2.5 Класи додатка клієнт-сервера
В рамках загальної структури додатка клієнт-сервера робота може бути розділена між клієнтом і сервером по-різному. Точна кількість виконуваних операцій та об’єм даних, що передаються по мережі , залежать від типу інформації, що міститься в базі даних , підтримуваних типів додатків , доступності обладнання , яке може працювати спільно , а також від характеру використання даних в організації.
На схемі показано 4 класи додатків з різними варіантами розподілення задач між сервером та клієнтом:
Обробка даних на базі хоста. Дана схема не являється справжнім додатком клієнт-сервера, а відноситься до традиційного мейнфрейму, коли вся обробка даних проходить на головній обчислювальній машині. Інтерфейс представляє собою примітивний термінал. Але навіть, якщо користувач сидить за ПК, роль ПК в даному випадку обмежений емуляцією терміналу.
Обробка даних на базі сервера. Найпростішим класом конфігурацій клієнт-сервера являється схема, в які клієнт відповідає лише за представлення графічного інтерфейса користувача, тоді як практично вся обробка даних відбувається на сервері.
Обробка даних на базі клієнта. В даній схемі практично вся обробка даних відбувається на стороні клієнта, за виключенням процедур повірки цілісності даних та інших логік, які відносяться до обслуговування бази даних, які ліпше виконуються на сервері. Як правило, найбільш важкі функції для роботи з базою даних, яка розташовується на стороні клієнта. На сьогоднішній день подібна схема, являється найбільш відомою реалізацією клієнт-сервера. Вона дозволяє користувачу працювати з додатком, який відповідає його локальним потребам.
Спільна обробка даних. В даній конфігурації обробка даних оптимізована таким чином, щоб сильніші сторони, як клієнт, так і сервер, а також самого факту розподілення даних. Подібні конфігурації набагато важчі у встановленні та обслуговуванні, але в перспективі вони дозволяють забезпечити ліпші показники ефективності використання мережевих ресурсів, ніж другі методи.
Логіка представлення
Прикладна логіка
Логіка бази даних
Клієнт
Сервер
СУБД
Прикладна логіка
Логіка бази даних
СУБД
Клієнт
Сервер
Логіка представлення
Прикладна логіка
Логіка бази даних
СУБД
Клієнт
Сервер
Логіка представлення
Прикладна логіка
Прикладна логіка
Логіка бази даних
СУБД
Клієнт
Сервер
Логіка представлення
Логіка бази даних
Обробка даних на базі хоста
Обробка даних на базі сервера
Обробка даних на базі клієнта
Спільна обробка даних
Рис. 2.3. Класи додатка клієнт-сервера
2.6. Трирівнева архітектура
Трирівнева клієнт-серверна архітектура, яка почала розвиватися з середини 90-х років, передбачає відділення прикладного рівня від управління даними. Відокремлюється окремий програмний рівень, на якому зосереджується прикладна логіка застосування. Програми проміжного рівня можуть функціонувати під управлінням спеціальних серверів застосувань, але запуск таких програм може здійснюватися і під управлінням звичайного веб-сервера. Нарешті, управління даними здійснюється сервером даних.
Для роботи з системою користувач використовує стандартне програмне забезпечення – звичайний браузер. Це позбавляє його необхідності завантажувати та інсталювати спеціальні програми (хоча інколи така необхідність все-таки виникає). Але користувачеві слід надати в розпорядженні інтерфейс, який дозволяв би йому взаємодіяти з системою і формувати запити до неї. Форми, що визначають цей інтерфейс, розміщуються на веб-сторінках та завантажуються разом з ними.
Веб-оглядач формує запит та пересилає його до сервера, який здійснює обробку. При необхідності сервер викликає серверні програмні модулі, які забезпечують обробку запиту і в разі потреби звертаються до сервера даних. Сервер даних здійснює операції з даними, що зберігаються в системі та складають її інформаційну основу. Зокрема, він може здійснити вибірку з інформаційної бази відповідно до запиту та передати її модулю проміжного рівня для подальшої обробки. Дані, з якими працює сервер даних, найчастіше організовані як реляційна база даних.
Найчастіше веб-сервер і серверні модулі проміжного рівня розміщуються на одному комп'ютері, хоч і являють собою окремі і логічно незалежні програмні модулі.