
- •1Види уваги, розвиток уваги, методи дослідження уваги у дітей з вадами слуху дошкільного віку.
- •2. Репродуктивна уява, її розвиток у дошкільників з вадами слуху.
- •3Будова, функціонування та якості цнс дошкільника.
- •4. Первинні автоматизми і навички. Навички і свідомість. Явище неусвідомленої установки, специфіка формування у дошкільному віці.
- •5. Фізіологічні, нейрофізіологічні основи і механізми уваги. Увага та установка у дітей з вадами слуху дошкільного віку.
- •7.Теорія діяльності о. М. Леонтьєва та поняття особистості
- •8. Види мислення та опосередкованість його формування у дітей з вадами слуху
- •10. Розвиток мислення у дітей дошкільного віку
- •11Психологычны особливосты розвитку свыдомосты дошкыльникыв
- •12. Суспільно-історична природа психіки людини та її формування у онтогенезі.
- •13. Фізіологія рухів і фізіологія активності
- •14. Теорія діяльності
- •16. Природничо-наукові основи дошкільної сурдопсихології
- •17. Індивідуальні відмінності памяті у дошкільників з вадами слуху.(прибл.Далі добавити св.Сл.)
- •18. Характеристика роботи: т. О. Власова, м. І. Певзнер «о детях с отклонениями в развитии»
- •19. Методи психодіагностики дітей дошкільного віку з вадами слуху
- •20.Розвиток відчуттів онтогенезі.
- •21. Уява та її формування в патологічному розвитку.
- •23. Пам'ять та її характеристика у розвитку дітей дошкільного віку з вадами слуху
- •24. Завдання дошкільної сурдопсихології
- •25. Культурно – історична теорія л. С. Виготського та розвиток дітей з вадами слуху
- •26. Види памяті та особливості її протікання і формування в онтогенезі
- •27. Теорія екстеріоризації й інтеріоризації
- •28. Характеристика роботи р аткінсон
- •29. Кризи у розвитку дошкільника з вадами слуху.
- •31 Розвиток психічних процесів в онтогенезі
- •32. Сприймання, його компенсаторні види, якості та розвиток дошкільників з вадами слуху
- •33. Види уяви та її становлення у дошкільників з вадами слуху
- •34. Характеристика роботи вегнер «домашняя школа мышления»
- •35. Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960
- •38. Мислення та його розвиток у дошкільників з вадами слуху
- •40. Провідний вид діяльності в онтогенезі
- •45. Дошкільна сурдопсихологія як наука
- •46Характеристика роботи леонгард «отбор детейв спец дошк заведения»
- •51.Відчуття та його характеристика у дошкільників з вадами слуху
- •52.Характеристика роботи: л.С. Виготський «Мышление и речь»
- •53 Творча уява дітей з вадами слуху дошкільного віку
- •54. Теорії мислення у психології та особливості його розвитку
- •56. Характеристика роботи ж. Піаже, п. Фресс «Експериментальна психологія»
- •58. Діяльність дошкільника з вадами слуху
- •60.Функції мовлення в дошкільників з вадами слуху
- •61.Характеристика роботи: Пфафенродт, в. Власова. «Фонетическая ритміка»
- •63.Неусвідомлені збудники дій
- •64. Вимірювання відчуттів, їх особливості розвитку
- •66. Мовлення та його загальна характеристика
- •67. Наукова та житейська дошкільна сурдопсихологія
- •69. Сприймання та його характеристика в онтогенезі розвитку дошкільника
61.Характеристика роботи: Пфафенродт, в. Власова. «Фонетическая ритміка»
Фонетична ритміка - це система рухових вприв, в яких різні рухи поєднуються з проголошенням певного мовленнєвого матеріалу (фраз, слів, складів, звуків). Цілі, які визначають основні напрями в заняттях по фонетичної ритміці, полягають в тому, щоб:- з'єднати роботу мовно - дійового і слухового аналізатора з розвитком загальної моторики; - сприяти формуванню у слабочуючих дітей природної мови з вираженою інтонаційної і ритмічної стороною в процесі переходу загальної моторики до мовно - дійового; - розвивати слухове сприйняття учнів і використовувати його в ході формування та корекції вимовних навичок. Всі вправи, які містять руху і усне мовлення, на