- •1. Екологічне право: наука, галузь права, навч. Дисципліна
- •2. Правові форми платежів в галузі екології
- •Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року Розділ 2. Мета і принципи національної екологічної політики
- •4. Право користування надрами, види
- •5. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології
- •Правова охорона надр
- •7. Крим. В-сть
- •8. Право лісокуристування, види
- •9. Майнова в-сть
- •10. Інтегроване джерело е. Права
- •12. Екологічне Право і інші гал. Права
- •14. Поняття, види права водокористування
- •15. Еколог. Правовідносини
- •16. Юридична в-сть: поняття, види
- •17. Управління в газузі використання та охорони вод
- •19. Планування та фінансування.
- •20. Правові форми контролю за використанням надр
- •21. Предмет та метод
- •22. Еколог. Страхування та еколог. Аудит
- •23. Заходи економічного стимулювання
- •24. Правова охорона вод
- •25. Нпс як об’єкт прав. Регулювання
- •27. Характеристика суб’єктно-об’єктного складу права власності на ліси в Україні.
- •28. Суб’єкти екологічних правовідносин.
- •30. Поняття і види об’єктів екологічного права
- •31. Особливості дисциплінарної відповідальності за правопорушення в сфері екології.
- •32. Принципи та функції екологічного права та їх види.
- •33. Води як об'єкти правового регулювання використання, відновлення і охорони: загальна характеристика
- •34. Відповідальність за порушення законодавства в галузі використання та охорони природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
- •35. Еколог. С-ми та природні комлпекси в с-мі обєктів еколог. Права
- •36. Історичні форми взаємодії суспілтсва та природи
- •37. Надра як об. Прав регулювання
- •38. Підстава юрид. В-сті
- •Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •39. Характеристика способів компенсації шкоди, запондіяної нпс
- •40. Тваринний світ як об. Прав. Регулювання
- •41. Право використання тваринного світу, форми, види
- •42. Обєкти еколог. Права: диференційонва, інтегровані, комплексні
- •43. Правові форми еколог. Експертизи
- •Закон виділяє 2 форми екологічної експертизи: державну, громадську . При цьому обов'язковими для виконання є лише висновки державної екологічної
- •44. Природні ресурси
- •45. Самоврядне управління в галузі екології
- •46. Поняття, склад, юрид. Природа рекреаційних зон
- •47. Розподіл та перерозподіл природних ресусів як функція управління в галузі екології
- •48. Зу про охорону нпс як правове регуювання мисливського господарства і полювання
- •49. Екологічне ліцензування
- •50. Джерела еколог. Права
- •51. Система юрид. Гарантій ефективності екологічної експертизи
- •52. Території та обєкти природно-заповідного фонду
- •54. Правове регулювання громадського управління в галузі екології
- •55. Зонування обєктів прир-заповідного фонду
- •56. Конституція україни
- •57. Життя та здоровя громадян у системі обєктів охорони еколог. Права
- •58. Екологічна експертиза: обєкти, зміст
- •59. Перспективи розвитку наукових уявлень про предмет еколог. Права
- •60. Рекреаційні зони: правовий режим
- •61. Форми права власності на приодні обєкти та прир. Ресурси
- •62. Понятя та юридична природна курортів
- •63. Поняття та ознаки права власності на природні обєкти та прир. Ресурси
- •65. Складові елементи права власності на природні обєкти
- •66. Система органів управління загальної компетенції
- •67. Правові проблеми використання та охорони континентального шельфу
- •68. Управління в галузі використання, відтвоерення лісів.
