
- •1. Екологічне право: наука, галузь права, навч. Дисципліна
- •2. Правові форми платежів в галузі екології
- •Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року Розділ 2. Мета і принципи національної екологічної політики
- •4. Право користування надрами, види
- •5. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології
- •Правова охорона надр
- •7. Крим. В-сть
- •8. Право лісокуристування, види
- •9. Майнова в-сть
- •10. Інтегроване джерело е. Права
- •12. Екологічне Право і інші гал. Права
- •14. Поняття, види права водокористування
- •15. Еколог. Правовідносини
- •16. Юридична в-сть: поняття, види
- •17. Управління в газузі використання та охорони вод
- •19. Планування та фінансування.
- •20. Правові форми контролю за використанням надр
- •21. Предмет та метод
- •22. Еколог. Страхування та еколог. Аудит
- •23. Заходи економічного стимулювання
- •24. Правова охорона вод
- •25. Нпс як об’єкт прав. Регулювання
- •27. Характеристика суб’єктно-об’єктного складу права власності на ліси в Україні.
- •28. Суб’єкти екологічних правовідносин.
- •30. Поняття і види об’єктів екологічного права
- •31. Особливості дисциплінарної відповідальності за правопорушення в сфері екології.
- •32. Принципи та функції екологічного права та їх види.
- •33. Води як об'єкти правового регулювання використання, відновлення і охорони: загальна характеристика
- •34. Відповідальність за порушення законодавства в галузі використання та охорони природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
- •35. Еколог. С-ми та природні комлпекси в с-мі обєктів еколог. Права
- •36. Історичні форми взаємодії суспілтсва та природи
- •37. Надра як об. Прав регулювання
- •38. Підстава юрид. В-сті
- •Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •39. Характеристика способів компенсації шкоди, запондіяної нпс
- •40. Тваринний світ як об. Прав. Регулювання
- •41. Право використання тваринного світу, форми, види
- •42. Обєкти еколог. Права: диференційонва, інтегровані, комплексні
- •43. Правові форми еколог. Експертизи
- •Закон виділяє 2 форми екологічної експертизи: державну, громадську . При цьому обов'язковими для виконання є лише висновки державної екологічної
- •44. Природні ресурси
- •45. Самоврядне управління в галузі екології
- •46. Поняття, склад, юрид. Природа рекреаційних зон
- •47. Розподіл та перерозподіл природних ресусів як функція управління в галузі екології
- •48. Зу про охорону нпс як правове регуювання мисливського господарства і полювання
- •49. Екологічне ліцензування
- •50. Джерела еколог. Права
- •51. Система юрид. Гарантій ефективності екологічної експертизи
- •52. Території та обєкти природно-заповідного фонду
- •54. Правове регулювання громадського управління в галузі екології
- •55. Зонування обєктів прир-заповідного фонду
- •56. Конституція україни
- •57. Життя та здоровя громадян у системі обєктів охорони еколог. Права
- •58. Екологічна експертиза: обєкти, зміст
- •59. Перспективи розвитку наукових уявлень про предмет еколог. Права
- •60. Рекреаційні зони: правовий режим
- •61. Форми права власності на приодні обєкти та прир. Ресурси
- •62. Понятя та юридична природна курортів
- •63. Поняття та ознаки права власності на природні обєкти та прир. Ресурси
- •65. Складові елементи права власності на природні обєкти
- •66. Система органів управління загальної компетенції
- •67. Правові проблеми використання та охорони континентального шельфу
- •68. Управління в галузі використання, відтвоерення лісів.
