- •1Види уваги, розвиток уваги, методи дослідження уваги у дітей з вадами слуху дошкільного віку.
- •2. Репродуктивна уява, її розвиток у дошкільників з вадами слуху.
- •3Будова, функціонування та якості цнс дошкільника.
- •4. Первинні автоматизми і навички. Навички і свідомість. Явище неусвідомленої установки, специфіка формування у дошкільному віці.
- •5. Фізіологічні, нейрофізіологічні основи і механізми уваги. Увага та установка у дітей з вадами слуху дошкільного віку.
- •7.Теорія діяльності о. М. Леонтьєва та поняття особистості
- •8. Види мислення та опосередкованість його формування у дітей з вадами слуху
- •10. Розвиток мислення у дітей дошкільного віку
- •11Психологычны особливосты розвитку свыдомосты дошкыльникыв
- •12. Суспільно-історична природа психіки людини та її формування у онтогенезі.
- •13. Фізіологія рухів і фізіологія активності
- •14. Теорія діяльності
- •16. Природничо-наукові основи дошкільної сурдопсихології
- •17. Індивідуальні відмінності памяті у дошкільників з вадами слуху.(прибл.Далі добавити св.Сл.)
- •18. Характеристика роботи: т. О. Власова, м. І. Певзнер «о детях с отклонениями в развитии»
- •19. Методи психодіагностики дітей дошкільного віку з вадами слуху
- •20.Розвиток відчуттів онтогенезі.
- •21. Уява та її формування в патологічному розвитку.
- •23. Пам'ять та її характеристика у розвитку дітей дошкільного віку з вадами слуху
- •24. Завдання дошкільної сурдопсихології
- •25. Культурно – історична теорія л. С. Виготського та розвиток дітей з вадами слуху
- •26. Види памяті та особливості її протікання і формування в онтогенезі
- •27. Теорія екстеріоризації й інтеріоризації
- •28. Характеристика роботи р аткінсон
- •29. Кризи у розвитку дошкільника з вадами слуху.
- •31 Розвиток психічних процесів в онтогенезі
- •32. Сприймання, його компенсаторні види, якості та розвиток дошкільників з вадами слуху
- •33. Види уяви та її становлення у дошкільників з вадами слуху
- •34. Характеристика роботи вегнер «домашняя школа мышления»
- •35. Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960
- •38. Мислення та його розвиток у дошкільників з вадами слуху
- •40. Провідний вид діяльності в онтогенезі
- •45. Дошкільна сурдопсихологія як наука
- •46Характеристика роботи леонгард «отбор детейв спец дошк заведения»
- •51.Відчуття та його характеристика у дошкільників з вадами слуху
- •52.Характеристика роботи: л.С. Виготський «Мышление и речь»
- •53 Творча уява дітей з вадами слуху дошкільного віку
- •54. Теорії мислення у психології та особливості його розвитку
- •56. Характеристика роботи ж. Піаже, п. Фресс «Експериментальна психологія»
- •58. Діяльність дошкільника з вадами слуху
- •60.Функції мовлення в дошкільників з вадами слуху
- •61.Характеристика роботи: Пфафенродт, в. Власова. «Фонетическая ритміка»
- •63.Неусвідомлені збудники дій
- •64. Вимірювання відчуттів, їх особливості розвитку
- •66. Мовлення та його загальна характеристика
- •67. Наукова та житейська дошкільна сурдопсихологія
- •69. Сприймання та його характеристика в онтогенезі розвитку дошкільника
2. Репродуктивна уява, її розвиток у дошкільників з вадами слуху.
.
Репродуктивна уява – здатність дитини відображати образи явищ та ппредметів за зразком, за словесним позначенням на основі усвідомлених бачень, знань.
Уява і фантазія - це найважливіша сторона життя дитини. Засвоїти яку-небудь програму без уяви неможливо. Вона є вищою і необхіднішою здатністю людини. Разом з тим саме ця здатність потребує особливої турботи в плані розвитку. А розвивається уява особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо в цей період уяву спеціально не розвивати, то в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом із зменшенням здатності фантазувати у дітей збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва, до творчої діяльності. Для того, щоб розвивати творчу уяву у дітей, необхідна особлива організація образотворчої діяльності.
Діти малюють те, про що думають, що привертає їх увагу, вкладають в те, що відображає своє відношення до нього, живуть в малюнку. Малювання - це не тільки забава, але і творча праця. Так що ж це таке "образотворча діяльність", або, іншими словами, малювання? Перш за все - одне з перших і найбільш доступних засобів самовираження дитини. При цьому в роботу включаються зорові, рухові, мускульно-тактильні аналізатори. У образотворчій діяльності виявляється своєрідність багатьох сторін дитячої психіки. Малювання допомагає нам краще і більше дізнатися про дитину, дає можливість отримати матеріал, що розкриває особливості мислення, уяви, емоційно-вольової сфери. Не говорячи вже про те, яку користь приносять заняття малюванням, розвиваючи пам'ять і увагу, мову і дрібну моторику, привчаючи дитину думати і аналізувати, порівнювати і порівнювати, складати і уявляти.
Наслідуючи діям дорослих, дитина вже в ранньому дитинстві починає маніпулювати олівцями і папером, створюючи карлючки. Це період до творчої діяльності. Малюнок з'являється, коли дитина зв'язує деякі з своїх карлючок з предметами і спеціально створює уявні об'єкти. Словесне формулювання наміру є початком образотворчої діяльності.
Значний стрибок в розвитку, як самої дитини, так і малювання, відбувається в дошкільному віці. Під впливом дорослих з'являються зображення будинків, дерев, квітів, машин. Дитина долає шаблони і починає малювати те, що їй цікаво. Все, що тільки вона здатна уявити, представити в своїй уяві, дитина намагається намалювати. У багатьох спостерігається інтерес до фантастичного світу, вони малюють чарівників, принцес, фей, чаклунів т.п.
Діти малюють і те, що відбувається в реальному житті дорослих. Малювання, як і гра, допомагає дитині освоїти його соціальне оточення, світ, в якому вона живе.
Всі необхідні якості уяви (широта, довільність, стійкість, яскравість, оригінальність) виникають не спонтанно, а при умові систематичного впливу з боку дорослих. Вплив повинен збагачувати і уточнювати сприйняття і представлення дитини про навколишній світ, а не зводитися до "нав'язування" їй готових тем. Дитині потрібно допомагати знайомитися з дійсністю, щоб її зображати, розвивати здатність оперувати образами, щоб створювати на їх основі нові. Важливо формувати у дітей пізнавальні інтереси.
Якщо ж цю роботу з ним не проводити, то і уява значно відставатиме в розвитку. В результаті до початку шкільного навчання дитина може виявитися не готовою до засвоєння учбового матеріалу, вимагаючого достатньо сформованого рівня уяви. До цього віку вже повинні з'явитися такі психічні утворення, як довільність, внутрішній план дій, рефлексія. Завдяки цим новоутворенням з'являється і якісно новий вигляд уяви - довільна уява. Зростає цілеспрямованість, стійкість задумів, образи уяви наочні, динамічні і емоційно забарвлені. Присутня творча переробка уявлень.
Отже, розвиваючи уяву з раннього дитинства, ми не тільки удосконалюємо пізнавальні процеси і здібність до творчості, але і формуємо особистість дитини.
