- •1. Екологічне право: наука, галузь права, навч. Дисципліна
- •2. Правові форми платежів в галузі екології
- •Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року Розділ 2. Мета і принципи національної екологічної політики
- •4. Право користування надрами, види
- •5. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології
- •Правова охорона надр
- •7. Крим. В-сть
- •8. Право лісокуристування, види
- •9. Майнова в-сть
- •10. Інтегроване джерело е. Права
- •12. Екологічне Право і інші гал. Права
- •14. Поняття, види права водокористування
- •15. Еколог. Правовідносини
- •16. Юридична в-сть: поняття, види
- •17. Управління в газузі використання та охорони вод
- •19. Планування та фінансування.
- •20. Правові форми контролю за використанням надр
- •21. Предмет та метод
- •22. Еколог. Страхування та еколог. Аудит
- •23. Заходи економічного стимулювання
- •24. Правова охорона вод
- •25. Нпс як об’єкт прав. Регулювання
- •27. Характеристика суб’єктно-об’єктного складу права власності на ліси в Україні.
- •28. Суб’єкти екологічних правовідносин.
- •30. Поняття і види об’єктів екологічного права
- •31. Особливості дисциплінарної відповідальності за правопорушення в сфері екології.
- •32. Принципи та функції екологічного права та їх види.
- •33. Води як об'єкти правового регулювання використання, відновлення і охорони: загальна характеристика
- •34. Відповідальність за порушення законодавства в галузі використання та охорони природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
- •35. Еколог. С-ми та природні комлпекси в с-мі обєктів еколог. Права
- •36. Історичні форми взаємодії суспілтсва та природи
- •37. Надра як об. Прав регулювання
- •38. Підстава юрид. В-сті
- •Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •39. Характеристика способів компенсації шкоди, запондіяної нпс
- •40. Тваринний світ як об. Прав. Регулювання
- •41. Право використання тваринного світу, форми, види
- •42. Обєкти еколог. Права: диференційонва, інтегровані, комплексні
- •43. Правові форми еколог. Експертизи
- •Закон виділяє 2 форми екологічної експертизи: державну, громадську . При цьому обов'язковими для виконання є лише висновки державної екологічної
- •44. Природні ресурси
- •45. Самоврядне управління в галузі екології
- •46. Поняття, склад, юрид. Природа рекреаційних зон
- •47. Розподіл та перерозподіл природних ресусів як функція управління в галузі екології
- •48. Зу про охорону нпс як правове регуювання мисливського господарства і полювання
- •49. Екологічне ліцензування
- •50. Джерела еколог. Права
- •51. Система юрид. Гарантій ефективності екологічної експертизи
- •52. Території та обєкти природно-заповідного фонду
- •54. Правове регулювання громадського управління в галузі екології
- •55. Зонування обєктів прир-заповідного фонду
- •56. Конституція україни
- •57. Життя та здоровя громадян у системі обєктів охорони еколог. Права
- •58. Екологічна експертиза: обєкти, зміст
- •59. Перспективи розвитку наукових уявлень про предмет еколог. Права
- •60. Рекреаційні зони: правовий режим
- •61. Форми права власності на приодні обєкти та прир. Ресурси
- •62. Понятя та юридична природна курортів
- •63. Поняття та ознаки права власності на природні обєкти та прир. Ресурси
- •65. Складові елементи права власності на природні обєкти
- •66. Система органів управління загальної компетенції
- •67. Правові проблеми використання та охорони континентального шельфу
- •68. Управління в галузі використання, відтвоерення лісів.