- •69. Екологічні обовязки громадян
- •70. Державне управління в галузі екології
- •71. Заходи охорони атмосферного управління
- •72. Право загального та спеціального використання рослинного світу
- •73. Закони як джерела
- •74. Органи держ. Управління спец. Компетенції
- •75. Моніторинг нпс
- •76. Ліцензування
- •77. Правові основи створення і ф-ння еколог. Мережі
- •79. Екологічний контроль
- •80. Правовий режим зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях
- •81. Право природокористування: поняття класифікація
- •82. Правове регулювання ведення червоної книги: поняття, значення
- •83. Атмосферне повітря: правове регулювання використання та охорона
- •84. Механізм реалізації окремих еколог. Прав
- •85. Управління в галузі екології
- •86. Управління та контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •87. Механізм захисту екологічних прав
- •Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •Стаття 2. Визначення виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 3. Делімітація виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 4. Суверенні права та юрисдикція України у виключній (морській) економічній зоні України
- •Стаття 7. Збереження і використання рибних та інших живих ресурсів
- •Стаття 9. Забезпечення дотримання законодавства України про виключну (морську) економічну зону
- •Стаття 10. Штучні острови, установки і споруди
- •Стаття 11. Юрисдикція України щодо штучних островів, установок і споруд
- •Стаття 13. Морські наукові дослідження
- •Стаття 15. Заборона (зупинення) морських наукових досліджень
- •Стаття 16. Запобігання забрудненню морського середовища
- •89. Екологічна стандартизація та нормування
- •90. Види права природокористування
16. Юридична в-сть: поняття, види
Юридична відповідальність за екологічні правопорушення є важливим засобом забезпечення законності в екологічній сфері. Вона виступає різновидом юридичної відповідальності в цілому, а тому їй властиві всі ознаки останньої.
юридична відповідальність за екологічні правопорушення — це сукупність правових засобів, встановлених законодавством (адміністративним, кримінальним, цивільним, трудовим, фінансовим та іншим), які застосовуються у випадках порушення вимог охорони довкілля та екологічної безпеки населення, умов та режиму використання природних ресурсів, заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.
Екологічний відтінок юридичної відповідальності виявляється в екологічному правопорушенні. Під ним розуміється протиправне діяння (дія або бездіяльність), що порушує встановлений екологічний правопорядок і за вчинення якого законом передбачена юридична відповідальність.
В теорії юридичної відповідальності. розглядають форми відповідальності. Основною формою є позитивна юридична відповідальність – відповідальність держави перед суспільством за стан навколишнього. природного середовища, за стан забезпечення екологічної безпеки, такий вид позитивної відповідальності чітко встановлений в законах, зокрема ст. 16 Конституції, норми “чорнобильського” законодавства, реалізація принципу “забруднювач та користувач платять за повну ціну?” – міжнародний принцип, сплачувати екологічні податки, формувати власні екологічні фонди, негайно ліквідувати екологічні аварії. + коли суб’єкти природокористування зобов’язанні привести природні ресурси в попередній стан.
Другою формою є негативна (ретроспективна) відповідальність. Підстава – екологічне правопорушення. дії чи бездіяльності які.... поруш вимог еколог безпеки.... за такі дії настають негативні наслідки НС, життю і здоров’ю громадян
Класифікація видів негативної відпов – диц, адм, крим, цив-правову. Проте щодо цив правовї відповідальності в теорії еколог відпов зроблено вистовок що краще її називати майновою відповідальність (бо із назви цив-правова – в основі приватні, а не державні інтереси)
За об’єктами – земельно-правова, лісо-, водо -, відпов в галузі екологічної безпеки.
Дисциплінарна. є в ЗУ про ОНПС. Відповідно до трудового зак-ва є застосування догани та звільнення з посади, є і депреміювання. Застосовувати ці санкції може орган, який призначає на посаду чи підписує наказ про прийняття на роботу.
Адміністративна. ЗУ Про ОНПС, Про екологічну експертизу, Про відходи, ЗК,ВК,ЛК.... про виключну морську економічну зону ( містить норми прямої дії. склад і одразу відповідальність) і відповідні глави КУпАП Гл 7, окремі статті глав 5,6. Основні санкції –штрафи, вилучення об’єкта правопорушення, позбавлення права займатись певною діяльністю, конфіскація знарядь порушення. Щодо ю.о. – рішення про обмеження, зупинення чи припинення екологічно-небезпечної діяльності. Частково можна казати про виправні роботи. Може бути адміністративний арешт.
