- •1. Екологічне право: наука, галузь права, навч. Дисципліна
- •2. Правові форми платежів в галузі екології
- •Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року Розділ 2. Мета і принципи національної екологічної політики
- •4. Право користування надрами, види
- •5. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології
- •Правова охорона надр
- •7. Крим. В-сть
- •8. Право лісокуристування, види
- •9. Майнова в-сть
- •10. Інтегроване джерело е. Права
- •12. Екологічне Право і інші гал. Права
- •14. Поняття, види права водокористування
- •15. Еколог. Правовідносини
- •16. Юридична в-сть: поняття, види
- •17. Управління в газузі використання та охорони вод
- •19. Планування та фінансування.
- •20. Правові форми контролю за використанням надр
- •21. Предмет та метод
- •22. Еколог. Страхування та еколог. Аудит
- •23. Заходи економічного стимулювання
- •24. Правова охорона вод
- •25. Нпс як об’єкт прав. Регулювання
- •27. Характеристика суб’єктно-об’єктного складу права власності на ліси в Україні.
- •28. Суб’єкти екологічних правовідносин.
- •30. Поняття і види об’єктів екологічного права
- •31. Особливості дисциплінарної відповідальності за правопорушення в сфері екології.
- •32. Принципи та функції екологічного права та їх види.
- •33. Води як об'єкти правового регулювання використання, відновлення і охорони: загальна характеристика
- •34. Відповідальність за порушення законодавства в галузі використання та охорони природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
- •35. Еколог. С-ми та природні комлпекси в с-мі обєктів еколог. Права
- •36. Історичні форми взаємодії суспілтсва та природи
- •37. Надра як об. Прав регулювання
- •38. Підстава юрид. В-сті
- •Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •39. Характеристика способів компенсації шкоди, запондіяної нпс
- •40. Тваринний світ як об. Прав. Регулювання
- •41. Право використання тваринного світу, форми, види
- •42. Обєкти еколог. Права: диференційонва, інтегровані, комплексні
- •43. Правові форми еколог. Експертизи
- •Закон виділяє 2 форми екологічної експертизи: державну, громадську . При цьому обов'язковими для виконання є лише висновки державної екологічної
- •44. Природні ресурси
- •45. Самоврядне управління в галузі екології
- •46. Поняття, склад, юрид. Природа рекреаційних зон
- •47. Розподіл та перерозподіл природних ресусів як функція управління в галузі екології
- •48. Зу про охорону нпс як правове регуювання мисливського господарства і полювання
- •49. Екологічне ліцензування
- •50. Джерела еколог. Права
- •51. Система юрид. Гарантій ефективності екологічної експертизи
- •52. Території та обєкти природно-заповідного фонду
- •54. Правове регулювання громадського управління в галузі екології
- •55. Зонування обєктів прир-заповідного фонду
- •56. Конституція україни
- •57. Життя та здоровя громадян у системі обєктів охорони еколог. Права
- •58. Екологічна експертиза: обєкти, зміст
- •59. Перспективи розвитку наукових уявлень про предмет еколог. Права
- •60. Рекреаційні зони: правовий режим
- •61. Форми права власності на приодні обєкти та прир. Ресурси
- •62. Понятя та юридична природна курортів
- •63. Поняття та ознаки права власності на природні обєкти та прир. Ресурси
- •65. Складові елементи права власності на природні обєкти
- •66. Система органів управління загальної компетенції
- •67. Правові проблеми використання та охорони континентального шельфу
- •68. Управління в галузі використання, відтвоерення лісів.