- •69. Екологічні обовязки громадян
- •70. Державне управління в галузі екології
- •71. Заходи охорони атмосферного управління
- •72. Право загального та спеціального використання рослинного світу
- •73. Закони як джерела
- •74. Органи держ. Управління спец. Компетенції
- •75. Моніторинг нпс
- •76. Ліцензування
- •77. Правові основи створення і ф-ння еколог. Мережі
- •79. Екологічний контроль
- •80. Правовий режим зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях
- •81. Право природокористування: поняття класифікація
- •82. Правове регулювання ведення червоної книги: поняття, значення
- •83. Атмосферне повітря: правове регулювання використання та охорона
- •84. Механізм реалізації окремих еколог. Прав
- •85. Управління в галузі екології
- •86. Управління та контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •87. Механізм захисту екологічних прав
- •Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •Стаття 2. Визначення виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 3. Делімітація виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 4. Суверенні права та юрисдикція України у виключній (морській) економічній зоні України
- •Стаття 7. Збереження і використання рибних та інших живих ресурсів
- •Стаття 9. Забезпечення дотримання законодавства України про виключну (морську) економічну зону
- •Стаття 10. Штучні острови, установки і споруди
- •Стаття 11. Юрисдикція України щодо штучних островів, установок і споруд
- •Стаття 13. Морські наукові дослідження
- •Стаття 15. Заборона (зупинення) морських наукових досліджень
- •Стаття 16. Запобігання забрудненню морського середовища
- •89. Екологічна стандартизація та нормування
- •90. Види права природокористування
47. Розподіл та перерозподіл природних ресусів як функція управління в галузі екології
Під функціями управління в галузі охорони навколишнього природного середовища (екологічного управління) слід розуміти основні напрями організаційно-правового впливу на суспільні відносини в галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
розподіл та перерозподіл природних ресурсів – діяльність уповноважених орг. д, що спрямив на цільове, ефективне використання природних ресурсів на базі розширення форм права власності і пр. природокористування. Участь у цій ф-ії беруть: ОМС та та ОДВВ, які уповноважені надавати природні ресурси.
Розподіл і перерозподіл водних ресурсів, який здійснюється у таких формах: надання водних об'єктів у відособлене користування; видача дозволів на спеціальне водокористування; вилучення водних об'єктів; анулювання дозволів.
48. Зу про охорону нпс як правове регуювання мисливського господарства і полювання
49. Екологічне ліцензування
Екологічне ліцензування — це відносини між державою в особі її спеціально уповноважених органів та суб'єктами господарювання (фізичними та юридичними особами), змістом яких є санкціонування здійснення цими суб'єктами певної діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища на основі оцінки їх відповідності комплексу вимог, що висуваються з боку держави.
екологічною ліцензією нами розуміється узагальнена назва групи дозвільних документів державного зразка, якими засвідчується право суб'єкта господарювання (ліцензіата) на провадження зазначеного в ній виду господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів чи потенційним шкідливим впливом на довкілля, протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Відповідно до основних принципів державної політики у сфері ліцензування, закріплених ст. 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню. Екологічне законодавство передбачає і деякі інші види дозволів (ліцензій) на спеціальне використання природних ресурсів і здійснення діяльності, що може справити негативний вплив на довкілля. Усі види дозволів мають, по-перше, персоніфікований характер (видаються конкретному суб'єкту — фізичній чи юридичній особі та не підлягають передачі іншому суб'єкту), по-друге, видаються на певний строк чи на період виконання певної роботи, по-третє, мають територіальний масштаб поширення. На підставі ліцензії, виданої в порядку Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» центральним органом виконавчої влади, господарська діяльність може проводитись на всій території України, а на підставі ліцензії, виданої місцевим органом виконавчої влади, — на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Що стосується екологічних дозволів, не передбачених цим Законом, територіальні межі їх чинності за загальним правилом визначені.
Законодавство не встановлює чіткого переліку ліцензій власне екологічного характеру. Водночас ліцензовані види діяльності в цій сфері можна виокремити з-поміж інших видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, перелік яких наведено у ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»
Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. Орган, уповноважений на ліцензування відповідного виду діяльності, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 р. № 1698 (з наступними змінами).
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.
Ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензій здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів. Порядок проведення таких конкурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачене законами України.
Оголошення про проведення конкурсів на отримання ліцензій дається органом ліцензування не пізніше ніж за шістдесят календарних днів до дня проведення конкурсу на отримання ліцензії і підлягає обов'язковій публікації в офіційних друкованих виданнях. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
Крім ліцензій, що видаються центральними органами виконавчої влади, деякі екологічні ліцензії уповноважені видавати місцеві державні адміністрації. В основному такі ліцензії стосуються використання природних ресурсів місцевого значення.