Притягувати до адміністративнох. відповідальності можуть органи Мінприроди ( Державна екологічна інспекція) та інші спеціально уповноважені органи. суди загальної юрисдикції за поданням відповідних контрольих органів
Кримінальна. ЗУ Про ОНПС, інших ЗУ, ККУ (Розділ 8, окремі склади злочинів є зл в сфері управління, в забезпеченні різної безпеки, в розділи про міжнародні злочини)Можуть розглядатися і суміжні норми – тероризм. санкції – штрафи, позбавлення права займати відповідні посади або ж відп діяльністю, примусові роботи, виправні роботи, позбавлення волі. Застосування до цих осіб заходів кримҐадм хар-ку не звільняє їх від вішкодування шкоди.
Цивільна-правова ( майнова) ст 69 ЗУ Про ОНПС розкриті особливості застосвання норм цивільно-правового зак-ва. Лежить принцип повної компенсації шкоди без врахувань різних особливостей. Виключно за рішенням суду. Застосув підзаконних актів, які визнчають процедури обрахування розмірів відповідальності. В основі лежить заподіяння шкоди, проте законодавчного визначення немає. В літературі – будь-яке погіршення стану нпс, яке виникає внаслідок порушення екологічних вимог і пов’язанні з ним порушення охоронюваних законно матеріальних та нематеріальних благ, включаючи життя і здоровя людей, майно фізичних і юридичних осіб. В основі екологічної шкоди лежать збитки, втрати, неодержанні доходи. може бути віднесена і моральна шкода. розгляд справ може бути в досудовому порядку, коли звертаються в порядку претензії та судовий. проблемою судового розгляду є те, що обов’язок доказування екологічної шкоди лежить на позивачі. хоча в європейських директивах – принцип апріорі від, там є перелік видів діяльності, то не треба ніякого доказування. На цьому ж стоїть ВГСУ. позови до суді формують як самі потерпілі так і державні органи – прокуратура, органи мінприпроди.
Специфіка юридичної відповідальності за екологічні правопорушення виявляється у функціях, що вона виконує. Можна виділити такі функції юридичної відповідальності за екологічні правопорушення:
— забезпечувальна — забезпечує охорону і збереження належного стану навколишнього природного середовища, окремих його компонентів;
—превентивна — виявляється в попередженні нових правопорушень, їх профілактиці;
—компенсаційна — спрямована на поновлення порушеного стану природного середовища, відшкодування шкоди, заподіяної відповідним природним ресурсам, об'єктам чи умовам;
—стимулююча — стимулює виконання і додержання вимог екологічного законодавства всіма громадянами та юридичними особами незалежно від форм власності;
— виховна — є засобом виховання людей, підвищення їх екологічної культури, формує у громадян впевненість в стабільності існуючого правопорядку, у захищеності їх екологічних прав та інтересів;
— каральна — полягає в обмеженні прав і свобод правопорушника або покладенні на нього додаткових обов'язків, настанні негативних наслідків.
Застосування санкцій, зрештою, фокусується на покаранні осіб, винних у вчиненні екологічних правопорушень, відшкодуванні заподіяної шкоди та відновленні попереднього стану відповідних природних компонентів.
Отже, юридична відповідальність за екологічні правопорушення виникає у випадках вчинення екологічного правопорушення, тобто правопорушення з особливим об'єктом посягання; містить практично весь комплекс механізмів, притаманних різним видам юридичної відповідальності: залежно від виду екологічного правопорушення (злочин, адміністративний проступок, дисциплінарний проступок, цивільно-правовий делікт) вступає в дію той чи інший механізм, характерний для конкретного виду відповідальності.
