- •1.Зсуви
- •1.1.Процес, сутність та небезпечність зсувних процесів
- •1.2. Інженерні заходи по боротьбі зі зсувами.
- •2.Сейсміка
- •2.1Сутність та небезпечність процесу
- •2.2 Інженерні заходи в сейсмічноактивних районах
- •3. Суфозія
- •3.1 . Процес, сутність та небезпечність суфозійних процесів
- •3.2. Заходи боротьби з суфозією
- •4.Абразія
- •4.1. Сутність та небезпечність процесу абразії
- •4.2. Інженерні заходи під час процесу абразії.
- •5.Підтоплення
- •5.1 Процес та сутність підтоплення
- •Інженерна підготовка територій, заходи профілактики
2.2 Інженерні заходи в сейсмічноактивних районах
В будівлях і спорудах, які водять у сейсмічних районах, при проектуванні несучих конструкцій враховують необхідність обмеження кількості поверхів без каркасних будівель з кам’яними стінами. Значно ефективнішими є будівлі з металевим або залізобетонним каркасом.
Широко застосовують антисейсмічні пояси із залізобетону, які влаштовують на рівні перекриттів та покриттів будівель з кам’яними стінами по всіх повздовжніх та поперечних осях. Їх зв’язують з муруванням вертикальними випусками арматури. Ширина таких поясів дорівнює ширині стіни, а висота повинна бути не меншою за 15 см.
Будівлі проектують простої конфігурації в плані. Стіни розміщують симетрично відносно повздовжньої та поперечної осей. Якщо через архітектурно-планувальні міркування не можна уникнути складної конфігурації будівлі в плані, її поділяють на окремі відсіки антисейсмічними швами. Шви виконують за рахунок влаштування парних стінок або рам.
3. Суфозія
3.1 . Процес, сутність та небезпечність суфозійних процесів
Суфозією називається процес винесення з ґрунтів найдрібніших та дрібних мінеральних частинок підземною водою, що фільтрується. Суфозія виникає в піщаних ґрунтах, а іноді й у супісках Вона має місце на схилах, куди виходять підземні води, на укосах земляних гребель і дамб, у піщаних
основах бетонних гребель, у будівельних котлованах при відкритому водовідведенні, при відкачуванні води із свердловин та в інших подібних випадках У цьому процесі основне значення має механічне винесення, а не винесення речовини у вигляді розчину. Але є й хімічна суфозія.
Винесення мінеральних частинок пояснюється впливом на них фільтра-ційного тиску, який чисельно дорівнює гідравлічному градієнту. Інтенсивність суфозійного процесу залежить від ступеня неоднорідності зернового складу ґрунтів. Чим вищий ступінь неоднорідності, тим при менших гідравлічних градієнтах виникає суфозія. Щоб установити критичний для даного ґрунту гідравлічний градієнт, при якому виникає суфозія, застосовують прилад системи В. М. Слав’янова. Під час досліду воду через зразок ґрунту пропускають знизу вгору при різних значеннях гідравлічного градієнта. Поява в профільтрованій воді мінеральних частинок у змуленому стані вказує на процес суфозії, який почався. В цей час від-мічають значення гідравлічного градієнта. Це буде критичний градієнт.
У деяких ґрунтах при певному значенні гідравлічного градієнта спочатку відбувається фільтрація води, при збільшенні градієнта – суфозія, а при подальшому збільшенні градієнта ґрунт розріджується, тобто переходить у пливунний стан. Допустиме значення гідравлічного градієнта з точки зору виникнення суфозії можна визначити за допомогою графіка, запропонованого В. С. Істоміною, для випадків висхідного руху води. Коли ґрунтові або інші підземні води виходять на схил, складений водопроникними ґрунтами, то можливе винесення мінеральних частинок, спочатку найдрібніших, а потім дрібних. Після винесення цих частинок швидкість руху води зростає. Починається винесення більших частинок. У результаті на схилі утворюється ніша, і цілісність його порушується. Це може спричинити розвиток зсуву. Аналогічні явища відбуваються при фільтрації води крізь тіло земляної греблі в бік нижнього укосу.
Слід розглянути також особливий вид суфозії – підземну. При підземній суфозії відбувається перенесення найдрібніших і дрібних частинок ґрунтів з одного шару в інший або з однієї частини шару в іншу. Це викликає зміну зернового складу ґрунтів та їх водопроникність.