- •69. Екологічні обовязки громадян
- •70. Державне управління в галузі екології
- •71. Заходи охорони атмосферного управління
- •72. Право загального та спеціального використання рослинного світу
- •73. Закони як джерела
- •74. Органи держ. Управління спец. Компетенції
- •75. Моніторинг нпс
- •76. Ліцензування
- •77. Правові основи створення і ф-ння еколог. Мережі
- •79. Екологічний контроль
- •80. Правовий режим зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях
- •81. Право природокористування: поняття класифікація
- •82. Правове регулювання ведення червоної книги: поняття, значення
- •83. Атмосферне повітря: правове регулювання використання та охорона
- •84. Механізм реалізації окремих еколог. Прав
- •85. Управління в галузі екології
- •86. Управління та контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •87. Механізм захисту екологічних прав
- •Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •Стаття 2. Визначення виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 3. Делімітація виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 4. Суверенні права та юрисдикція України у виключній (морській) економічній зоні України
- •Стаття 7. Збереження і використання рибних та інших живих ресурсів
- •Стаття 9. Забезпечення дотримання законодавства України про виключну (морську) економічну зону
- •Стаття 10. Штучні острови, установки і споруди
- •Стаття 11. Юрисдикція України щодо штучних островів, установок і споруд
- •Стаття 13. Морські наукові дослідження
- •Стаття 15. Заборона (зупинення) морських наукових досліджень
- •Стаття 16. Запобігання забрудненню морського середовища
- •89. Екологічна стандартизація та нормування
- •90. Види права природокористування
62. Понятя та юридична природна курортів
Поняття та правовий режим.
Курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, яка підлягає особливій охороні як така, що має природні ліку вальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури і використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань, а також для рекреації.
За характером природних лікувальних ресурсів курорти України поділяються на курорти державного та місцевого значення (ст. 4 Закону).
До курортів державного значення належать природні території, що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси (тобто ресурси, які рідко трапляються на території України, мають обмежене поширення або невеликі запаси у родовищах та є особливо сприятливими і ефективними) і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
До курортів місцевого значення належать природні території, що мають загальнопоширені природні лікувальні ресурси (тобто ресурси, які трапляються в різних регіонах України, мають значні запаси, придатні для використання) і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
Юридичними ознаками курортів виступають:
— підтверджена у встановленому порядку наявність природних лікувальних ресурсів або лікувальних оздоровчих ресурсів, придатних для використання з метою поновлення та зміцнення здоров'я людей;
— наявність відповідних висновків щодо можливості використання таких територій для лікування, оздоровлення, відпочинку, в тому числі для організації господарської діяльності;
— прийняття відповідними органами рішення про оголошення цих територій та встановлення їх меж, розмірів, видів;
— визначення порядку господарювання, проживання і природокористування для забезпечення охорони зазначених зон, захисту їх від забруднення і передчасного виснаження1.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» оголошення природних територій курортними і лікувально-оздоровчими зонами здійснюється Верховною Радою України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, а їх природоохоронний режим визначається Кабінетом Міністрів України та Урядом Автономної Республіки Крим відповідно до законодавства України. Стаття 11 Закону України «Про курорти» дещо розширює коло органів, уповноважених приймати рішення щодо оголошення певних місцевостей курортними. При цьому розрізняється порядок оголошення територій курортами державного і місцевого значення. Рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Підготовку та подання відповідних клопотань можуть здійснювати центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші заінтересовані підприємства, установи, організації та громадяни. Клопотання про оголошення природних територій курортними подаються: щодо природних територій державного значення - до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів з урахуванням пропозицій Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; щодо природних територій місцевого значення - до відповідних місцевих органів виконавчої влади з питань діяльності курортів.
Програми розвитку курортів розробляються на основі даних кадастрів природних лікувальних ресурсів, об'єктивних показників ефективності лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань, результатів спеціальних наукових досліджень і проектних робіт, фінансово-економічних показників діяльності курортів.
3 метою збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання їх забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони, зовнішній контур якого збігається з межею курорту (ст. 62 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 27, 28 Закону України «Про курорти», ч. 2 ст. 48 ЗК України).
На території округу санітарної охорони забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.
Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні води, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи гірничо-санітарної охорони.
У разі використання пов'язаних між собою родовищ мінеральних вод, суміжних пляжів та інших природних лікувальних ресурсів декількома курортами для них може встановлюватись єдиний округ санітарної охорони.