заняттях з фонетичної ритміці спрямовані на: нормалізацію мовного дихання і пов'язаної з ним злитістю мовлення; формування умінь змінювати силу і висоту голосу, зберігаючи нормальний тембр без грубих відхилень від норми; правильне відтворення звуків і їх сполучень ізольовано, в складах і словосполученнях, словах, фразах; відтворення мовного матеріалу в заданому темпі; сприйняття, розрізнення і відтворення різних ритмів; вміння висловлювати свої емоції різноманітними інонаціональними засобами. Заняття з фонетичної ритміці проводить вчитель-дефектолог, який повинен вміти сам правильно і красиво виконувати різні рухи тіла, рук, ніг, голови: ритмічно і красиво рухатися як під музику, так і без неї; вміти поєднувати систему рухів з музикою в різному темпі; бачити і вміти виправляти характер рухів у навчаючих; прагнути до максимальної природності і розкутості рухів, як своїх власних, так і учнів; чути недоліки у вимові учнів і вміти їх виправляти; користуватися голосом нормальної висоти і сили як в інструкціях, так і при передачі мовного матеріалу. Рухи дітей, які супроводжують проголошення звуків і складів на заняттях фонетичної ритміки, характеризуються трьома основними елементами: напруженістю, інтенсивністю, часом. Навчити дітей з вадами слуху управляти своїм диханням вдається в процесі спеціального тренування. Вправи на розвиток дихання, які включені в зміст занять фонетичної ритміки, спрямовані на вироблення продовж видиху, що дозволяє нормалізувати мовне дихання і пов'язану з ним злитість мови. Робота з формування і корекції голоси передбачає створення навичок користуватися голосом нормальної сили, змінювати силу голосу залежно від обстановки. Це має особливе значення при формуванні навички виділяти словесне і логічний наголос. Робота з формування і корекції голосу у слабочуючих передбачає створення вміння користуватися голосом нормальної висоти. Ритм, як відомо, організовує рухову діяльність людини. В освіті та розвитку почуття ритму бере участь все тіло. У слабочуючих дітей відзначається велика кількість відхилень у ритмі рухів, рухових реакціях, в розподілі власних зусиль. Слухове сприйняття ритмічних сигналів, як при допомозі і звукопідсиленої апаратури, так і без неї, дозволяє навчити маленьких слабочуючих дітей прийомам і способам слуховий орієнтування, розвиває слухову пам'ять, стимулює діяльність слухового аналізатора. Для правильного проведення ритмів в русі та вимові необхідно, щоб ритм, переданий рухом, відповідав ритмічному малюнку слова чи фрази: рухи вчителя і учня повинні бути синхронними; напруга м'язів повинна співпасти з посиленим звучання складу. Темп мовлення грає важливу роль в реалізації процесу спілкування. Різкі відхилення від громадського орієнтування темпового діапазону можуть привести до зниження чіткості мови. Завдання навчання темпу мовлення на заняттях фонетичної ритміки складають формування вміння: рухатися в заданому темпі; чергувати руху в різному темпі; поєднувати руху з проказуванням в потрібному темпі; промовляти мовний матеріал без рухів у заданому темпі. Роль інтонації в мові величезна. Вона організовує сенсорну сторону мови за допомогою логічного наголосу, перерахування, спонукання, питання, вигуки, пауз, зміни темпу мови. Вона посилює лексичне значення слів. Для значної частини слабочуючих школярів характерного порушення інтонаційної сторони мови, висловлюється в монотонності. Робота з формування інтонаційної сторони мови здійснюється в різних напрямках. Сюди відноситься робота над логічним наголосом. Логічний наголос, як відомо, полягає у виділенні слів, найбільш важливих за змістом. Метод фонетичної ритміки передбачає включення в кожне заняття мовного матеріалу з усіх розділів програми з вимови: мовне дихання, голос, звуки і їх поєднання, ритм, темп, інтонація.