5 Прохід:

Н4= 28мм В4=1626мм L4=8293мм

Δh5 = 6 мм

Товщина після прокатки: h5 = Н4 – Δh5 = 28 – 6 = 22 мм,

Коефіцієнт витягування: μ5 = Н4/ h5 = 28/22 = 1,273

Довжина розкату після прокатки: l5 = L4 · μ5 = 8293 · 1,273 = 10557 мм,

Відносна ступінь деформації: ε5 = (Δh5/ Н4) · 100% = (6/28) · 100 = 21,4 %

6 Прохід:

Н5= 22мм В5=1626мм L5=10557мм

Δh6 = 5 мм

Товщина після прокатки: h6 = Н5 – Δh6 = 22 – 5 = 17 мм,

Коефіцієнт витягування: μ6 = Н5/ h6 = 22/17 = 1,294

Довжина розкату після прокатки: l6 = L5 · μ6 = 10557 · 1,294 = 13661 мм,

Відносна ступінь деформації: ε6 = (Δh6/ Н5) · 100% = (5/22) · 100 = 22,7 %

7 Прохід:

Н6= 17мм В6=1626мм L6=13661мм

Δh7 = 3 мм

Товщина після прокатки: h7 = Н6 – Δh7 = 17 – 3 = 14 мм,

Коефіцієнт витягування: μ7 = Н6/ h7 = 17/14 = 1,214

Довжина розкату після прокатки: l7 = L6 · μ7 = 13661 · 1,214 = 16584 мм,

Відносна ступінь деформації: ε7 = (Δh7/ Н6) · 100% = (3/17) · 100 = 17,6 %

Таблиця - Режим обтискування листа

№проходу	кліть	Стадія прокатки	Н, мм	В, мм	L, мм	Δh, мм	μ	ε, %
0	-	-	300	900	1400	-	-	-
1	черн	пр	274	900	1533	26	1,095	8,7
2	черн	пр	252	900	1666	22	1,087	8,03
3	черн	пр	232	900	1809	20	1,086	7,9
4 к	черн	пр	215	900	1952	17	1,079	7,3
5	черн	рш	191	1952	1013	24	1,126	11,2
6	черн	рш	167	1952	1159	24	1,144	12,6
7	черн	рш	143	1952	1354	24	1,168	14,4
8	черн	рш	119	1952	1626	24	1,092	14,5
9	черн	пп.	103	1626	2255	16	1,155	13,5
10	черн	пп	87	1626	2670	16	1,184	15,5
11	чист	пп	71	1626	3271	16	1,225	18,4
1	чист	ч.кл	57	1626	4076	14	1,246	19,7
2	чист	ч.кл	44	1626	5278	13	1,295	22,8
3	чист	ч.кл	35	1626	6634	9	1,257	20,5
4	чист	ч.кл	28	1626	8293	7	1,25	20
5	чист	ч.кл	22	1626	10557	6	1,273	21,4
6	чист	ч.кл	17	1626	13661	5	1,294	22,7
7	чист	ч.кл	14	1626	16584	3	1,214	17,6

Контрольні питання.

1. Які Ви знаєте дві принципові схеми прокатування листів?

2. Які схеми прокатки застосовують на товстолистових станах?

3. Назвіть стадії прокатки в повній поперечній схемі прокатки.

4. Назвіть стадії прокатки в повній поздовжній схемі прокатки

5. Назвіть стадії прокатки в поздовжньо-поперечній схемі прокатки.

6. Які ще схеми прокатки Ви знаєте?

7. Як визначити масу сляба?

8. як визначити розміри сляба?

9. Як визначити товщину підкату?

10. Як розрахувати режим обтискування в проході?

Практична робота № 21.

Тема: „Розрахунок швидкісного режиму прокатування товстих листів.”

Мета: Навчитися розраховувати та креслити діаграми прокатки, та визначати цикл прокатки.

Теоретичне обґрунтування.

Тахограми (діаграми швидкостей) при прокатуванні на реверсивному товстолистовому| стані.

