувати роль Д в еволюції Г, ця роль трансформуюча. Роль Д у формуванні Г поступово поширювалась в міру розвитку самих. На сьогодні ще більшою є роль Д оскільки вона визначає не тільки форму Г, а й їх вартість регулюючи насамперед масу грошей в обороті. Завдяки зусиллям Д прості запаси в бухкнигах банку, або звичайні клаптики паперу набули здатності виконувати ф-ї і роль грошей.

2.Сутність грошей. Гроші як гроші. Г як капітал.

Г є товаром самі по собі по своїй сутності, що визначається їх місцем у товар відносинах. Це помітно було вже за тих умов коли в ролі Г виступали конкретні товари. Так золото ставши монопольним носієм грошової суті набуло подвійного існування як звичайний товар і як Г. Поряд з конкретною споживчою вартістю - здатністю задовольняти певні потреби людей золото набуло загал споживчої вартості – здатності задовольняти будь-які людські потреби в наслідок використання його, як загал засобу обміну. Між конкретною і загал споживчою вартістю золота виникла суперечність – якщо воно застосовується у першій властивості то не може використовуватися у другій і навпаки. Вирішення цієї суперечності було знайдено на шляху ідеалізації Г (переходу загал споживчої вартості від конкретного товару золота до простого його знаку). Застосування Г для обслуговування процесів нагромадження вартості та її продуктивного використання істотно змінило їх сус-не призначення. З простого засобу обігу вони перетворилися в носія само зростаючої вартості, тобто у форму капіталу. Вони стали широко обслуговувати нагромадження вартості, використання її для фін-ння розвитку в-ва, формування на цій основі маси позичкового капіталу та його руху, тому при застосуванні у сфері інвестування Г стають носієм капіталу у зв’язку з чим виникає необхідність розрізняти Г як гроші і гроші як капітал. Г як Г використовуються переважно для реалізації наявної споживчої вартості тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні. Г як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Функціонуючи як капітал Г продовжують використовувати свої традиційні ф-ї тому відмінностей між Г-ма як грошима і гроші як капітал практично не існує, що визначається переважно призначення Г при їх виконанні екон суб’єктами.