- •69. Екологічні обовязки громадян
- •70. Державне управління в галузі екології
- •71. Заходи охорони атмосферного управління
- •72. Право загального та спеціального використання рослинного світу
- •73. Закони як джерела
- •74. Органи держ. Управління спец. Компетенції
- •75. Моніторинг нпс
- •76. Ліцензування
- •77. Правові основи створення і ф-ння еколог. Мережі
- •79. Екологічний контроль
- •80. Правовий режим зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях
- •81. Право природокористування: поняття класифікація
- •82. Правове регулювання ведення червоної книги: поняття, значення
- •83. Атмосферне повітря: правове регулювання використання та охорона
- •84. Механізм реалізації окремих еколог. Прав
- •85. Управління в галузі екології
- •86. Управління та контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •87. Механізм захисту екологічних прав
- •Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •Стаття 2. Визначення виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 3. Делімітація виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 4. Суверенні права та юрисдикція України у виключній (морській) економічній зоні України
- •Стаття 7. Збереження і використання рибних та інших живих ресурсів
- •Стаття 9. Забезпечення дотримання законодавства України про виключну (морську) економічну зону
- •Стаття 10. Штучні острови, установки і споруди
- •Стаття 11. Юрисдикція України щодо штучних островів, установок і споруд
- •Стаття 13. Морські наукові дослідження
- •Стаття 15. Заборона (зупинення) морських наукових досліджень
- •Стаття 16. Запобігання забрудненню морського середовища
- •89. Екологічна стандартизація та нормування
- •90. Види права природокористування
80. Правовий режим зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях
Радіаційно небезпечні землі -- це землі, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають національним та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин або які недоцільно використовувати за екологічними умовами.
До радіаційно небезпечних земель належать території, які віднесені до зони відчуження та зони безумовного (обовязкового) відселення.
Радіоактивно забруднені землі -- це землі, які потребують вжиття заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення та забезпечення нормальної господарської діяльності.
Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, повязаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоровя населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Такими зонами є:
1) зона відчуження -- це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 p.;
2) зона безумовного (обовязкового) відселення
3) зона гарантованого добровільного відселення
4) зона посиленого радіоекологічного контролю
Правовий режим зон відчуження та безумовного (обовязкового) відселення. Землі зон відчуження та безумовного (обовязкового) відселення виводяться з господарського обороту, відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно небезпечних земель.
У зонах відчуження та безумовного (обовязкового) відселення забороняється: постійне проживання населення; здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції без спеціального дозволу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС); перебування осіб, які не мають на це спеціального дозволу, а також залучення до роботи осіб віком до 35 років без їх згоди; вивезення за межі зон без спеціального дозволу МНС землі, глини, піску, торфу, деревини, а також заготівля і вивезення рослинних кормів, лікарських рослин, грибів, ягід та інших продуктів побічного лісокористування, за винятком зразків для наукових цілей; винесення або вивезення із зон будівельних матеріалів і конструкцій, машин і устаткування, домашніх речей тощо без спеціального дозволу МНС України і дозиметричного контролю; ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробничої та іншої діяльності, а також будівництво без спеціального дозволу МНС України; випасання худоби, порушення середовища перебування диких тварин, спортивне та промислове полювання та рибальство; перегін тварин, сплав лісу; перебування осіб, які мають медичні протипоказання для роботи в контакті з джерелами іонізуючого випромінювання або щодо яких встановлено причинний звязок інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вїзд на територію зазначених зон і виїзд з них здійснюється тільки за спеціальними перепустками з обовязковим дозиметричним контролем людей та транспортних засобів. Транзитний проїзд усіх видів транспорту здійснюється за спеціальними перепустками, Що видаються Адміністрацією зони.
У зонах відчуження та безумовного (обовязкового) відселення повинен бути забезпечений суворий природоохоронний режим, охорона територій, природних, історичних та етнокультурних памяток відповідно до чинного законодавства.
Охорону громадського порядку, протипожежну безпеку на територіях зон відчуження та безумовного (обовязкового) відселення, контрольно-пропускний режим при вїзді та виїзді з таких зон забезпечують спеціалізовані органи Міністерства внутрішніх справ України.
Правовий режим зони гарантованого добровільного відселення. Земельні ділянки, розташовані у зоні гарантованого добровільного відселення, належать до радіоактивно забруднених і використовуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Якщо за економічними та екологічними умовами подальше використання цих земель неможливе, вони переводяться до категорії радіаційно небезпечних.
У зоні гарантованого добровільного відселення забороняється:
будівництво нових, розширення діючих підприємств безпосередньо не повязаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, а також умов його життя та праці; будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію; природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки; внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу відповідних органів; залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан здоровя.