а) б)

в) г)

а) діаграма 1 типу

б) діаграма 2 типу

в) діаграма 3 типу

г) діаграма 4 типу

Час розгону валків без металу:

де а – прискорення валків, об/хв

Час прискорення валків з металом до максимальної швидкості

Час уповільнення валків з металом до швидкості викиду

де b – уповільнення валків, об/хв

Час зупинки (від викиду до повної зупинки) валків:

Стан 2800 а = 20, b = 40 – для чорнової кліті

а = 40, b = 40 – для чистової кліті

Стан 2250 а = 20, b = 30 – для чорнової кліті

а = 30, b = 40 – для чистової кліті

Час прокатування з постійною швидкістю

– для діаграми 3 типу:

- для діаграми 4 типу:

Швидкість валків при викиді в попередньому проході приймається рівній швидкості валків при захопленні в подальшому проході і визначається за формулою:

де - час перестановки верхнього робочого валка для наступного проходу (час роботи натискного| пристрою)

Найбільша швидкість в проході:

- для I і II діаграм:

- для III і IV діаграм:

Двигун натискного| пристрою може працювати по трикутному або трапецевидному графіку швидкостей.

Гранична умова визначається з виразу: мм

де - максимальна швидкість переміщення натискного| гвинта, мм/с

- прискорення натискного| пристрою, мм/с2

стан 2800 мм

мм

стан 2250 мм

мм

При робота здійснюється по трикутному графіку і час роботи натискного| пристрою визначається по формулі:

При - трапецевидний графік і формула:

Виробничий досвід показує, що час пауз між проходами складає не менше

- між проходами tх = 1 - 3 с

- при кантуванні розкату tх = 3 - 6 с

- між сусідніми розкатами tх = 3 - 8 с

При таких паузах нерідко виникає час очікування (простої) кліті, яке визначається

Цикл прокатування в кожній кліті

де - сумарний час роботи головного двигуна у всіх проходах

- сумарний час очікування між проходами, включаючи підйом валка для прийому наступного гуркоту (нач|. паузу)

Отримані цикли прокатування повинні відповідати умові:

с

Якщо умова не виконується, перерахувати

Приклад розрахунку.

Вихідні данні:

Чорнова кліть: Чистова кліть:

a= 20 мм/с a= 40 мм/с

b= 40 мм/с² b= 40 мм/с²

Vн.у.= 50 мм/с Vн.у.= 25,3 мм/с

Кн.у.= 40 мм/с² Кн.у.= 35 мм/с²

1. Визначаємо граничні уумови для чорнової кліті:

, Δhгр > Δh1 , тобто натискний пристрів швидкохідний.

2. Визначаємо час роботи натискного пристрою:

3. Визначаємо граничні умови для чистової кліті:

, Δhгр > Δh1 , тобто натискний пристрів швидкохідний

4. Визначаємо час роботи натискного пристрою:

5. Визначаємо швидкість захвату и викиду метала валками:

Чорнова кліть:

Чистовая кліть:

5. Визначаємо max швидкість обертання валків:

Чорнова кліть:

Чистова кліть:

5. Визначаємо час прокатки:

Час розгону валків без металу:

де а – прискорення валків, об/хв

Час прискорення валків з металом до максимальної швидкості

Час уповільнення валків з металом до швидкості викиду

де b – уповільнення валків, об/хв

Час зупинки (від викиду до повної зупинки) валків:

Час прокатування з постійною швидкістю

– для діаграми 3 типу:

- для діаграми 4 типу:

Виробничий досвід показує, що час пауз між проходами складає не менше

- між проходами tх = 1 - 3 с

- при кантуванні розкату tх = 3 - 6 с

- між сусідніми розкатами tх = 3 - 8 с

При таких паузах нерідко виникає час очікування (простої) кліті, яке визначається

Визначаємо цикл прокатки:

