66. Система органів управління загальної компетенції

Система управління – вн організована сукупність структурних елементів, яка взаємопов’язана, обумовлена єдиною метою, завданням, виконує для їх досягнення відповідні ф-ії. Систему орг. упр в галузі екол очолюють органи д викон влади, органи загального д управління:

• ВРУ: затвердження загальнодержавних програм, особливо д цільових екол програм. ЗУ «про д цільові програми» ВРУ здійснює контроль за реалізацією цих програм, затверджує кошторис витрат на реалізацію цих програм. ВРУ через уповноваженого з прав л забезп парламентський контроль за додерж екол пр. гр.-ян. ВРУ ратифікує міжн екол угоди, здійсн контроль за станом застос екол зак-ства – діє комітет ВРУ з питань екол та природокористування, який організовує парламентські слухання.

• ПУ: гарант нац., в тому числі екол безпеки, гарант прав л і гр.-на. Формує уряд, затверджує положення про міністерства та відомства. При ПУ діє координаційний орган – РНБО

• КМУ: зобов’язаний організувати реалізацію положень екол зак-ства, екологічних прав громадян, режим використання природних ресурсів, режим діяльності об’єктів прир ресурсів, відповідний стан НПС. ЗУ «про охорону НПС», ресурсові закони і кодекси. Вони приймають підзаконні НПА: постанови,

якими затвердж порядки використ природних ресурсів. При КМУ можуть формуватись постійно діючі

або тимчасові органи. Напр., урядова комісія з питань техногенної екол безпеки.

• Д адміністрації: ЗУ «про МДА», виконують повноваження, які їх делеговані або ЗУ, або ОМС.

Органами державного управління загальної компетенції в галузі охорони навколишнього природного середовища, як зазначалося, є Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи виконавчої влади сільських, селищних та міських рад, яким делеговані певні повноваження органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Кабінет Міністрів України Зокрема, Кабінет Міністрів України: здійснює реалізацію екологічної політики; забезпечує розробку державних екологічних програм; координує діяльність центральних органів виконавчої влади, інших установ та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища; встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів; встановлює порядок визначення збору та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього тощо. Кабінет Міністрів України реалізує свої повноваження різноманітними засобами.

г) акти, що приймаються відповідно до приписів екологічного законодавства. Так, відповідно до Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» Кабінет Міністрів України має визначати порядок здійснення державного моніторингу навколишнього природного середовища (ст. 22), порядок ведення державних кадастрів природних ресурсів (ст. 23), порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за використання природних ресурсів (ст. 43), порядок встановлення нормативу зборів і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища (ст. 44) тощо.

Важливими напрямами діяльності Кабінету Міністрів України є й організація розробки і внесення до Верховної Ради України проектів законів з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної безпеки, а також забезпечення розвитку міжнародно-правового співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим згідно із Законом «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 18) наділена широкими повноваженнями щодо реалізації екологічної політики, організації природоохоронної діяльності на відповідній території. Зокрема, до її відання віднесено: здійснення реалізації законодавства України та Автономної Республіки Крим у галузі охорони навколишнього природного середовища; організація розробки екологічних програм, організація управління і контролю в цій галузі; організація проведення державної екологічної експертизи, погодження поточних і перспективних планів роботи підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, організація ліквідації екологічних наслідків аварій, забезпечення систематичного та оперативного інформування населення, підприємств, установ та організацій про стан навколишнього природного середовища тощо.

Місцеві державні адміністрації

За Законом «Про місцеві державні адміністрації» (ст. 21) в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля місцева державна адміністрація: 1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності; 2) подає пропозиції відповідним радам і здійснює заходи щодо реалізації їх рішень про приватизацію земель та їх вилучення для державних потреб; 3) розробляє, подає на затвердження відповідної ради та забезпечує виконання регіональних екологічних програм; звітує перед відповідною радою про їх виконання; вносить до відповідних органів пропозиції щодо державних екологічних програм; 4) вживає заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами; 5) вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; 6) інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються до його поліпшення; 7) організовує роботу з ліквідації наслідків екологічних аварій; 8) вносить пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних правил; 9) розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання тощо.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до Конституції України та Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Виконавчі органи місцевих рад поєднують самоврядне управління із державним управлінням (у межах делегованих повноважень органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища) охороною довкілля, забезпеченням екологічної безпеки та природокористуванням. На виконавчі органи місцевих рад покладається:

а) вирішення відповідно до власних (самоврядних) повноважень (ст. 33 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні») таких питань: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом; справляння плати за землю;

б) здійснення делегованих повноважень органів державного управління: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, відтворенням лісів; реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею; організація і ведення земельно-кадастрової документації; погодження питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення; вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, інформування про них населення; визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за виконанням проектів і схем землеустрою, проектів внутрішньогосподарського землеустрою.