- •1) Періодизація розвитку земельного права в Україні
- •2) Земельні правовідносини являють собою суспільні відносини, що виникають у сфері взаємодії суспільства з навколишнім природнім середовищем і врегульовані нормами земельного права.
- •3) Класифікація земельних правовідносин
- •4) Принципи зпу
- •7.Об’єкти земельних правовідносин.
- •8. Зміст земельних правовідносин.
- •9. Особливості земельного права як галузі права.
- •10. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •11. Правовий режим земель.
- •12. Співвідношення земельного права з екологічним правом.
- •14. Особливості джерел земельного права
- •15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •17. Розширення предмету земельного права в умовах земельної реформи в Україні.
- •3. Основні напрями земельної реформи в Україні.
- •Суб'єкти права власності на землю
- •Право колективної власності на землю
- •27.Проблеми розмежування земель державної та комунальної власності.
- •28. Проблеми вдосконалення інституту права власності на землю в Україні.
- •29) Трансформації права власності на землю в Україні
- •4.3. Право спільної сумісної власності на земельну ділянку
- •3.4. Розподіл та перерозподіл земель
- •34. Особливості продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, в тому числі на конкурентних засадах.
- •35. Загальна характеристика правових моделей приватизації земель в Україні.
- •36. Проблеми законодавчого регулювання безоплатного одержання земельної ділянки із земель запасу, резервного фонду.
- •37. Передача у приватну власність громадянам земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
- •38. Приватизація земельних ділянок громадянами для зайняття фермерським господарством.
- •39. Виділення земельних часток (паїв) в натурі
- •40. Приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
- •41. Проблеми правового регулювання проведення земельних аукціонів
- •43. Проблеми правового регулювання припинення прав на землю в Україн
- •44. Відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
- •45.Проблеми правового регулювання переходу прав на земельну ділянку за умови придбання будівлі чи споруди.
- •46. Проблеми трансформації права постійного землекористування в Україні.
- •47. Проблеми правового регулювання укладання договору оренди землі.
- •48. Порядок встановлення земельних сервітутів.
- •50. Право загального землекористування - перспективи правового регулювання
- •Глава 3
- •Глава 32
- •3. Правові наслідки виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
- •Моніторинг земельних ресурсів та його значення.
- •58. Проблеми, встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •59. Планування використання земель.
- •60. Завдання та зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •61. Консервація земель
- •62. Проблеми становлення земельного процесу.
- •69. Проблеми позитивної та ретроспективної відповідальності у земельному праві.
- •71. Право на земельну частку пай: підстави набуття, проблеми реалізації.
- •72. Проблеми встановлення правових форм використання земель сільськогосподарського призначення.
- •73. Правовий режим земель фермерського господарства.
- •74. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •75. Особливості правової охорони земель сільськогосподарського призначення.
- •76. Проблеми співвідношення категорій землі населених пунктів та землі житлової і громадської забудови.
- •77. Поняття, цільове призначення та склад земель житлової та громадської забудови.
- •78. Проблеми законодавчого забезпечення, що визначає правовий режим земель житлової та громадської забудови.
- •79. Генеральний план населеного пункту.
- •80. Встановлення та зміна меж населених пунктів.
- •81. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва
- •82. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів
- •83. Провадження з обліку земель та ведення державного земельного кадастру.
- •84. Державна реєстрація земельних ділянок та прав на них як самостійний вид земельного процесу: нормативно-правові засади формування та розвитку.
- •85. Загальна характеристика проведення державної експертизи землевпорядної документації.
- •86. Способи захисту земельних прав.
- •87. Розпорядження землями сільськогосподарського призначення
- •88. Юридична природа соціальної функції права власності на землю.
- •88. Юридична природа соціальної функції права власності на землю.(стаття Костяшкіна, головне)
- •89. Проблеми забезпечення реалізації принципу балансу приватних та публічних інтересів у відносинах власності на землю.
- •90. Конституційні гарантії права власності на землю Українського народу.
37. Передача у приватну власність громадянам земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
На 01.10.2010 кількість землекористувачів, що мають право на приватизацію земельних ділянок, за даними того ж Держземагенства істотно збільшилася і складала 14,5 млн. осіб. З них приватизували свої земельні ділянки 12,5 млн. осіб (85,9 %), площа приватизованих ділянок складає майже 5,25 млн. га, 58,3 % отримали державні акти.
У зв´язку із тим, що земельна ділянка визначена в натурі, за даною процедурою (теоретично) немає потреби у виборі місця розташування земельної ділянки, замовленні, розробці, погодженні, затвердженні та перенесенні в натуру проекту відведення, що значно спрощує приватизацію.
Процедура має наступні стадії:
• подача заяви з доданими до неї технічними матеріалами та документами, що підтверджують розмір земельної ділянки, до відповідної ради або адміністрації (ч. ч. 1, 2 ст. 118 ЗКУ);
Технічними матеріалами та документами, що підтверджують розмір земельної ділянки, є насамперед дані БТІ, документи, що посвідчують права на землю (витяги з реєстрових, господарських, земельно-шнурових книг тощо).
Як «технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки» в розумінні ч. 1 ст. 118 ЗКУ використовується також технічна документація, спеціально розроблена для визначення розміру ділянки - наприклад, у м. Рівному поширена розробка «Протоколу обстеження і погодження меж земельної ділянки, що передається у власність».
• розгляд заяви відповідним органом (протягом місяця) та прийняття рішення про приватизацію земельної ділянки (ч. 2 ст. 118 ЗКУ);
• видача державного акту та його реєстрація (ст. ст.. 126,202 ЗКУ, накази Держкомзему № 43 від 04.05.1999 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі»566, № 174 від 02.07.2003 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель»; форма державного акту на право приватної власності на землю затверджена ПКМ від 02.04.2002 № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»). Фактично, дана стадія може бути достатньо тривалою, оскільки передбачає розроблення значної за обсягом «технічної документації щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку» (ст. 56 ЗУ «Про землеустрій»).
• реєстрація права власності на земельну ділянку (ст. 125 ЗКУ, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; щодо правил, які застосовуються на період до створення механізму реалізації вказаного закону див. викладене вище щодо «повної» процедури).
Проблема. Цікавим є питання про те, яке користування - фактичне чи обов´язково правомірне (на підставі права) - є передумовою для застосування спрощеної процедури приватизації земельних ділянок. На наш погляд, враховуючи положення ч. 2 ст. 118 ЗКУ, за якими рішення приймається «на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки», органи, які приймають рішення щодо приватизації, повинні виходити із презумпції правомірності фактичного користування, проте у разі виявлення відсутності у заявника права користування відповідною земельною ділянкою, спрощена процедури застосована бути не може, оскільки у ч. ч. 1 та 2 118 ЗКУ мається на увазі саме правомірне (на підставі права) користування земельною ділянкою. Останній висновок знаходить підтвердження й у судовій практиці: див., наприклад, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12.01.2005 у справі за позовом Р. до Київради про неправомірне рішення, яке порушує права та охоронювані законом інтереси та захист права власності, де зазначено таке: «технічний паспорт не посвідчує права користування земельною ділянкою, а лише відображає фактичний розмір земельної ділянки».