З метою зниження ризику захворюваності населення та зменшення доз радіоактивного опромінення у зоні гарантованого добровільного відселення державою гарантується: добровільне переселення людей із зони; перепрофілювання виробництв на випуск екологічно чистої продукції; постійний дозиметричний контроль радіоактивного забруднення грунтів, води, повітря, продуктів харчування, сировини, жилих і виробничих приміщень, а також медико-біологічний та радіоекологічний моніторинг; проведення суспільної щорічної медичної диспансеризації населення та забезпечення ранньої профілактики захворювань; забезпечення населення в необхідній кількості та асортименті медичними препаратами, питною водою, чистими продуктами харчування, у тому числі такими, які мають радіопротекторні властивості, сприяють виведенню з організму радіонуклідів; у разі доцільності -- дезактивація території спеціалізованими підрозділами; проведення суцільної газифікації населених пунктів і будівництво доріг з асфальтовим та бетонним покриттям; надання громадянам, які проживають у зазначеній зоні, пільг та компенсацій, передбачених Законом України в редакції від 19 грудня 1991 р. “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншими актами чинного законодавства.
Правовий режим зони посиленого радіоекологічного контролю. Згідно зі ст. 18 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” у зоні посиленого радіоекологічного контролю забороняється: будівництво санаторіїв, піонерських таборів, баз і будинків відпочинку, а також будівництво нових підприємств, які шкідливо впливають на здоровя населення і навколишнє середовище; будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію; природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки; внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу відповідних органів; залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоровя.
З метою зниження ризику захворюваності населення та зменшення доз радіоактивного опромінення у зоні посиленого радіоекологічного контролю державою гарантується: перепрофілювання виробництв на випуск екологічно чистої продукції; постійний дозиметричний контроль радіоактивного забруднення грунтів, води, повітря, продуктів харчування, сировини, жилих і виробничих приміщень, а також медико-біологічний та радіоекологічний моніторинг; проведення суцільної щорічної медичної диспансеризації населення та забезпечення ранньої профілактики захворювань; забезпечення населення в необхідній кількості та асортименті медичними препаратами, питною водою, чистими продуктами харчування, в тому числі такими, які мають радіопротекторні властивості, сприяють виведенню з організму радіонуклідів; в разі доцільності -- дезактивація території спеціалізованими підрозділами; поетапне проведення суцільної газифікації населених пунктів і будівництво доріг з асфальтовим та бетонним покриттям; надання громадянам, які проживають у зазначеній зоні, пільг і компенсацій, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншими актами чинного законодавства.
Державний контроль за додержанням правового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється обласними радами, їх виконавчо-розпорядчими органами, а також уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.
Органом, відповідальним за здійснення державного контролю за додержанням правового режиму зони відчуження, є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Закон України від 27 лютого 1991 р. “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” регулює питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність у цих зонах. Закон закріплює і гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних територій з метою зменшення впливу радіоактивного опромінення на здоров'я людини та на екологічні системи.
Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Такими зонами є:
1) зона відчуження 2) зона безумовного (обов'язкового) відселення 3) зона гарантованого добровільного відселення 4) зона посиленого радіоекологічного контролю.
Землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення виводяться з господарського обороту, відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно небезпечних земель.
В'їзд на територію зазначених зон і виїзд з них здійснюється тільки за спеціальними перепустками з обов'язковим дозиметричним контролем людей та транспортних засобів. Транзитний проїзд усіх видів транспорту здійснюється за спеціальними перепустками, Що видаються Адміністрацією зони.
Правовий режим зони посиленого радіоекологічного контролю. Згідно зі ст. 18 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” у зоні посиленого радіоекологічного контролю забороняється: будівництво санаторіїв, піонерських таборів, баз і будинків відпочинку, а також будівництво нових підприємств, які шкідливо впливають на здоров'я населення і навколишнє середовище; будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію; природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки; внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу відповідних органів; залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.
Державний контроль за додержанням правового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється обласними радами, їх виконавчо-розпорядчими органами, а також уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.