105,42 с

55,55 с

49,87

5,68 с

Таблиця - Швидкісний режим прокатки

№	tн.пр., c	nз, об/хв	nb, об/хв	nmax, об/хв	tp, с	ty, с	tn, с	tз, с	tо, c	tпр, с	tож, c
1	1,48	5	19,73	29,6	0,25	1,23	-	0,62	0,49	2,59	1,52
2	1,41	19,73	18,8	34,2	0,99	0,72	-	0,36	0,47	2,54	1,59
3	1,3	18,8	17,33	34,6	0,94	0,79	-	0,4	0,43	2,56	1,7
4	1,55	17,33	41,2	41,2	0,87	1,19	-	-	1,03	3,09	3,98
5	1,55	15	20,67	27,8	0,75	0,64	-	0,32	0,52	2,23	1,45
6	1,55	20,67	20,67	31,3	1,03	0,53	-	0,27	0,52	2,35	1,45
7	1,55	20,67	20,67	34,8	1,03	0,71	-	0,35	0,52	2,61	1,45
8	1,26	20,67	39,9	39,9	1,03	0,96	-	-	0,99	2,98	4,13
9	1,26	15	16,8	36,3	0,75	1,01	-	0,53	0,42	2,71	1,74
10	1,26	16,8	16,8	39,4	0,84	1,13	-	0,57	0,42	2,96	1,74
11	1,61	16,8	51,2	51,2	0,84	1,72	-	-	1,28	3,84	4,34
1	1,22	15	24,4	63,8	0,38	1,22	-	1,22	0,61	3,43	1,78
2	1,01	24,4	20,2	72,4	0,61	1,2	-	1,2	0,51	3,52	1,98
3	0,89	20,2	17,8	85,9	0,51	1,64	-	1,64	0,45	4,24	2,1
4	0,83	17,8	16,6	88,1	0,45	1,76	-	1,76	0,42	4,39	2,16
5	0,76	16,6	15,2	90	0,42	1,84	0,46	1,84	0,38	4,94	2,24
6	0,59	15,2	11,8	90	0,38	1,87	1,22	1,87	0,3	5,64	2,4
7	1,27	11,8	90	90	0,3	1,96	3,04	-	2,25	7,55	3,5

Контрольні питання.

1. Для чого виконують розрахунок режиму прокатування?

2. Які швидкісні діаграми прокатки Ви знаєте?

3. Назвіть складові машинного часу для діаграм?

4. Як визначити швидкість захвату і викиду метала?

5. Як визначити швидкість прокатки?

6. Як визначити продуктивність прокатного стану?

7. Що таке граничні умови прокатки?

8. Як визначити час пауз?

9. Як визначити час очікування?

10. Принцип креслення швидкісних діаграм.

Таблиця 5 - Вихідні данні для креслення калібру кутової сталі. (практична робота № 17)

№ варіанту	Тип кутка	Ширина полиці b	Пряма частина полиці b	Згинути частина полиці b - b	Ширина калібру B	Товщина полиці h	Кут згину 	Радіус згину полиці R	Висота врізу H	Радіус заокруглення біля кінця полиці, R
1	Рівнобічний	86	55	31	161	44	130	51	30	16
2	Рівнобічний	90,5	31,5	59	162	28	110	81	36	14
3	Рівнобічний	93,5	21	72	163	17	95	90	40	6
4	Рівнобічний	95	19	76	164	12	90	90	42	5
5	Нерівнобічний	69	48	20/41	168	44	130	125	25	15
6	Нерівнобічний	71	29	43/43	170	28	110	155	30	14
7	Нерівнобічний	73	18	55/44	173	17	95	167	32	6
8	Нерівнобічний	75	15	60/45	174	12	90	70	33	4
9	Рівнобічний	120	78	42	240	50	125	89	98	28
10	Рівнобічний	125	77	48	238	35	120	88	91	16
11	Рівнобічний	140	75	65	235	33	110	88	91	16
12	Рівнобічний	150	115	35	360	27	100	185	54	20
13	Рівнобічний	180	115	65	270	32	95	189	61	7
14	Рівнобічний	202	202	-	286	25	90	-	43	7
15	Нерівнобічний	56/36	56/36	-	110	4	90	-	50	2
16	Нерівнобічний	63/40	63/40	-	120	5	90	-	60	3
17	Нерівнобічний	70/45	70/45	-	130	6	90	-	65	3
18	Нерівнобічний	75/50	75/50	-	140	7	90	-	70	4
19	Нерівнобічний	80/50	80/50	-	150	8	90	-	75	5
20	Рівнобічний	140	140	-	200	12	90	-	110	5
21	Рівнобічний	160	160	-	220	20	90	-	120	6
22	Рівнобічний	180	180	-	240	30	90	-	130	10

Таблиця 6 - Вихідні данні для креслення калібру швелера. (практична робота № 18)

варіант	Ширина калібру В, мм	Товщина стінки d, мм	Висота дійсного фланця h, мм	Висота помилкового фланця h, мм	Ширина дійсного фланця b, мм	Ширина помилкового фланця b, мм	Ширина дійсного фланця на кінці а, мм	Ширина помилкового фланця на кінці а, мм	Радіус заокруглень біля основи фланця R, мм	Радіус заокруглень на кінцях фланців R, мм
1	200	64	78	62	100	100	48	48	78	78
2	206	44	81	35	80	120	39	39	62	62
3	213	30	84	28	57	88	26	26	44	44
4	220	21	87	20	42	65	18	18	33	40
5	225	15	82	12	33	50	20	15	26	33
6	231	10	85	8,8	24	36	11	11	19	28
7	235	8	88	5,5	18	36	8	10	14	21
8	239	6	83	2,1	17	33	8,5	11	13	20
9	120	65	58	42	45	45	20	20	35	35
10	126	45	61	28	40	50	15	15	30	30
11	133	30	64	18	30	45	13	13	28	28
12	140	21	67	10	25	40	9	9	25	25
13	145	15	62	8	20	30	10	10	20	20
14	151	10	65	5	15	30	6	6	15	15
15	155	8	68	4	11	28	4	6	12	15
16	160	6	65	2	10	25	4	5	10	15
17	160	65	68	50	80	80	40	40	70	70
18	166	45	70	35	60	100	30	30	60	60
19	173	30	74	25	47	90	25	25	40	40
20	180	20	77	20	30	60	20	20	30	35
21	185	15	72	15	20	40	15	15	25	30
22	170	10	75	5	15	30	10	11	20	30
23	175	8	78	4	11	25	6,5	-	15	20
24	200	6	75	2	10	20	6	-	10	15
25	220	6	80	2	10	20	6	-	10	15

Таблиця 7 - Вихідні данні для креслення калібру двотаврової балки (практична робота № 19).

варіант	Ширина калібру В, мм	Товщина стінки d, мм	Висота відкритого фланця h, мм	Висота закритого фланця h, мм	Ширина відкритого фланця b, мм	Ширина закритого фланця b, мм	Ширина відкритого фланця на кінці а, мм	Ширина закритого фланця на кінці а, мм	Радіус заокруглень біля основи фланця R, мм	Радіус заокруглень на кінцях фланців R, мм
1	210	6	80	4	11	25	6	-	78	78
2	220	6	80	2	10	20	6	-	62	62
3	200	6	75	2	10	20	6	-	44	44
4	175	8	78	4	11	25	10	-	33	40
5	170	10	75	5	15	30	15	11	26	33
6	185	15	72	15	20	40	20	15	19	28
7	180	20	77	20	30	60	25	20	14	21
8	173	30	74	70	47	90	30	25	13	20
9	166	45	70	62	60	100	40	30	35	35
10	160	65	68	60	80	80	4	405	30	30
11	160	6	65	58	10	25	4	6	28	28
12	155	8	68	60	11	28	6	6	25	25
13	151	10	65	60	15	30	10	10	20	20
14	145	15	62	56	20	30	10	9	15	15
15	140	21	67	57	25	40	9	13	12	15
16	133	30	64	54	30	45	13	15	10	15
17	126	45	61	55	40	50	15	20	70	70
18	120	65	58	25	45	45	20	11	60	60
19	239	6,5	83	65	17	33	8,5	10	40	40
20	235	8	88	68	18	36	8	11	30	35
21	231	10	85	68	24	36	11	15	25	30
22	225	15	82	60	33	50	20	15	20	30
23	220	21	87	60	42	65	18	18	15	20
24	213	30	84	60	57	88	26	26	10	15
25	200	44	81	60	80	120	39	39	10	15

Список літератури

1. Бахтинов В.Б “Прокатное производство”, М., Металлургия, 1987г.

2. Чекмарев А.П. «Калибровка прокатных валков», М., Металлургия, 1971 г.

3. Смирнов А.И. «Калибровка прокатных валков», М., Металлургия, 1989г.

4. Полухин П.И. «Прокатное производство», М., Металлургия, 1983г.

37